12 лютого 2026 рокум. ПолтаваСправа № 640/25743/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бевзи В.І., за участю:
секретаря судового засідання - Китайгородської І.О.,
представника відповідача - Ліщук О.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В провадженні Полтавського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві, Головного управління ДПС України в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 30.09.2019 №0074734205 Головного управління ДПС у м. Києві,
- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 30.09.2019 №0000034209 Головного управління ДПС у м. Києві,
- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 30.09.2019 №0074694205 Головного управління ДПС у м. Києві,
- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 30.09.2019 №0074684205 Головного управління ДПС у м. Києві,
- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 30.09.2019 №0000024209 Головного управління ДПС у м. Києві,
- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 30.09.2019 №0000014209 Головного управління ДПС у м. Києві,
- визнати протиправною та скасувати в повному обсязі вимогу від 30.09.2019 №Ф-32У про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у м. Києві.
Підставою звернення до суду з цим позовом є переконання позивача про порушення відповідачем-суб'єктом владних повноважень його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019 прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у цій справі №640/25743/19 (суддя Качур І.А.).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до провадження, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.02.2026 о 09 год 20 хв. у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 витребувано від приватних нотаріусів, Київського державного нотаріального архіву та Київського обласного державного нотаріального архіву (в частині нотаріусів що припинили діяльність - за наявності такої обставини) копії договорів купівлі-продажу квартир, укладених та посвідчених нотаріусами за участю особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як сторона - продавця, у період з 01.01.2014 року по 31.12.2018 року, а саме наступними нотаріусами: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка провадить діяльність за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який провадить діяльність за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), яка провадить діяльність за адресою: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), яка провадить діяльність за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ), яка провадить діяльність за адресою: АДРЕСА_5 ; ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ), який провадить діяльність за адресою: АДРЕСА_6 ; ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 ), яка провадить діяльність за адресою: АДРЕСА_7 ; ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 ), який провадить діяльність за адресою: АДРЕСА_8 ; ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_10 ), який провадить діяльність за адресою: АДРЕСА_9 ; та додатково витребувано від: Київського державного нотаріального архіву (код ЄДРПОУ 43030363, 03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 76-Г) та Київського обласного державного нотаріального архіву (08205, Україна, Бучанський р-н, Київська обл., місто Ірпінь, вулиця Северинівська, будинок 34, код ЄДРПОУ 26130007) щодо нотаріусів діялність яких могла бути припинена, як за місцем у м. Києві, так і у Київській області: ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 ); ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ); ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ). постановлено у випадку неможливості надати докази - невідкладно повідомити суд та надати відповідні докази наявності перешкод у виконанні цієї ухвали суду, зазначені документи надати у п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали суду.
29.11.2025 від Київського державного нотаріального архіву, державного нотаріуса Гуль Лідії Олександрівни надійшов лист від 24.11.2025 вих. № 4135/01-21, у якому зазначено, що станом на 25 листопада 2025 року на державне відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву не передані документи нотаріального діловодства та архіви приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу: Юрової Олени Євгенівни, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 . Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасюком Михайлом Вікторовичем передані за 2010-2020 роки документи нотаріального діловодства та архіву на державне відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву. Згідно ч.2 ст.23 Закону України «Про нотаріат» компетенція державного нотаріального архіву визначається Положенням про нього, що затверджується Міністерством юстиції України. Відповідно до пункту 10 Положення про державний нотаріальний архів, затвердженого наказам Міністерства юстиції України від 21.05.2009 року, за №443/ 16459, КДНА видає довідки про наявність в документах архіву відомостей, що стосуються предмета запиту, із зазначенням пошукових даних документів. Враховуючи вищевикладене повідомляємо, що інформацію по документам (у випадку їх передачі на державне відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву) може бути надана після отримання пошукових даних із зазначенням дати посвідчення та за яким реєстровим номером посвідчено.
16.12.2025 від приватного нотаріуса Шевченка Андрія Володимировича надійшов лист вих. № 46 01-16 від 17.11.2025, у якому він повідомив, що ним в період з 01.01.2014 по 31.12.2018 договори купівлі-продажу квартир за участю особи ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) не посвідчувалися.
При цьому судом встановлено, що у 4 кварталі 2014 року від ОСОБА_10 ОСОБА_1 отримував 241299,05 грн. дохід за ознакою 104 - "Продаж нерухомого майна", що підтверджується відповіддю №2309732 від 05.02.2026 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України "Про нотаріат" довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться у провадженні цих органів, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.
Відповідно до пункту 10 Положення про державний нотаріальний архів, затвердженого наказам Міністерства юстиції України від 18.05.2009 № 870/5 архів відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі основні функції: видає довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, державного та приватного виконавців, на письмовий запит Національного агентства з питань запобігання корупції, на обґрунтовану письмову вимогу Антимонопольного комітету України, його територіального відділення з додержанням вимог статей 8, 8-1 Закону.
З огляду на порушення закону Київським державним нотаріальним архівом та приватним нотаріусом Шевченком Андрієм Володимировичем, суд дійшов висновку про необхідність судового процесуального реагування внаслідок невиконання зазначеними особами законного рішення суду та постановити окрему ухвалу в цій справі для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, з метою виконання ухвали суду про витребування доказів.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
При цьому ухвала суду у даній справі, зокрема від 13.11.2025, набрала законної сили і є обов'язковою до виконання на всій території України.
Водночас, невиконання (відмови у виконанні) Київським державним нотаріальним архівом та приватним нотаріусом Шевченком Андрієм Володимировичем вимог Полтавського окружного адміністративного суду, які зазначені в ухвалах від 13.11.2025 позбавляє суд процесуальної можливості всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини у справі з метою вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
Невиконання вимог суду призводить до затягування судового процесу, встановлення істини та офіційного з'ясування обставин справи.
У своїй Окремій ухвалі від 10.03.2025 у справі №320/10183/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, наступні висновки:
"1) у разі виявлення зловживання процесуальними правами суд зобов'язаний ужити заходів, спрямованих на попередження та/або протидію такому зловживанню, що зумовлено необхідністю: а) захисту процесуальних прав інших сторін, зокрема, щодо розгляду та вирішення справ у «розумні строки»; б) гарантувати дотримання всіма учасниками справи обов'язку виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; в) захисту довіри до суду , професійності та авторитету суддів; г) своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи, вирішення справи, а також винесення рішення за умови правильного застосування норм матеріального права, дотримання норм процесуального права; ґ) гарантувати виконання всіма учасниками судового процесу всіх процесуальних обов'язків, визначених законом або судом.
Водночас учасники справи також повинні мати активну позицію щодо інформування суду про виявлені випадки зловживання процесуальними правами іншими учасниками з викладенням відповідних доводів і наданням доказів;
2) заходи процесуального примусу, які можуть застосовуватись адміністративним судом із метою протидії зловживанню процесуальними правами, можна класифікувати на заходи прямої відповідальності (попередження, видалення із зали судових засідань, привід, штраф, винесення окремої ухвали) та заходи непрямої (додаткової) відповідальності (залишення без розгляду або повернення позову, апеляційної чи касаційної скарги, заяви, клопотання; покладення на сторону, яка допустила зловживання процесуальними правами, судових витрат повністю або частково, незалежно від результатів вирішення спору; припинення врегулювання спору за участю судді тощо);
3) особливості адміністративного судочинства певним чином впливають на можливість визнання тієї чи іншої дії (бездіяльності) учасника справи зловживанням процесуальними правами,а також обрання судом заходів із протидії такому зловживанню, зокрема: а) розмір штрафу, визначений у КАС України; б) значна частина позивачів, зокрема у соціальних спорах, звільнена від сплати судового збору, тому до цих осіб, за загальним правилом, неможливо застосувати такий захід, як покладення на позивача судових витрат; в) суб'єкт владних повноважень може неправомірно (об'єктивно або суб'єктивно) перешкоджати ефективному розгляду справи (неявка, ненадання відзиву, неякісна підготовка апеляційних та касаційних скарг, пропуск процесуального строку, несплата судового збору тощо), посилаючись на бюрократичні процедури та «колективну» відповідальність; надалі такий суб'єкт владних повноважень може вказати на «поганий» суд, який нібито не дозволив захистити суспільні інтереси або інтереси держави; г) наявність у деяких спорах (екологія, благоустрій, надра тощо) третьої «неявної» сторони - суспільства (суспільних інтересів), не представлених у суді жодним спеціальним суб'єктом (представником).
У частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесено на розсуд суду, що розглядає справу.
Колегія суддів враховує, що суспільна небезпека зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві полягає у тому, що дії (бездіяльність), які становлять зміст такого зловживання правом, спричиняють настання негативних наслідків, що можуть проявлятися для учасників справи у недосягненні судом завдань адміністративного судочинства, визначених у частині першій статті 2 КАС України, та для суду та усієї судової системи - у зниженні рівня довіри до судової гілки влади, у поставленні під сумнів професійності та авторитету".
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21 січня 2026 року у справі № 490/10876/23 сформовані наступні правові висновки щодо правового значення окремої ухвали та підстав її постановлення судом у справі як способу та засобу судового реагування на порушення вимог закону:
"20. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 лютого 2019 року у справі № 800/500/16 (провадження № 11-1156заі18) аналізувала приписи статті 249 КАС України та виснувала, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
У постанові від 25 червня 2025 року у справі № 873/223/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виснував, що окремі ухвали є засобом зміцнення законності та правопорядку, сприяють усуненню недоліків у діяльності державних органів, громадських організацій і посадових осіб, запобігають вчиненню злочинів та інших правопорушень, впливають на формування у громадян поваги до права та становлять важливу частину діяльності судів.
Відтак окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини й умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Вона може бути постановлена, лише якщо під час саме судового розгляду конкретної справи було встановлене відповідне правопорушення. Суд не здійснює юридичну кваліфікацію правопорушення, хоча в окремій ухвалі може зазначити, елементи якого складу правопорушення потрібно перевірити.
Ураховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов'язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону (постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 160/980/24, від 25 січня 2019 року у справі № 822/1832/18 тощо).
21. Велика Палата Верховного Суду в повній мірі погоджується з наведеними вище висновками та зазначає, що за своєю правовою природою окрема ухвала суду є особливим видом судового рішення, за допомогою якого реалізується процесуальний механізм фіксації судом виявлених під час судового розгляду справи порушень закону (законодавства) чи недоліків у діяльності відповідних суб'єктів з метою доведення їх до відома уповноважених органів задля їх усунення та недопущення в майбутньому.
Особливістю окремої ухвали є те, що безпосередньо внаслідок її постановлення не вирішується спір або пов'язані з його вирішенням процесуальні питання. Суду надано право спрямувати дію окремої ухвали не лише на учасників справи. Її дія може бути поширена на будь-яких інших осіб, стосовно яких під час вирішення спору було виявлено порушення законодавства чи інші недоліки їх діяльності. Метою застосування такого засобу судового реагування є усунення недоліків у правозастосовчій діяльності, попередження та припинення порушень з боку державних органів та інших осіб, припинення зловживання процесуальними правами сторонами у справі тощо. Вирішення означених питань судом, насамперед, спрямоване на забезпечення принципу законності як складової частини принципу верховенства права.
Таким чином, окрема ухвала є особливим видом судового рішення, яке хоча й постановлене під час судового розгляду конкретної справи, але безпосередньо не стосується вирішення судового спору в ній та не впливає на кінцевий результат його вирішення. У такій ситуації окрема ухвала впливає на суспільні відносини автономно від судового рішення, яким вирішено спір, і не завжди стосується прав, обов'язків чи інтересів учасників цього спору."
Відповідно до частини першої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктами владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Судом встановлена необхідність судового реагування щодо офіційного встановлення обставин справи у даному випадку, внаслідок ігнорування обов'язків (неподання доказів) та невиконання рішення суду - ухвали суду від 13.11.2025 Київським державним нотаріальним архівом, приватним нотаріусом Шевченком Андрієм Володимировичем, а також неможливості подальшого розгляду цієї справи без надання суду відповідних доказів.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, у зв'язку з невиконанням Київським державним нотаріальним архівом, приватним нотаріусом Шевченком Андрієм Володимировичем рішення суду - ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 - надіслати окрему ухвалу Міністерству юстиції України, Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань України у м. Києві для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та вирішення питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб за невиконання рішення суду (ухвали суду).
На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 143, 241, 243, 248, 249, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У зв'язку з невиконанням Київським державним нотаріальним архівом, приватним нотаріусом Шевченком Андрієм Володимировичем ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 у цій справі надіслати окрему ухвалу Міністерству юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001), Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань України у м. Києві (01133, м. Київ, Б. Лесі Українки, буд. 26) для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та вирішення питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб за невиконання рішення суду (ухвали суду), яке набрало законної сили.
Про вжиті заходи повідомити Полтавський окружний адміністративний суд не пізніше десяти днів з дня отримання копії окремої ухвали.
Направити цю ухвалу учасникам справи та до Міністерства юстиції України, Територіальному управління Державного бюро розслідувань України, розташованому у м. Києві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена виключно в частині питання постановлення окремої ухвали шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Шостого апеляційного адміністративного суду, у порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повна ухвала суду складена 12.02.2026.
Суддя В.І. Бевза