про відмову у задоволенні заяви про відвід судді
13 лютого 2026 року м. ДніпроСправа № 360/2476/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича про відвід судді Луганського окружного адміністративного суду у справі за позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії (головуючий суддя Петросян К.Є.).
13 лютого 2026 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему від адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича надійшла заява про відвід судді Петросян К.Є.
В обгрунтування заяви представником позивача зазначено, що 12.02.2026, після отримання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 стали відомі підстави для відводу судді, що викликають сумнів в об'єктивності судді під час розгляду вказаної вище справи з огляду на наступне.
Ухвалою суду від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Зазначеною ухвалою відповідачу запропоновано протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Вказана ухвала доставлена в особистий електронний кабінет ЄСІТС відповідача 13.01.2026 о 12:51, що підтверджено відомостями з підсистеми Електронний суд. Тобто останнім днем для подання відповідачем відзиву на позов та доказів є 28.01.2026.
Відповідачем 04.02.2026 надано відзив на позовну заяву. Вказаний відзив було підписано відповідачем 29.01.2026, тобто на 16-й день після отримання ухвали про відкриття провадження у справі та направлено до суду Укрпоштою рекомендованим листом №3730000226156. Згідно даних порталу АТ «Укрпошта» вказаний лист було фактично відправлено відповідачем 02.02.2026.
Тобто відповідач подав відзив на позовну заяву з пропуском встановленого судом строк на 5 днів. При цьому відповідач разом з відзивом не подавав клопотання про продовження строку подання відзиву.
Крім того, відповідач не тільки подав відзив на позов з пропуском процесуального строку але й не долучив до нього жодного доказу, який би підтвердив надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів
З цього приводу 06 лютого 2026 року ним подано до суду клопотання про повернення зазначеного відзиву відповідача, з підстав не надання доказів надіслання його позивачу.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09.02.2025 заяву адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича про повернення відзиву у справі № 360/2476/25 повернуто без розгляду з підстав її очевидної безпідставності та необґрунтованості, при цьому суд у вказаній ухвалі послався на те, що в матеріалах справи міститься докази надіслання копії відзиву позивачки, а саме фіскальний чек від 02.02.2026, який надано суду разом з клопотанням про долучення через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд 06.02.2026.
Головуючий у цій справі, по-перше, достеменно знав, що відзив на позов та його копія була направлена Укрпоштою саме 02.02.2026, тобто з пропуском процесуального строку, адже послався на зазначений вище фіскальний чек. По-друге, інформація, викладена у цій ухвалі вказує, що головуючий у справі не тільки прийняв відзив на позовну заяву з пропуском встановленого судом процесуального строку без його продовження, а ще й долучив до матеріалів справи докази, надані відповідачем з пропуском процесуального строку (після подання відзиву на позову), за відсутності клопотань відповідача про продовження строку подання доказів та, відповідно, без постановлення ухвали про продовження цього строку.
13 лютого 2026 року адвокатом Галкіним В.Л. подано додаткові пояснення, в яких зазначив, що ухвалою суду від 13.02.2026 суддею, якому заявлено відвід, визнано необґрунтованою заяву представника позивача про відвід судді Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є. у справі за позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
При цьому вказана ухвала повністю обґрунтована тим, що нібито відвід базується на незгоді з ухвалою суду від 09.02.2026, якою заяву адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича про повернення відзиву у справі № 360/2476/25 залишено без розгляду. Однак вказане твердження не відповідає змісту заяви про відвід, бо підставою для відводу судді є протиправне прийняття відзиву на позов, який подано з порушенням процесуального строку, протиправне долучення доказів (фіскальний чек), який подано з порушенням процесуальних строків без поновлення таких строків та за відсутності клопотання відповідача про поновлення/продовження строків, що є обгрунтованою підставою сумніватися в неупередженості судді. При цьому в ухвалі від 13.02.2026 суд взагалі не спростував жодним чином твердження про пілстави відводу, які полягають у неправомірному долученні доказів та відзиву на позов, поданих з пропуском процесуального строку.
Також заявник наголосив на тому, що ухвала суду від 09.02.2026 про визнання його клопотання необґрунтованим та залишення його без розгляду стосувалася не строків подання відзиву, а відсутності доказів направлення його копії сторонам, в той час як підставою відводу є дії судді з прийняття відзиву на позов та доказів з порушенням процесуального строку, який не було продовжено чи поновлено, що є порушенням процесуального закону та рівності сторін і дає об'єктивні підстави сумніватися в неупередженості судді, про що стало відомо безпосередньо з ухвали від 09.02.2026.
У заяві про відвід судді ухвала суду від 09.02.2026 фігурує виключно як джерело отриманої інформації про фактичне долучення головуючим у справі відзиву та доказів з порушенням процесуальних строків, і відвід базується не на незгоді з цією ухвалою, яка буде оскаржена в апеляційному порядку, а на діях судді, вказаних вище.
Ухвалою суду від 13.02.2026 суддя Петросян К.Є. розглянула заяву представника позивач про відвід судді та визнала необґрунтованою заяву представника позивача про відвід судді Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є. у справі за позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 зазначена заява передана для розгляду судді Ірметовій О.В.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 40 КАС України такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з частиною третьою статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (абзац перший частини четвертої статті 40 КАС України).
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина одинадцята статті 40 КАС України).
Частиною дванадцятою статті 40 КАС України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі положень частин восьмої, одинадцятої статті 40 КАС України заява позивача про відвід судді Петросян К.Є. розглядається судом у порядку письмового провадження.
Розглянув заяву представника позивача про відвід судді Петросян К.Є., зважаючи на зазначені у ній мотиви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У цьому випадку, очевидним є те, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів і доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Зі змісту заяви про відвід судді та додаткових пояснень вбачається, що підставою для відводу є незгода заявника з діями судді Петросян К.Є. в прийнятті до розгляду відзиву відповідача, поданого з порушення процесуального строку, та доказів, доданих до відзиву.
Суд зазначає, що питання про прийняття чи не прийняття до розгляду відзиву на позов є процесуальним питанням судді.
Так, за матеріалами справи № 360/2476/25 вбачається, що 04.02.2026 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в паперовій формі, підписаний 29.01.2026.
04 лютого 2026 року від адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича надійшло клопотання, яким просив відзив на позовну заяву повернути без розгляду.
Саме ухвалою суду від 09.02.2026 суддею Петросян К.Є. надано оцінку діям відповідача щодо подання відзиву на позовну заяву та доводам представника позивача щодо залишення без розгляду відзиву на позов.
Розглядаючи юридичне розуміння завдань адміністративного судочинства, зазвичай звертаються до ст. 2 КАС України, яка визначає, що завданням адміністративного суду при розгляді публічно-правових спорів є їх справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення.
Неупередженість як складник завдань адміністративного судочинства - це традиційне розуміння відсутності в судді заздалегідь сформованої позиції щодо обставин справи чи її можливого результату.
Суд не вбачає підстав вважати, що дії судді Петросян К.Є. щодо прийняття до розгляду відзиву на позов відповідача, які вона обгрунувала ухвалою суду від 09.02.2026, упередженими.
Крім того, сторона позивача не обмежена процесуальним правом оскаржити ухвалу суду від 09.02.2026, зазначивши відповідні доводи.
Також судом ураховується те, що представником позивача не доведено перед судом, що такими діями суддя Петросян К.Є. сформував позицію щодо можливого результату розгляду справи.
Отже, наведені позивачем на обґрунтування заяви про відвід судді Петросян К.Є. обставини не свідчать про наявність визначених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України та інших підстав для відводу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні заяви адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича про відвід судді Луганського окружного адміністративного суду у справі за позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Ірметова