13 лютого 2026 рокусправа № 380/23991/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Сокальська виправна колонія №47» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Державної установи «Сокальська виправна колонія №47» (місцезнаходження: 80040, Львівська обл., Шептицький р-н, смт. Жвирка, вул. Вокзальна; ЄДРПОУ: 08563949), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Сокальська виправна колонія (№47)", яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 29 січня 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;
зобов'язати Державну установу "Сокальська виправна колонія (№47)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 29 січня 2018 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Сокальська виправна колонія (№47)", яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
зобов'язати Державну установу "Сокальська виправна колонія (№47)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив службу у Державній установі «Сокальська виправна колонія (№47)» Міністерства юстиції України. Зазначає, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в період з 01 січня 2016 року по 29 січня 2018 року не виплачувалась індексація грошового забезпечення в належному розмірі. Тобто, в даному випадку позивач має право на отримання індексації за період з 01.01.2016 по 29.01.2018 з врахуванням січня 2008 року як базового місяця, для проведення індексації грошового забезпечення. Для відновлення свого порушеного права позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою від 15.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач 31.12.2025 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що структура та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб до 01.03.2018 були врегульовані Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 за №1294. Щодо посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби 28 грудня 2016 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову за №1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294. Додаток 23 до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016р. №1036) встановлював схему посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби. На виконання вказаної постанови в березні 2017 року позивачу здійснено перерахунок посадового окладу та проведено донарахування за січень та лютий 2017 року. Таким чином твердження позивача про відсутність змін у його посадовому окладі з січня 2008 по березень 2018 не відповідають дійсним обставинам.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 , проходив службу у Державній установі «Сокальська виправна колонія (№47)» Міністерства юстиції України з 05.11.1999 по 29.01.2018.
29.01.2018 позивач був звільнений з Державної кримінально-виконавчої служби України на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).
Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив перерахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.01.2018 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця.
Листом від 14.10.2025 №10/47-4/60 відповідач повідомив позивача про відсутність законних підстав щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, з урахуванням базового місяця для нарахування індексації - січень 2008 року.
Як видно з довідки про нараховане грошове забезпечення позивачу у період з січня 2016 року по грудень 2017 року виплачувалась індексація грошового забезпечення у загальному розмірі 10 935,23 грн, а з червня 2017 року по грудень 2018 році виплачувалась у загальному розмірі 651,73 грн.
Вважаючи, що він має право на перерахунок грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 29 січня 2018 року із врахуванням січня 2008 року як базового місяця, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР (далі - Закон України №108/95-ВР).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України №108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 33 Закону України №108/95-ВР в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Згідно з частиною 5 статті 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України від 23.06.2005 №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон №2713-IV).
Відповідно до частини першої статті 14 Закону №2713-IV, до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 23 Закону №2713-IV, держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати. На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон України №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з частинами 1, 6 статті 2, частиною 1 статті 4 Закону України №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Згідно з статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
З огляду на викладене, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи.
Частиною 2 статті 5 Закону України №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі Порядок №1078 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2013 року місяця опублікування Закону України Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 06.02.2003 №491-IV. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, в тому числі: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.
Тобто сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України №1282-ХІІ, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Положеннями Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації. Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.
Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначає, що розмір його індексації має бути обчислений шляхом підсумовування утворених наростаючим підсумком щомісячних сум індексацій за період з 01 січня 2016 року по 29 січня 2018 року, починаючи від суми індексації, що утворилася наростаючим підсумком з 01.01.2008, тобто з моменту підвищення посадових окладів Постановою № 1294 до моменту початку дії Порядку №1078 в редакції від 09.12.2015.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Вказана постанова була чинною на час спірного періоду та діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Додатками 20-23 до Постанови №1294 було затверджено схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу органів виконання кримінальних покарань.
28 вересня 2012 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1222 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294» наказом Міністерства юстиції України №1438/5 затверджено Схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відповідно до пункту 5 наказ №1438/5 набирає чинності з дня його офіційного опублікування, тобто є датою, встановлення базового місяця для індексації грошового забезпечення зазначених в ній категорій осіб.
Отже, з жовтня 2012 року визначення розміру посадових окладів рядового та начальницького складу осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, здійснювалося відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 28 вересня 2012 року №1438/5 «Про затвердження Схем посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України».
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294» внесено зміни до Постанови №1294, яка набрала чинності з 1 січня 2017 року, затверджено нову схему посадових окладів особам начальницького складу установ виконання покарань.
На підставі змін, внесених до постанови №1294 постановою №1036 14 лютого 2017 року, наказом Міністерства юстиції України №372/5 затверджено схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (чинний з 01 січня 2017 року).
Отже, саме 01 січня 2017 року є датою встановлення базового місяця для індексації грошового забезпечення зазначених в ній категорій осіб.
Відтак, оскільки підвищення посадового окладу позивача з січня 2017 року відбулось у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 28 грудня 2016 року №1036, якою змінено (підвищено) розміри посадових окладів військовослужбовців Державної кримінально-виконавчої служби, саме січень 2017 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078, є місяцем підвищення доходів (базовим місяцем) для подальшого нарахування індексації грошового забезпечення позивачу.
Отже, суд погоджується з аргументами відповідача та зазначає, що схема посадових окладів особам начальницького складу кримінально-виконавчої служби, у спірний період (01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року) змінювалась.
Для проведення індексації грошового забезпечення особам начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби встановлено, що базовий місяць за посадою позивача:
за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року є жовтень 2012 року у зв'язку з тим, що особам рядового та начальницького складу органів виконання покарань був встановлений посадовий оклад, на підставі, змін внесених до Постанови №1294 Постановою №1222, наказу №1438/5;
за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року є січень 2017 року у зв'язку з тим, що з 01 січня 2017 року відбулося підвищення посадового окладу, на підставі змін, внесених до Постанови №1294 Постановою №1036 та Наказу №372/5.
Вказані висновки суду свідчать про помилковість доводів позивача про те, що останнє перед оспорюваним періодом підвищення посадових окладів відбулось з 1 січня 2008 року, оскільки як уже зазначалось судом, у період з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року, тобто у період чинності Постанови №1294, посадовий оклад позивача змінювався неодноразово, що в свою чергу зумовлювало зміну базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення на місяць, у якому відбулось підвищення посадових окладів за прирівняною посадою позивача. Зважаючи на викладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій щодо не проведення позивачу перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію за період з 01 січня 2016 року по 29 січня 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Оскільки вимоги про нарахування компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 та компенсації втрати частини доходів є похідними від вимог про виплату індексації, то вони також задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Судові витрати, на підставі вимог статті 139 КАС України, при відмові в задоволенні позову, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 293, 295 підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державної установи «Сокальська виправна колонія №47» (місцезнаходження: 80040, Львівська обл., Шептицький р-н, смт. Жвирка, вул. Вокзальна; ЄДРПОУ: 08563949) - відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна