12 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа №440/11147/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюран" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач, Відділення) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюран" (далі - відповідач, ТОВ "Ньюран") про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 122603,90 грн та пені у розмірі 6375,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем у 2024 році вимог статей 18-20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 22-27/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що у ТОВ "Ньюран" у 2024 році був відсутній обов'язок з працевлаштування особи з інвалідністю, оскільки середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік становила менше восьми осіб.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 заперечення представника відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишені без задоволення.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Обставини справи
ТОВ "Ньюран" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний номер 13937406.
Позивач у Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, нарахував ТОВ "Ньюран" суму адміністративного-господарських санкцій за 2024 рік, виходячи з таких даних: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 29 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення) - одна особа; фонд оплати праці штатних працівників - 3555512,97 грн; середня річна заробітна плата штатного працівника - 122603,90 грн; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 122603,90 грн. /а.с. 4/.
Вказаний документ розміщено в електронному кабінеті роботодавця ТОВ "Ньюран" на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України 17.04.2023, що підтверджено квитанцією від 04.03.2025 /а.с. 4 - зі звороту/.
Позивач склав Розрахунок пені /а.с. 3/, за яким ТОВ "Ньюран" за недотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю в 2024 році нараховані адміністративно-господарські санкції у розмірі 122603,90 грн. Згідно з Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 №233, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. На підставі викладеного, проведено розрахунок пені, а саме: ставка НБУ на момент сплати 28.07.2025 - 15,5%; відсотки від ставки НБУ, законодавчо встановлені для розрахунку розміру пені 120%; розрахунковий розмір пені 15,5 * 120% : 366 = 0,05%; сума заборгованості зі сплати АГС на 28.07.2025 - 122603,90 грн; сума пені за один день прострочення 122603,90 * 0,05% = 61,30 грн; кількість днів прострочення з 16.04.2025 по 28.07.2025 включно - 104 дні; сума пені: 61,30 грн * 104 = 6375,20 грн.
Посилаючись на те, що відповідач у 2024 році не виконав норматив працевлаштування осіб з інвалідністю та у добровільному порядку не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 122603,90 грн та пені у розмірі 6375,20 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Спірні відносини урегульовані Законом України від 21.03.1991 №875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (надалі - Закон №875-XII).
Згідно з частиною першою статті 17 Закону №875-XII (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 18 Закону №875-XII, забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 18-1 Закону №875-XII державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Крім того, відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Частинами дванадцятою, чотирнадцятою статті 19 Закону №875-XII у редакції Закону України від 18.10.2022 №2682-IX визначено, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Спір у цій справі виник з приводу стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій з огляду на незабезпечення ним працевлаштування у 2024 році на одне штатне робоче місце працівника з інвалідністю.
Заперечуючи проти позовних вимог Відділення відповідач стверджував про відсутність у нього обов'язку зі створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю.
За твердженням відповідача, в Об'єднаній звітності за І, ІІІ квартали 2024 року у рядок 101 "Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб" була помилково перенесена цифра з рядка 105 "Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату / (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)" даної звітності.
Наведене призвело до невідповідності даних, які подані у Додатку Д5 до вказаної звітності.
Відповідач зазначив, що у І кварталі 2024 року ТОВ "Ньюран" уклало договори з зовнішніми сумісниками (тренерами), які надавали послуги з проведення тренувань. До ДПС України було подано інформацію про кількість та умови працевлаштування цих осіб (зовнішні сумісники) - Повідомлення про прийняття працівника на роботу.
Своєю чергою, щоквартально протягом 2024 року відповідача подавав до ПФУ об'єднану звітність з єдиного внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору, де у Додатку Д5 зазначав кількість працевлаштованих осіб з ознакою 2 (наймані працівники без трудової книжки).
Проте в основному Податковому розрахунку сум нарахованого доходу та утриманого з нього податку була допущена технічна помилка, внаслідок якої зовнішні сумісники були включені у середньооблікову кількість штатних працівників за звітний період (рядок 101 поданої звітності), тоді як рядок 104 "Облікова кількість штатних працівників" не заповнений.
Водночас за ІІ та IV квартали 2024 року відповідні особи у поданій звітності відображені як зовнішні сумісники, тобто особи, які працюють не за основним місцем роботи.
Наведене, своєю чергою, призвело до неправильного розрахунку позивачем середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік та формування розрахунку адміністративно-господарських санкцій.
Суд встановив, що відповідно до штатного розпису ТОВ "Ньюран" на 2024 рік затверджено штат у кількості двох штатних одиниць: директор та менеджер (управитель з маркетингу) /а.с. 92/.
Поряд з цим відповідач упродовж 2024 року приймав на роботу за сумісництвом осіб на посаду інструктора з фізкультури за строковим трудовим договором за сумісництвом на умовах неповного робочого часу (тривалість робочого тижня - дві години) з годинною тарифною ставкою 500,00 грн та оплатою праці за фактично відпрацьований час, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями наказів про прийняття на роботу та трудових договорів про роботу за сумісництвом.
Позивач повідомив ДПС про прийняття працівників на роботу із зазначенням категорії працівників: 2 - працівники за сумісництвом, що підтверджено копіями повідомлень /а.с. 33-50/.
У графі 101 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2024 року відображено середньооблікову кількість штатних працівників за звітний період, осіб: 2 / 35 / 73 /а.с. 51/.
У графі 105 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2024 року відображено кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату - 2 / 35 / 73 /а.с. 51/.
У додатку 5 до Податкового розрахунку за І квартал 2024 року відображені відомості про трудові відносини за категоріями осіб: наймані працівники (з трудовою книжкою) - 2, наймані працівники (без трудової книжки) - 71 /а.с. 55-59/.
У графі 101 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ квартал 2024 року відображено середньооблікову кількість штатних працівників за звітний період, осіб: 2 / 2 / 2 /а.с. 61/.
У графі 105 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ квартал 2024 року відображено кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату - 73 / 74 / 76 /а.с. 61/.
У додатку 5 до Податкового розрахунку за ІІ квартал 2024 року відображені відомості про трудові відносини за категоріями осіб: наймані працівники (без трудової книжки) - 3 (зазначені відомості щодо осіб, прийнятих за трудовим договором про роботу за сумісництвом у ІІ кварталі 2024 року) /а.с. 65-66/.
У графі 101 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ квартал 2024 року відображено середньооблікову кількість штатних працівників за звітний період, осіб: 78 / 77 / 76 /а.с. 68/.
У графі 105 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ квартал 2024 року відображено кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату - 78 / 77 / 76 /а.с. 68/.
У додатку 5 до Податкового розрахунку за ІІІ квартал 2024 року відображені відомості про трудові відносини за категоріями осіб: наймані працівники (з трудовою книжкою) - 1, наймані працівники (без трудової книжки) - 7 (зазначені відомості щодо осіб, прийнятих за трудовим договором про роботу за сумісництвом у ІІІ кварталі 2024 року) /а.с. 72-73/.
У графі 101 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІV квартал 2024 року відображено середньооблікову кількість штатних працівників за звітний період, осіб: 1 / 1 / 1 /а.с. 75/.
У графі 105 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІV квартал 2024 року відображено кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату - 77 / 77 / 2 /а.с. 75/.
У додатку 5 до Податкового розрахунку за ІІІ квартал 2024 року відображені відомості про трудові відносини за категоріями осіб: наймані працівники (без трудової книжки) - 76 /а.с. 79-83/.
Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722, затверджено Інструкцію зі статистики кількості працівників (надалі - Інструкція №286).
Пунктом 2 названого наказу дію Інструкції №286 поширено на всіх юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи незалежно від форм власності й організаційно-правових форм господарювання.
За змістом пункту 1.8 Інструкції №286 у формах державних статистичних спостережень містяться різні показники кількості працівників, які відрізняються методом розрахунку та метою їхнього використання.
Зокрема, передбачається підрахунок облікової кількості штатних працівників у цілому по підприємству, а також окремих категорій працівників. Наприклад, зайнятих в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працюючих пенсіонерів, інвалідів тощо.
Показник середньооблікової кількості штатних працівників використовується для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили. Суть його визначення полягає у тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції №286 в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.
У силу підпункту 2.6.1 пункту 2.6 Інструкції №286 не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії: прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа.
Крім того, як визначено пунктом 4.2 Інструкції №286, кількість штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості визначається у такому порядку. За кожною категорією штатних працівників, для яких встановлено робочий тиждень різної тривалості, визначається загальна кількість людино-годин робочого часу (відпрацьованого та невідпрацьованого), за який була нарахована заробітна плата. Загальна кількість людино-годин, за які була нарахована заробітна плата за кожною категорією працівників, ділиться на табельний фонд робочого часу, визначений з урахуванням тривалості робочого тижня, встановленої на підприємстві згідно з законодавством або колективним договором.
А відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.4 Інструкції №286 до середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості включається також перерахована кількість працівників, які не перебувають в обліковому складі (штаті) підприємства та залучені до роботи на підприємстві. Зовнішні сумісники враховуються в еквіваленті повної зайнятості пропорційно оплаченому часу, відповідно до пункту 4.2 цієї Інструкції.
За наведених обставин, суд погоджується з доводами відповідача про безпідставність врахування до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік осіб, прийнятих протягом 2024 року за сумісництвом на умовах неповного робочого часу (тривалість робочого тижня - 2 години), як штатної одиниці.
Тож здійснений позивачем у Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, ТОВ "Ньюран" за 2024 рік, за яким середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік становила 29 осіб, є помилковим та спростований наданими відповідачем відомостями про прийняття переважної більшості працівників на роботу за посадою інструктора з фізкультури за сумісництвом на умовах неповного робочого часу (тривалість робочого тижня - 2 години).
У постанові від 24.03.2021 у справі №440/2371/19 Верховний Суд зазначив, що передбачена частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов'язку сплатити адміністративно-господарської санкції на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю має наставати або: 1) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875-ХІІ, а саме: невиділення та нестворення робочих місць, ненадання державній службі зайнятості інформації, незвітування перед Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування відповідної категорії працівників, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 2) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п'ятої статті 19 Закону №875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка звернулась до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості.
Статтею 217 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних відносин) було передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до частин першої, другої статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Тож адміністративно-господарські санкції, що передбачені Законом №875-XII, є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення, і підлягають застосуванню у разі, якщо суб'єкт господарювання не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача, з огляду на середньооблікову чисельність штатних працівників за 2024 рік у кількості менше восьми осіб, відсутній обов'язок зі створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю.
А тому до ТОВ "Ньюран" не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році згідно із частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ, в зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 15, 16/.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог суб'єкта владних повноважень, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
У задоволенні позовних вимог Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюран" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр КУКОБА