12 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/800/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:
визнати протиправними рішення військової частини НОМЕР_1 від 19.05.2025 за № 2/1591 про відмову в звільненні з військової служби ОСОБА_1 та скасувати його;
зобов'язати військову частину звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», видавши відповідний наказ.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом. На підставі приписів частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, статей 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.
05.02.2026 до суду надійшов відзив, у прохальній частині якого представник Військової частини НОМЕР_1 просить закрити провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, оскільки є рішення у аналогічній справі №200/5458/24, яке набрало законної сили.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2024 в адміністративній справі №200/5458/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено; визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у звільненні ОСОБА_1 з військової служби у запас на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" на підставі його рапорту від 26.07.2024, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби у запас на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу від 26.07.2024 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду, про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зазначене рішення набрало законної сили 26.03.2025, після залишення його без змін апеляційною інстанцією.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2024 № 200/5458/24 військовою частиною НОМЕР_1 повторно розглянуто рапорт солдата ОСОБА_1 від 26.07.2024 про звільнення з військової служби на підставі п.п. «г» п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" через сімейні обставини на таких підставах: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини, який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи та прийнято відповідне рішення від19.05.2025 № 2/1591.
Суд звертає увагу представника відповідача, що у межах розгляду справи №200/5458/24 позивач оскаржував рішення військової частини НОМЕР_1 від 02.08.2024 №5202, прийняте за наслідками розгляду рапорту про звільнення. Однак, у межах розгляду справи №440/800/26 предметом оскарження є рішення військової частини НОМЕР_1 від 19.05.2025 за № 2/1591, прийняте за наслідками розгляду рапорту про звільнення на виконання рішення суду.
Тобто, рішення, яке, на думку позивача, порушує його права, хоча і стосується того ж самого питання (звільнення з військової служби), але є іншим, ніж, оскаржене у межах справи №200/5458/24. Окремо слід вказати на висновки постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 року, якою залишена без задоволення апеляційна скарга ОСОБА_1 , і яка констатувала, що спірні в цій справі правовідносини мають бути досліджені судом при розгляді нової позовної заяви, а не в межах судового контролю у справі № 200/5458/24, на ідентичність предмету з якою вказував представник відповідача. 1ААС констатував, що нові обставини розгляду нового рапорту позивача виходять за межі справи 200/5458/24, а отже предмети позовів є різними.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та не оскаржується.
Головуючий суддя І.С. Шевяков