вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
13 лютого 2026 року Справа № 480/883/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши заяву Комунального підприємства "Ромникомунтепло" Роменської міської ради про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства "Ромникомунтепло" Роменської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування припису,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Комунальне підприємство "Ромникомунтепло" Роменської міської ради з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 45 від 14.01.2026 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних ( регульованих) цін..
Водночас представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію припису Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 45 від 14.01.2026 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних ( регульованих) цін до набрання законної сили рішення суду за позовом комунального підприємства “ Ромникомунтепло» Роменської міської ради» до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 45 від 14.01.2026 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних ( регульованих) цін, яке зафіксоване в Акті перевірки № 45 від 14.01.2026.
Заява обгрунтовується тим, що позивачем отримано припис № 45 від 14.01.2026 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, який вимагає: усунути виявлене порушення, яке зафіксовані в Акті № 45 від 14.01.2026, а саме: провести до 15.02.2026 перерахунок зайво нарахованих гр. ОСОБА_1 за період 15.10.2021 по 07.11.2021 кошти у сумі 499,08 грн. Позивач вважає цей припис протиправним, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом. Представник позивача зазначив, що у випадку не усунення позивачем порушення у строк, який зазначений у приписі, відповідач у відповідності до норм п. 4 ч. 1 ст.20 “Про ціни та ціноутворення» та ст. 188-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення зобов'язаний накласти на позивача, як суб'єкта господарювання та на керівника позивача штрафи на підставі постанов, які є виконавчими документами. Отже, на думку представника позивача. у разі невжиття судом заходів забезпечення позову існує ризик того, що до моменту розгляду справи по суті відповідачем буде накладено на позивача штрафи. Виконання КП “Ромникомунтепло» РМР» невизнаного та оскаржуваного Припису № 45 від 14.01.2026 у період оскарження в судовому порядку до вирішення питання про законність цього розпорядчого документу унеможливить ефективне відновлення порушеного права і призведе до неправомірного стягнення коштів з Позивача.
Суд, аналізуючи заяву позивача про забезпечення позову, доходить висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими (репутаційними, службовими, іншими) наслідками.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 року у справі №580/244/23, від 11.12.2023 року по справі № 802/112/18-а, від 18 червня 2024 року по справі № ЗП/620/6/23, від 17.10.2024 року по справі № 300/1691/21.
Отже при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Водночас Верховний Суд у постановах від 17.05.2022 у справі № 240/16158/21, від 14.02.2024 у справі № 600/3430/23-а, від 19.09.2024 у справі № 440/3038/24, від 17.10.2024 року по справі № 300/1691/21 та інших справах, сформував сталу правову позицію щодо того, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 Кодекс адміністративного судочинства України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 11.10.2023 року у справі №300/5005/22.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявник вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 45 від 14.01.2026 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних ( регульованих) цін.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач вказує на те, що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову існує ризик того, що до моменту розгляду справи по суті відповідачем буде накладено на позивача штрафи.
Проте суд зазначає, що забезпечуючи позов шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень відповідача, суд фактично вирішує питання по суті спору. Тобто, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, та забезпечення зазначеного адміністративного позову в такий спосіб виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічна позиція суду викладена у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18, від 10 серпня 2022 року по справі №320/6540/21, від 28 лютого 2023 року по справі №640/32519/21, від 28 лютого 2023 року по справі №640/32519/21, від 24 травня 2023 року по справі №640/10883/22.
При цьому суд зазначає, що підстави вважати, що припис Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області N 45 від 14.01.2026 є неправомірним (як зазначено представником заявника у заяві про забезпечення позову) та порушує права позивача, на даний час відсутні, оскільки такі обставини підлягають встановленню саме в ході розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду.
Крім того, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.09.2019 у справі № 826/13306/18.
З урахуванням викладеного, суд не знаходить достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача потрібно буде докласти значних зусиль.
А відтак, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви Комунального підприємства "Ромникомунтепло" Роменської міської ради про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя В.О. Павлічек