13 лютого 2026 року м. Київ № 320/35635/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2023 № 22465240105, як таке, що ґрунтується на нормах різних законів, які суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, а саме Податкового кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015;
зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві включити до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки у відповідності до п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України документально підтверджену суму коштів, сплаченихпозивачем, як платником податку, на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування, а саме установки імплантантів, зняття відбитку та установки коронки у 2022 році у розмірі 544000,00 грн, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу за 2021 рік у вигляді заробітної плати на суму 433768,60 грн;
сплатити на рахунок в АТ «Ощадбанк» податкову знижку у розмірі 78078,35 грн з документально підтвердженої суми витрат 544000,00 грн, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу за 2022 рік у вигляді заробітної плати у розмірі 433768,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, адже подав до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи з проханням перерахувати належну суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету за результатами поданої декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік. Позивач вважає, що набув право на податкову знижку у відповідності до п. п. 166.3 4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у зв'язку з установкою імплантів, зняття відбитку та установкою коронки. Втім, відповідач протиправно, на переконання позивача, відмовив йому у наданні такої знижки, покликаючись на те, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПК України не набрав чинності.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 даний позов було залишено без руху у зв'язку з його невідповідністю КАС України, однак недоліки позовної заяви було усунуто.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПК України набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування. За результатами камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік встановлено, що у позивача відсутні законодавчі підстави для нарахування податкової знижки, оскільки закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку не надається.
Позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій наголосив на тому, що відповідачем аналізу позовних вимог не зроблено, оцінки щодо множинного трактування вимог закону, зазначеному у позовній заяві не надано. Не спромігся відповідач роз'яснити свою позицію, чому у відзиві знову посилається на п. 1 розд. XIX ПК України, яким встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПК України набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування, якщо пп. 1 п. 82 Закону України №909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 вказана норма виключена про що детально викладено у позовній заяві. З огляду на викладене, позивач вважає, що наявні законні підстави нарахування податкової знижки за наслідками звітного (податкового) 2021 року, оскільки норму ПК України, яка не надавала права для нарахування податкової знижки, було скасовано.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, до ДПІ у Ободонському районі Головного управління ДПС у м. Києві Музиченко Володимиром Михайловичем було подано податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2021 рік від 26.12.2022 № 187857, відповідно до якої, визначена платником сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з використанням права на податкову знижку в частині сум коштів сплачених на користь вітчизняних закладів освіти, у розмірі 78078,35 грн.
ГУ ДПС у м. Києві складено акт про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 20.02.2023 №13б38/Ж5/26-15-24-01-05-03 та направлено платнику засобами поштового зв'язку.
У порядку п. 86.7 ст. 86 ПК України ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві подано заперечення від 05.03.2023 б/н (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 10.03.2023) на акт про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 20.02.2023 № 13638/Ж5/26-15-24-01-05-03, за результатами розгляду якого платнику надано відповідь листом від 24.03.2023 № 1209б/Ж12/26-15-24-01-05-12 та направлено засобами поштового зв'язку на адресу платника.
За висновками акта перевірки, п. 1 розд. XIX ПК України, встановлено, що п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПК України набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування. За результатами камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік встановлено, що у ОСОБА_1 відсутні законодавчі підстави для нарахування податкової знижки, за наслідками звітного (податкового) 2021 року, оскільки, станом на 01.01.2022 закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім'ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2021 року платникам не надається.
Водночас, позивач зауважує, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки у відповідності до п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПК України, ним було включено документально підтверджену суму коштів, сплачених ним, як платником податку, на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування, а саме установка імплантантів, зняття відбитку та установка коронки.
Податкова знижка складає 78078,35 грн. з документально підтвердженої суми витрат 544000,00 грн, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу за 2021 рік у вигляді заробітної плати (433768,60 грн).
До податкової декларації про майновий стан і доходи додано доповнення до декларації де зазначено найменування банку, МФО банку, код ЄДРПОУ, номер карткового рахунку, копію акту прийому передачі виконаних робіт, копії фіскальних чеків, довідку № 46.
Наведене зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України (далі - ПК України).
Згідно норм п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до приписів п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПК України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Згідно з п. п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПК України підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Відповідно до п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, передбачено п. 166.3 ст. 166 ПК України.
Згідно з п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати: суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір'ю, батьком-вихователем, матір'ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім: а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов'язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з лікуванням хронічних захворювань; б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики; в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування); г) операцій із зміни статі; ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування); д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності; е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У даному випадку позивач вважає, що має право на отримання податкової знижки, передбаченої п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПК України, відтак, у звітній декларації про майновий стан та доходи визначив суму податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з використанням права на податкову знижку.
Відповідач, в свою чергу, зазначає, що норма п. п. 166.3.4 п.166.3 ст. 166 ПК України не набрала чинності, відтак, податкова знижка, передбачена цими положеннями, платникам податків не надається.
Згідно з п. 1 розділу ПК України п.п. 166.3.4 п. 166.3 статті 166 ПК України набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування.
Закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім'ї першого ступеня споріднення за наслідками 2021 року платникам не надається.
Щодо посилань позивача про виключення вказаного абзацу пункту 1 розділу ПК України Законом України від 24.12.2015 № 909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», то відповідно до чинної редакції Кодексу, вказаним Законом виключений абзац сьомий, який стосувався пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПК України. Натомість, позивач помилково ототожнює абзац сьомий з нормою щодо дії пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПК України.
Наведене підтверджується приміткою у нормі п. 1 розділу ПК України «Абзац пункту 1 розділу XIX виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015» та виключенням з тексту п. 1 розділу ПК України абзацу про набрання чинності п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПК України, який існував згідно з первинної редакцією ПК України.
Натомість абзац п. 1 розділу ПК України, який врегульовує порядок набрання чинності п.п. 166.3.4 п.166.3 ст. 166 ПК України, жодних змін не зазнав та є чинним станом на момент виникнення спірних правовідносин.
Отже, суд вважає, що позивач дійшов помилкового висновку щодо наявності у нього права на отримання податкової знижки для компенсації вартості платних послуг з лікування зубів, оскільки наразі відповідний закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування, з яким і пов'язується виникнення та існування вказаної податкової знижки, не прийнятий.
Щодо посилань позивача та необхідність оцінки щодо множинного трактування вимог закону, суд вважає, що такі є необґрунтованими, позаяк, у даному випадку, відсутні норми ПК України, які передбачають множинне чи неоднозначне трактування, натомість, наявна фактично відкладальна умова: п. 1 Розділу XIX ПК України, чітко зазначає, що норма п.п. 166.3.4 (лікування) набирає чинності лише з 1 січня року, наступного за роком прийняття закону про загальнообов'язкове медичне страхування, який не було прийнято, тому, суд не може перебирати на себе повноваження законодавчого органу.
Таким чином, спірне податкове-повідомлення рішення прийняте контролюючим органом правомірно, а позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки ґрунтуються на помилковому трактування норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді та задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.