про залишення позовної заяви без руху
11 лютого 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/16662/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області , за участю третіх осіб Державної судової адміністрації України, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.07.2025 по дату ухвалення рішення суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року провадження у справі відкрито, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до частин 13-15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 122 КАС України Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - це, зокрема, професійна діяльність суддів.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.11.2025 у справі № 306/2708/23 зазначила:
"53. Як уже зазначалося, ОСОБА_1 звільнився з роботи 02 серпня 2021 року, а остаточний розрахунок із ним проведено лише 25 липня 2023 року.
54. Таким чином, протягом всього цього строку права ОСОБА_1 були порушені затримкою розрахунку при звільненні і відповідно до положень статті 117 КЗпП України та наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду він мав право на стягнення середнього заробітку за період з 03 серпня 2021 року по 19 січня 2023 року.
55. Проте трудове законодавство містить певні обмеження щодо строків звернення працівників, у тому числі й колишніх, до суду.
56. Так, відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
57. У постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15 зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».
58. У Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу Конституційний Суд України вказав, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
59. Крім того, правовий висновок про необхідність застосування тримісячного строку для звернення колишнього працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц (провадження № 14-429цс19) та від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21). Верховний Суд України свого часу також дотримувався цього принципу, про що зазначав у постановах від 26 грудня 2011 року у справі № 6-77цс11, від 24 червня 2015 року у справі № 6-116цс15, від 06 квітня 2016 року у справі № 6-409цс16, від 11 жовтня 2017 року у справі № 311/136/16, від 08 листопада 2017 року у справі № 202/4914/16-ц.
60. Строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору обчислюється за правилами, визначеними нормами статті 233 КЗпП України. Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішенні судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі (частина третя статті 267 ЦК України) (постанови Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 751/1198/18, від 03 жовтня 2022 року у справі № 204/1724/20, від 26 жовтня 2022 року у справі № 757/62971/19-ц, від 16 листопада 2022 року у справі № 240/19150/20, від 09 травня 2023 року у справі № 398/1985/22.
61. Суди встановили, що остаточний розрахунок при звільненні із ОСОБА_1 проведено 25 липня 2023 року. Отже, відповідно до наведених вище положень статті 233 КЗпП України ОСОБА_1 мав звернутися до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у тримісячний строк, тобто до 26 жовтня 2023 року".
Питання строку звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення середнього заробітку, передбаченого статтею 117 КЗпП, було предметом дослідження у постанові Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 (про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2019 по 22.10.2019).
У вказаній постанові від 11 лютого 2021 року Судова палата відступила від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа №420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа №813/1001/17), одночасно погоджуючись з висновком щодо застосування частини п?ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19).
Судова палата керувалася тим, що встановлений у частині першій статті 233 КЗпП (йдеться про редакцію до 19 липня 2022 року) тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору. Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п?ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Усталеною є правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір. Строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п?ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
З огляду на правову позицію у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20, особа може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у місячний строк з моменту, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
У постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) і не входить до структури заробітної плати. Таким чином, спір про стягнення такого відшкодування не є спором про оплату праці, а тому на нього не поширюються приписи статті 233 КЗпП, тоді як застосуванню підлягають положення частини п'ятої статті 122 КАС України.
Щодо моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, Велика Палата Верховного Суду висловилась у постанові від 13 травня 2020 року у справі №810/451/17 у подібних правовідносинах, де за змістом частини першої статті 117 КЗпП обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто реальним виконанням цього обов'язку. І саме з цією обставиною пов'язаний період, до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
Отже, за висновком Великої Палати Верховного Суду, настання відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, пов'язане з наявністю таких юридично значимих обставин, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Таким чином позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні особа - колишній публічний службовець - може звернутися в місячний строк з моменту фактичного розрахунку у повному обсязі.
Так, суд встановив, що наказом Голови Полтавського районного суду Полтавської області № 10/ос.с "Про відрахування зі штату суддю ОСОБА_1 ", яким складений та підписаний самим позивачем у цій справі, позивача зі штату Полтавського районного суду Полтавської області відраховано 15.07.2025 у зв'язку із звільненням з посади судді у відставку. Постановлено виплатити грошову компенсацію за: частину щорічної основної відпустки за період роботи з 22.07.2021 року по 21.07.2022 року тривалістю 2 (два) календарних дні; частину щорічної основної відпустки за період роботи з 22.07.2022 року по 21.07.2023 року тривалістю 2 (два) календарних дні; частину щорічної основної відпустки за період роботи з 01.01.2024 року по 21.07.2024 року тривалістю 2 (два) календарних дні; частину щорічної основної відпустки за період роботи з 22.07.2024 року по 15.07.2025 року тривалістю 32 ( тридцять два) календарних днів, частину щорічної додаткової відпустки за 2024 рік тривалістю 1 (один) календарний день; частину щорічної додаткової відпустки за 2025 рік тривалістю 11 (одинадцять) календарних днів; вихідну допомогу у зв'язку із відставкою в розмірі 3 (трьох) місячних суддівських винагород. Бухгалтерії ГУ ДСА України в Полтавській області провести нарахування та виплату в найближчий термін виплати заробітної плати.
Відповідно до розрахункового листа позивача за 2025 у липні 2025 позивачу виплачено компенсацію відпустки у сумі 182 125,60 грн, вихідну допомогу 332956,80 грн, відпустка суддям основна 19301,84 грн.
Натомість, рішенням суду від 30.05.2022 у справі № 440/16376/21, зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, 36032, код ЄДРПОУ 26304855) здійснити перерахунок суддівської винагороди судді Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 (вул. Київське Шосе 60, м. Полтава, 36009, РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням фактично виплачених сум суддівської винагороди та з відрахуванням обов'язкових платежів.
Саме з невиплатою позивачу суддівської винагороди судді за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 на дату відрахування зі штату суду позивач пов'язує наявність в нього права на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що є предметом спору у даній справі.
Отже, в матеріалах справи відсутні докази фактичної виплати заборгованості на виконання рішенням суду від 30.05.2022 у справі № 440/16376/21.
У той же час, оскільки позивач самостійно виготовив та підписав наказ про своє відрахування із штату суду "Про відрахування зі штату суддю ОСОБА_1 ", в якому детально перераховані всі види винагороди судді, які належить виплатити позивачу в день відставки, то позивачу достеменно були відомі обставини того, що станом на день звільнення (відставки судді) судді, позивачу не виплачені суми на виконання рішення суду від 30.05.2022 у справі № 440/16376/21.
Також позивач не надав докази фактичної виплати йому винагороди судді на виконання рішення суду від 30.05.2022 у справі № 440/16376/21 з метою встановлення дати порушеного права чи дати, коли позивач повинен був дізнатись про порушення свого права, для обрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні .
Відповідно до ст. 116 КЗпП України При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Отже, з огляду на те, що для звернення до суду у даній категорії справ встановлений місячний строк звернення до суду з позовом, перебіг якого починається з моменту фактичного розрахунку у повному обсязі або із дати коли позивач повинен був дізнатись про порушення свого права в момент звільнення, таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду з 15.08.2025 по 11.12.2025.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У матеріалах справи відсутня заява позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Отже, позивачу слід надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду за період з 15.08.2025 по 11.12.2025 та доказів поважності причин його пропуску; докази фактичної виплати винагороди судді на виконання рішення суду від 30.05.2022 у справі №440/16376/21.
Щодо підстав залучення третіх осіб.
Згідно з ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Відповідно до ст. 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
У позовні заяві зазначено третіх осіб - Державна судова адміністрація України, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.
При цьому не зазначено, у якості яких саме третіх осіб у цій справі позивач бажає залучити Державну судову адміністрацію України, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області - третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, та не зазначено, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Отже, позивачу слід подати відповідну заяву із урахуванням даних висновків суду.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області , за участю третіх осіб Державної судової адміністрації України, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду за період з 15.08.2025 по 11.12.2025 та доказів поважності причин його пропуску;
- докази фактичної виплати винагороди судді на виконання рішення суду від 30.05.2022 у справі №440/16376/21;
- заяви про залучення третіх осіб із зазначенням їх процесуального статусу та підстав залучення у цій справі.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху після відкриття провадження у справі, у встановлений судом строк, позовна заява залишається без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, які подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Суддя В.І. Бевза