12 лютого 2026 р. № 400/9735/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач) та просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікування з 01.03.2024 р. по 30.03.2024 р., за 02.05.2024 р. та з 30.05.2024 р. по 31.05.2024 р. фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікування з 01.03.2024 р. по 30.03.2024 р., за 02.05.2024 р. та з 30.05.2024 р. по 31.05.2024 р. , з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він 24.02.2024 р. отримав поранення під час захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми №2869 від 19.03.2024 р. У періоди з 29.02.2024 по 30.03.2024, з 02.05.2024 р. по 31.05.2024 р. перебував на лікуванні. Тому, позивач вважає, що за періоди лікування за наслідками поранення Позивач набув права на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 р. Однак, згідно відповіді відповідача позивачу виплачувалась додаткова винагорода у періоди 01.04.2024 29.04.2024; 03.05.2024; - 29.05.2024; 05.06.2024 - 30.06.2024. Відтак, відповідачем протиправно не виплачено позивачу додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікування з 01.03.2024 р. по 30.03.2024 р., за 02.05.2024 р. та з 30.05.2024 р. по 31.05.2024 р.
Ухвалою від 11.09.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, ухвала про відкриття провадження доставлена в електронний кабінет відповідача підсистеми «Електронний суд» 15.09.2025 року о 18:05.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази, суд, -
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 Позивач 24.02.2024 року отримав поранення під час захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми №2869 від 19.03.2024 року.
Представником позивача було надіслано заяву від 22.01.2025 року до в/ч НОМЕР_1 (Відповідачу) про нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 р., за періоди стаціонарного лікування після поранення.
Згідно відповіді №791 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2024 №87 молодшому сержанту ОСОБА_1 , командиру бойової машини - командиру 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 виплачено додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно за час лікування, у зв'язку із отриманим пораненням 25.02.2024 (контузією, травмою, каліцтвом), а також за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за наступні періоди: 01.04.2024 29.04.2024; 03.05.2024; - 29.05.2024; 05.06.2024 - 30.06.2024 (підстава: рапорт № 2739 від 18.07.2024; довідка № 6379 від 31.05.24; довідка №2869 (додаток №5); довідки ВЛК №1142х від 30.05.24 (додаток №4); довідки ВЛК № 6632 від 22.05.24).
Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової винагороди в повному обсязі, звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 р. (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 2232-XII, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-XII, гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 р. (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому воєнний стан продовжувався відповідними Указами Президента України та діє о теперішній час.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову № 168 про «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 1, Постанови № 168 (в редакціях чинних за спірний період) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Водночас, відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМУ № 168, для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у розмірі, збільшеному до 100 000 грн є встановлення таких обставин, як, зокрема:
- перебування на військовій службі у період дії воєнного стану;
- перебування на військовій службі у статусі військовослужбовця Збройних Сил України;
- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманням поранення, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Так, відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №2869 від 19.03.2024 р. позивач 24.02.2024 року отримав поранення під час захисту Батьківщини.
Відповідно до Виписки №2864 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 29.02.2024 по 14.03.2024, відповідно до Виписки № 1078 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 14.03.2024 по 30.03.2024, відповідно з Виписним епікризом №6379 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 02.05.2024 р. по 31.05.2024 р.
При цьому, згідно листа відповідача №791, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2024 №87 молодшому сержанту ОСОБА_1 , командиру бойової машини - командиру 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 виплачено додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно за час лікування, у зв'язку із отриманим пораненням 25.02.2024 (контузією, травмою, каліцтвом), а також за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за наступні періоди: 01.04.2024 29.04.2024; 03.05.2024; - 29.05.2024; 05.06.2024 - 30.06.2024 (підстава: рапорт № 2739 від 18.07.2024; довідка № 6379 від 31.05.24; довідка №2869 (додаток №5); довідки ВЛК №1142х від 30.05.24 (додаток №4); довідки ВЛК № 6632 від 22.05.24).
Таким чином, позивач у спірний період - з 01.03.2024 р. по 30.03.2024 р., за 02.05.2024 р. та з 30.05.2024 р. по 31.05.2024 р. перебував на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, тому відповідач протиправно не здійснив позивачу виплату грошової винагороди передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити.
Судові витрати у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 01.03.2024 року по 30.03.2024 року, за 02.05.2024 року та з 30.05.2024 року по 31.05.2024 року.
3. Зобов'язати Військову частину (смт. Чорноморське, Одеський район, Одеська область, 67570, ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 01.03.2024 року по 30.03.2024 року, за 02.05.2024 року та з 30.05.2024 року по 31.05.2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар