Справа № 420/41516/25
13 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 15 грудня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо подання відомостей до органів Національної поліції України про розшук ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_5 подати до органів Національної поліції України відомості про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про розшук громадянина ОСОБА_1 і внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення громадянина ОСОБА_1 з розшуку.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 є військовозобов'язаним та знаходиться на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі ІНФОРМАЦІЯ_9 ). Відповідно до витягу із застосунку «Резерв +», ОСОБА_1 уточнив свої данні вчасно 03.07.2024 року. 22.09.2025 року ОСОБА_1 , після того як він зайшов у додаток “Резерв+» стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_9 16.06.2025 року оголосив його в розшук та звернувся до Нацполіції щоб затримати та доставити його для складання протоколу у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ТЦК та СП. Проте, ОСОБА_1 жодної повістки не отримував, про що може свідчити відсутність його підпису на будь-якому документі, а відповідно в його діях не містяться ознаки правопорушення. Якщо припустити, що РТЦК направляв повістку поштою, то ОСОБА_1 її не отримував і скоріш за все повістка повернулась на адресу РТЦК з позначкою «адресат відсутній». Сам по собі такий факт не може бути прирівняний до вручення повістки. Лише особисте вручення з підписом або належним актом (відповідно до п. 57 Постанови КМУ № 1487) вважається законним повідомленням. Представник позивача двічі 14.11.2025 року та 30.11.2025 року направляв адвокатські запити до ІНФОРМАЦІЯ_10 та ІНФОРМАЦІЯ_11 з вимогами надіслати повідомлення до органів Національної поліції України про зняття ОСОБА_1 з розшуку, та актуалізувати облікові дані ОСОБА_1 в системі ІНФОРМАЦІЯ_5 , мобільному застосунку «Резерв+». Проте, жодної відповіді не отримав. У зв'язку з чим, позивач здійснив всі дії направлені на досудове урегування спору, однак відповідач ігнорує звернення позивача. Згідно усталеної практики ІНФОРМАЦІЯ_6 не має коду ЄДРПОУ, тобто є філією ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ).
Позиція відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_12 не є органом ведення Реєстру, а виконує функції адміністрування Реєстру, що підтверджується ч. 8 ст. 5 Закону № 1951-VIII та пунктом 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154.
Позиція відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 обґрунтовується наступним
Позовні вимоги громадянина ОСОБА_1 відповідач не визнає в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, посилаючись в цілому на те, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . За наявною інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку на підставі статті 22 Закону України «про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Повідомлення щодо розшуку згенеровано автоматично Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до алгоритму за наявною інформацією в Реєстрі, та надсилається автоматично в електронній формі до органів Національної поліції. Підставою для оголошення розшуку є порушення військовозобов'язаним ОСОБА_1 вимог абзацу другого частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок №560) в частині не прибуття 09.06.2025р. за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_11 з метою уточнення персональних даних та проходження ВЛК. Розпорядження з метою уточнення персональних даних та проходження ВЛК № 29215 від 02.06.2025 р. від ІНФОРМАЦІЯ_11 було направлене керівнику ТОВ “Проект Інвест ХХI»,роботодавцю Позивача. В установлений строк ОСОБА_2 не з'явився, про причини неявки протягом визначеного чинним законодавством терміну не повідомив.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою суду від 17 грудня 2025 року позов залишено без руху та позивачу надано строк на усунення недоліків.
Заявою від 19.12.2025 року позивач усунув недоліки позову
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.
31 грудня 2025 року від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
21 січня 2026 року від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Станом на 13 лютого 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 є військовозобов'язаним та знаходиться на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі ІНФОРМАЦІЯ_9 ).
Відповідно до витягу із застосунку «Резерв +», ОСОБА_1 уточнив свої данні вчасно 03.07.2024 року.
Як зазначив позивач, 22.09.2025 року ОСОБА_1 , після того як він зайшов у додаток “Резерв+» стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_9 16.06.2025 року оголосив його в розшук та звернувся до Нацполіції щоб затримати та доставити його для складання протоколу у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ТЦК та СП.
Так, 22.09.2025 року позивач сформував електронний військово-обліковий документ через застосунок Резерв +. У вказаному документі міститься інформація про те, що «ТЦК та СП 16.06.2025 року звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».
Відповідач зазначає, що підставою для оголошення розшуку є порушення військовозобов'язаним ОСОБА_1 вимог абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок №560) в частині не прибуття 09.06.2025р. за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_11 з метою уточнення персональних даних та проходження ВЛК. Розпорядження з метою уточнення персональних даних та проходження ВЛК № 29215 від 02.06.2025 р. від ІНФОРМАЦІЯ_11 було направлене керівнику ТОВ «Проект Інвест ХХI», роботодавцю позивача. В установлений строк ОСОБА_2 не з'явився, про причини неявки протягом визначеного чинним законодавством терміну не повідомив.
Доводи позовної заяви полягають у тому, що позивач не отримував направлену йому повістку, а відтак не був обізнаний про свій обов'язок прибути до ТЦК для уточнення даних. Відповідно до витягу із застосунку «Резерв +», ОСОБА_1 уточнив свої данні вчасно 03.07.2024 року. Крім того, відсутнім є факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності та, зокрема, протокол або постанова уповноваженого органу, якою позивача визнано винним в адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідачем не заперечується, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не складалася, оскільки позивач до ТЦК не прибував.
Не погоджуючись з діями ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо подання відомостей до органів Національної поліції України про розшук ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела права та висновки суду
Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
24 лютого 2022 року Указом Президента №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської. Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 3 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Отже, Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" здійснюється правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Зокрема, вказаним Законом визначено, що з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями установлюється військовий обов'язок (частина 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Військовий обов'язок включає: виконання військового обов'язку в запасі; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Згідно з п.10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 встановлені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
1) перебувати на військовому обліку:
за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;
2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Так само, відповідно до ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналогічні обв'язки військовозобов'язаних закріплені у п.21, п.23. п.24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Відповідно до п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 визначено, зокрема в пункті 21, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 23 Порядку, поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Згідно з п.24 Порядку, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Також Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 визначений та закріплений порядок оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, а саме: згідно пункту 27 Порядку встановлено, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою:
1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;
Згідно з пунктом 34 Порядку, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Централізований друк повісток, які сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та направлення їх військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку здійснюються Міноборони або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі), відповідних договорів, укладених між Міноборони, призначеним поштового зв'язку та/або державними підприємствами, які мають значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі).
Згідно з пунктом 36 Порядку, за адресою місця проживання або за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов'язані можуть бути оповіщені, зокрема, представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв'язку.
Згідно з пунктом 37 Порядку, за місцем роботи або навчання резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені:
представниками підприємства (установи, організації) на (у) якому (якій) він працює;
представниками закладу освіти, у якому він навчається;
представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), підприємства (установи, організації), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та поліцейські.
Відповідно до пункту 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), в якому визначено механізм організації та ведення військового обліку, в тому числі підприємствами, установами та організаціями, тобто роботодавцями.
Пунктом 47 Порядку №1487 визначено, що у разі отримання роботодавцем розпоряджень РТЦК та СП щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, керівники підприємств, установ та організацій зобов'язані:
- видати наказ (розпорядження) про оповіщення працівників, які є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
- довести зміст цього наказу до відома таких працівників під особистий підпис або якщо виконання роботи такими особами здійснюється дистанційно, надомно або у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні -довести до відома про зміст такого наказу шляхом надсилання рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_4 , органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки;
- не пізніше ніж на третій день, надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_4 , органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, від якого отримано розпорядження;
- вручити працівникам, які є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, повістки про явку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 , органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);
- письмово повідомити відповідний ІНФОРМАЦІЯ_4 , орган СБУ, підрозділ, розвідувальних органів з наданням витягів з наказів (розпоряджень) про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям таких працівників до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_4 , органу СБУ, підрозділу розвідувального органу.
Як зазначив відповідач, розпорядження з метою уточнення персональних даних позивачем та проходження ВЛК № 29215 від 02.06.2025 р. від ІНФОРМАЦІЯ_11 було направлене керівнику ТОВ «Проект Інвест ХХI», роботодавцю позивача.
Відповідачем надано до суду розпорядження № 29215 від 02.06.2025 р. за підписом тво. начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 м. Одеса керівнику ТОВ «Проект Інвест ХХІ», відповідно до п. 2 якого з метою обліку та уточнення персональних даних, проходження ВЛК видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням, поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення у частині, що стосуються прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в підприємстві: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 та забезпечити їх прибуття 09.06.2025 року о 10:00 год. за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 15 А, каб. 47. До вказаного розпорядження додано повістки про виклик.
Як зазначив відповідач, в установлений строк ОСОБА_2 не з'явився, про причини неявки протягом визначеного чинним законодавством терміну не повідомив.
Стосовно посилань позивача на те, що він уточнив свої дані, в зв'язку з чим відсутніми були підстави викликати його до ТЦК та СП, не притягався до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, згідно презумпції невинуватості є особою, яка не вчиняла подібних правопорушень, суд перш за все акцентує увагу на тому, що в межах цієї адміністративної справи не вирішується питання винуватості позивача у скоєнні ним адміністративного правопорушення. Так само суд не перевіряє підстави надіслання повістки, оскільки предметом цього спору є внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а не відносини між військовозобов'язаним і ТЦК та СП з приводу дотримання правил військового обліку, що становить окремий спір.
Аргументація позивача будується на помилковому ототожненні понять "вчинення правопорушення" та "притягнення до юридичної відповідальності". Вчинення правопорушення це об'єктивний факт, діяння особи, що порушує норми права. Натомість притягнення до відповідальності це процесуальна діяльність уповноважених органів, що завершується винесенням відповідного акта (постанови, вироку, тощо).
Закон чітко пов'язує притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію з фактом, зокрема, неприбуття без поважних причин до ТЦК згідно належного виклику (повістки), а не з наявністю постанови про притягнення до відповідальності.
Суд не вирішує в цій справі питання вини позивача в адміністративному правопорушенні. При цьому, суд вказує на те, що звернення до органів та підрозділів, що входять до системи Нацполіції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є заходом впливу з метою вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Наведене кореспондується і з положеннями ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де передбачено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.
Суд при цьому зауважує, що питання винуватості позивача у скоєнні адміністративного правопорушення на час розгляду цієї справи не вирішено, з огляду на що можливість його доставлення до органу, який вирішує питання притягнення до адміністративної відповідальності судом вбачається законним, оскільки у відповідного органу були наявні обґрунтовані дані, які могли свідчити про можливе правопорушення.
Системний аналіз вищезазначених положень ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення у сукупності із приписами Порядку № 1487 дозволяє стверджувати, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені відповідними повноваженнями звертатись до органів Національної поліції з приводу доставлення осіб, які порушують законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також встановлені правила військового обліку, з метою примусової їх доставки до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, як вже зазначалося, спірним питанням в даній справі є правомірність дій відповідача, які полягали у поданні відомостей до органів Національної поліції України про розшук ОСОБА_1 .
Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" в редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є, зокрема, ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період (п.1,2 ст.2 Закону №1951-VІІІ).
Частиною 5 статті 5 цього Закону передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Крім того, ч.8, 9 цієї статті визначено, що органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону №1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Крім того, п.1 ч.1 ст.8 вказаного Закону визначено, що до службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про виконання військового обов'язку.
Згідно абзацу 14 пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постанову КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (надалі - Порядок № 1487) порушення військовозобов'язаним правил військового обліку є підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 210, 210-1 КУпАП і таке притягнення здійснює уповноважена особа ТЦК та СП.
Для реалізації таких повноважень, згідно абзацу 16 пункту 79 Порядку № 1487 ТЦК та СП звертається в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Використання положень абзацу 16 пункту 79 Порядку № 1487 в інших цілях, окрім як доставки особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення, не передбачено.
Національна поліція, будучи в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень, при реалізації своїх повноважень має діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб встановлений законодавством України, яке не передбачає їх обов'язку доставляти особу до ТЦК, окрім як для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно абзацу 17 пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Аналіз вказаних правових норм, зокрема Закону № 1951-VIII та Постанови КМУ №1487, підтверджує, що територіальні центри комплектування (ТЦК та СП) є основними суб'єктами, наділеними повноваженнями щодо внесення відомостей про виконання військового обов'язку до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд ураховує, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідачем в цій справі належними та допустимими доказами доведено законність своїх дій щодо внесення відомостей про виконання військового обов'язку позивачем до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При цьому, позивачем не наведено переконливих доказів незаконності означених дій відповідача.
В зв'язку з цим суд зазначає, що згідно із сформульованими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 стандартами доказування обставин спору: 1) покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були; 2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку. Інші доводи висновків суду не спростовують.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, а відтак про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відповідності до приписів ч.1 ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9, 12, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_13 ( АДРЕСА_3 ).
Суддя С.О. Cтефанов
.