Справа № 420/1188/26
12 лютого 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0887587-2407-1553-UА51100230000045500 від 18.06.2024 року на суму 74 573,03 грн. за 2023 рік та податкове повідомлення-рішення № 1004174-2407-1553-UА51100230000045500 від 23.06.2025 року на суму 77 523,09 грн. за 2024 рік, винесені Головним управлінням Держаної податкової служби в Одеській області відносно громадянина України ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 26.01.2026 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/1188/26 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
В ухвалі про відкриття провадження судом було зазначено, що питання про дотримання позивачем строку звернення до суду буде розглянуто під час підготовки справи до розгляду по суті, оскільки відомості про направлення позивачу та отримання ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у матеріалах справи відсутні.
Також ухвалою від 26.01.2026 року суд витребував від Головного управління ДПС в Одеській області докази по справі, а саме: відомості про направлення та вручення ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення № 0887587-2407-1553-UА51100230000045500 від 18.06.2024 року та податкового повідомлення-рішення № 1004174-2407-1553-UА51100230000045500 від 23.06.2025 року.
05.02.2026 року до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, з яким було надано докази направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Так, предметом позову в цій справі є податкові-повідомлення рішення, щодо яких платник податків не використовував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).
Верховний Суд у своїй постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 зробив висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Водночас Верховний Суд у вищезазначеній постанові зазначив про відступ від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20.
Оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем 18.06.2024 та 23.06.2025, а цей позов поданий до суду 19.01.2026, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України.
В позовній заяві позивача зазначає, що про наявність обох ППР дізнався у січні місяці 2026 року через телефонний дзвінок, що здійснив інспектор та/або оператор контролюючого органу. До цього часу він не отримував жодним чином ППР та не був проінформований про них, тобто належним чином відповідачем не було виконано обов'язок з їх формування та відправлення у законодавчо встановлений спосіб. Представником позивача було направлено адвокатський запит до відповідача про надання копій ППР для ознайомлення та отримання більш детальної інформації. 13.01.2026 року представником позивача було отримано нарочно лист відповідь на зазначений вище запит з копіями оспорюваних ППР та детальні розрахунки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023, 2024 роки. З огляду на викладене, позивач просить обчислювати суд строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження даних ППР з дня отримання представником позивача, тобто 13.01.2026 року.
Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає наступне.
У пунктах 30 і 31 мотивувальної частини постанови від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як убачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення № 0887587-2407-1553-UА51100230000045500 від 18.06.2024 року та № 1004174-2407-1553-UА51100230000045500 від 23.06.2025 року відповідач надіслав рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу позивача: АДРЕСА_2 , які повернулися до відправника з відміткою «про закінчення терміну зберігання» 19.07.2024 та 16.07.2025 відповідно.
Суд зауважує, що вказану адресу позивач зазначив як місце свого проживання в даній позовній заяві.
Відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до приписів п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з абзацом другим пункту 42.5 статті 45 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Тому податкові повідомлення-рішення від 18.06.2024 та 23.06.2025, які оскаржуються, вважаються врученими позивачу.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску позивачем до позовної заяви не додано.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Згідно з ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи, що позивачем не надано до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
Роз'яснити позивачу, що у разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).
Пунктом 7 ч. 1. ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Лебедєва