13 лютого 2026 року м. Рівне№826/16745/16
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України
доТовариства з обмеженою відповідальністю "БК АВАЛОН" Приватного акціонерного товариства "Завод будівельних виробів-1"
визнання недійсним договору, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві до Приватного акціонерного товариства "Завод будівельних виробів-1" (далі - відповідач 1, ПрАТ "Завод будівельних виробів-1"), Товариства з обмеженою відповідальністю "БК АВАЛОН" (далі - відповідач 2, ТОВ "БК АВАЛОН") про визнання недійсним договору.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі.
На підставі статті 1 Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (набрав чинності 15.12.2022 року) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.
Відповідно до пункту 2 розділу II (в редакції Закону України від 16.07.2024 року № 3863-ІХ) установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються і вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Положеннями пункту 22 Порядку № 399 установлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
Відтак, справа ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва була передана на розгляд та вирішення Рівненському окружному адміністративному суду, за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського адміністративну справу передано на розгляд судді Махаринцю Д.Є.
17.09.2025 року на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 року проведений повторний автоматизований розподіл даної справи у зв'язку з відстороненням від посади судді Рівненського окружного адміністративного суду судді Махаринця Д.Є.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №826/16745/16 визначено головуючим суддею Борискіна С.А.
Ухвалою суду від 18.09.2025 прийнято справу до розгляду.
Ухвалою суду від 18.09.2025 замінено позивача ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 37770008) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 22.08.2018 у кримінальній справі №759/11215/16-к встановлено, що протягом 2013-2014 років на виконання господарських договорів, зокрема, із ТОВ "Аквалон" усвідомлюючи що правочин із зазначеним товариством є нікчемним та фактично не відбулось, керівник ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" надавав розпорядження та первинні документи працівникам бухгалтерії дл явідображення їх в бухгалтерському обліку та податковій звітності. Враховуючи на недотримання під час вчинення правочину норм законодавства, просить позов задовольнити повністю.
Відзив відповідачем не подано, а відтак у відповідності до вимог ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ТОВ "БК Авалон" зареєстровано Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві від 16.06.2010 про що здійснено запис в ЄДР №13551020000003344.
ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" зареєстровано Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві від 08.09.1993 про що здійснено запис в ЄДР №10721200000001929.
Актом № 11/26-15-14-01/21517799 від 18.03.2016 року "Про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2013 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2013 року по 31.12.2014 року, встановлено взаємовідносини зокрема між ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" та ТОВ "БК Авалон".
Відповідно до податкових накладних від 14.10.2013 №16 від 30.09.2013 №56, від 23.09.2013 №37 у період вересень, жовтень 2013 року було нібито здійснено поставку піску річкового на загальну суму 343 421,58 грн. (у т. ч. ПДВ).
Разом з тим, відповідно до Ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2016 по кримінальній справі № 759/11215/16-к встановлено, що протягом 2013-2014 років, знаходячись за фактичною адресою підприємства; м. Київ, вул. Пшенична 2, в денний період доби відповідного звітного періоду, точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлено, на виконання укладених господарських договорів із ТОВ "Делюкс-Білдинг" (код 34288914), ТОВ "Лівбуд" (код 30858819) та ТОВ «БК "Авалон" (код 36998534), усвідомлюючи те, що правочини з зазначеними товариствами є нікчемними та фактично не відбувались, керівник ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" надавав розпорядження та первинні документи працівникам бухгалтерії для відображення їх в бухгалтерському обліку, бухгалтерській та податковій звітності ПрАТ "Завод будівельних виробів-1".
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно положень підпунктів 14.1.185, 14.1.191 пункту 14.1. статті 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Відповідно до підпункту 20.1.30 пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі, подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.
Хоча за буквальним змістом цієї норми право контролюючого органу подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб про визнання правочинів недійсними пов'язане із застосуванням встановлених законом наслідків недійсності правочину, визначення позовних вимог, необхідних і достатніх для виконання функцій, покладених на контролюючий орган, є правом цього органу. Обрання способу захисту інтересів держави у сфері оподаткування в межах виконання встановлених законом завдань та функцій є дискреційними повноваженнями контролюючого органу. В усіх випадках, однак, звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою про визнання правочину недійсним повинно відповідати його завданням.
Правовою підставою позову контролюючим органом вказано частину третю статті 228 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина друга цієї статті).
Відповідно до частин першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частина друга цієї статті).
Аналогічний змісту норм статті 205 ЦК України мають зміст норми статті 180 ГК України.
Частиною першою статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Оскільки законом не встановлено спеціальні вимоги для форми та порядку укладення договору, предметом якого є поставка товару покупцю, питання про докази укладення такого договору (вчинення правочину) повинно вирішуватися судом із застосуванням норм статей 72, 73, 75, 76 КАС України.
Таким доказом може бути податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника) з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2020 у справі №640/18643/18.
Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий цього пункту).
Як вбачається з матеріалів справи, актом № 11/26-15-14-01/21517799 від 18.03.2016 року "Про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2013 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2013 року по 31.12.2014 року, встановлено взаємовідносини зокрема між ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" та ТОВ "БК Авалон".
Відповідно до податкових накладних від 14.10.2013 №16 від 30.09.2013 №56, від 23.09.2013 №37 у період вересень, жовтень 2013 року було здійснено поставку піску річкового на загальну суму 343 421,58 грн. (у т. ч. ПДВ).
Встановлюючи правовий наслідок правочину, який вчинено без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, частина третя статті 208 ЦК України, так само, як і інші правові норми, не визначають ознаки такого правочину. До кола таких правочинів належать, зокрема правочини, які вчинені з метою ухилення від оподаткування, отримання незаконної податкової вигоди (наприклад, у вигляді податкового кредиту). Обов'язок довести перед судом, що правочин вчинено з такою метою, в силу норми частини першої статті 77 КАС України належить позивачу.
Доводячи, що правочин між ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" та ТОВ "БК Авалон" спрямований на створення штучних підстав для незаконного отримання ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" права на податковий кредит і, як наслідок, для зменшення податкових зобов'язань, позивач посилається на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2016 по кримінальній справі № 759/11215/16-к, якою встановлено, що протягом 2013-2014 років, знаходячись за фактичною адресою підприємства; м. Київ, вул. Пшенична 2, в денний період доби відповідного звітного періоду, точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлено, на виконання укладених господарських договорів із ТОВ "Делюкс-Білдинг" (код 34288914), ТОВ "Лівбуд" (код 30858819) та ТОВ «БК "Авалон" (код 36998534), усвідомлюючи те, що правочини з зазначеними товариствами є нікчемними та фактично не відбувались, керівник ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" надавав розпорядження та первинні документи працівникам бухгалтерії для відображення їх в бухгалтерському обліку, бухгалтерській та податковій звітності ПрАТ "Завод будівельних виробів-1".
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2016 звільнено керівника ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" від кримінальної відповідальності за ст.212 ч.1 КК України, а кримінальне провадження закрито, у зв'язку з повною сплатою податків, а також відшкодування шкоди завданої державі іх несвоєчасною сплатою.
Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У справах №21-5332а15, №21-1318а16, №21-2430а16 Верховний Суд України зазначив, що обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.
З урахуванням наведеного та враховуючи, обставини встановлені ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2016, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання договору №160901 від 16.09.2013 укладений між ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" та ТОВ "БК Авалон" недійсним.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір від 16.09.2013 №160901 укладений між Приватним акціонерним товариством "Завод будівельних виробів-1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК АВАЛОН".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 13 лютого 2026 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116, ЄДРПОУ/РНОКПП 44116011)
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БК АВАЛОН" (М.Раскової 21, кв.9083, Київ2, Лівобережна Частина Києва, Київ, 02002, ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 ) Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Завод будівельних виробів-1" (вул. Пшенична, 2, Київ, 03680, ЄДРПОУ/РНОКПП 21517799)
Суддя С.А. Борискін