12 лютого 2026 року м. Київ справа №320/53972/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області протиправною щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати стаж у подвійному розмірі за періоди роботи з 07.06.1996 по 24.12.2012 та з 04.01.2013 по 29.12.2023;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 18.06.2024 зарахувавши стаж роботи з 07.06.1996 по 24.12.2012 роки на посадах « лаборанта-паразитолога, лаборанта-бактеріолога, лаборанта з бактеріології» в ДЗ «Яготинській райсанепідемстанції» МОЗ України та з 04.01.2013 по 29.12.2023 роки на посаді «лаборанта з бактеріології» в Переяславського підрозділу Бориспільської районної філії ДУ «Київський ОЦ КПХ МОЗ» у подвійному розмірі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок пенсії позивача із зарахуванням стажу роботи на посадах «лаборанта-паразитолога, лаборанта-бактеріолога, лаборанта з бактеріології» у подвійному розмірі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено продовжити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач у відзиві на позов вказав про необґрунтованість позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
18.06.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок стажу на пільгових умовах, згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Листом від 01.07.2024 відповідач відмовив позивачу у проведенні відповідного перерахунку.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Положеннями частини 1 ст. 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно із частинами 1, 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Так, правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються також Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 56 Закону № 1788-XII визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також, зокрема навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у трудовій книжці позивача містяться наступні записи про роботу: з 07.06.1996 по 24.12.2012 роки на посадах «лаборанта-паразитолога, лаборанта-бактеріолога, лаборанта з бактеріології» в ДЗ «Яготинській райсанепідемстанції» МОЗ України та з 04.01.2013 по 29.12.2023 роки на посаді «лаборанта з бактеріології» в Переяславського підрозділу Бориспільської районної філії ДУ «Київський ОЦ КПХ МОЗ».
Згідно роз'яснень Міністерства охорони здоров'я України від 27 січня 2010 року № 05.03-18-54/973 «інфекційний заклад (відділення)» є заклад (відділення), де надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Законом «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що інфекційні хвороби - розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення;
- небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби, що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я в окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя та здоров'я;
- особливо небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби (у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення;
- джерело збудника інфекційної хвороби (далі - джерело інфекції) - людина або тварина, заражені збудниками інфекційної хвороби.
Згідно зі статтею 33 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» основними напрямами діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби є:
- здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду;
- визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань, а також у охороні здоров'я населення від шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища;
- вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини, встановлення факторів навколишнього середовища, що шкідливо впливають на здоров'я населення;
- підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, запобігання занесенню та поширенню особливо небезпечних (у тому числі карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб;
- проведення санітарно-епідеміологічних розслідувань захворювань, спричинених інфекційними хворобами, масовими неінфекційними захворюваннями, отруєнь та радіаційних уражень людей і здійснення контролю за усуненням їх причин та умов виникнення і поширення;
- державний облік інфекційних і професійних захворювань та отруєнь;
- видача висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об'єктів поводження з відходами;
- встановлення санітарно-гігієнічних вимог до продукції, що виробляється з відходів, та видача гігієнічного сертифіката на неї;
- методичне забезпечення та здійснення контролю під час визначення рівня небезпечності відходів.
Працівники бактеріологічних лабораторій закладів охорони здоров'я всіх рівнів, у межах своїх посадових обов'язків, постійно працюють із матеріалами, потенційно інфікованими збудниками інфекційних хвороб, а також із живими збудниками таких хвороб. Це передбачено їхніми кваліфікаційними характеристиками, викладеними у довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров'я, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.03.2002 № 117.
Інструкція про санітарно-епідеміологічний режим і охорону праці персоналу інфекційних лікарень (відділень), затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 04 серпня 1983 року № 916, яка діє на території України відповідно до вказівки Міністерства охорони здоров'я України № 165 від 28 травня 1996 року, поширюється на головних лікарів, персонал інфекційних лікарень та відділень, а також на працівників санітарно-епідеміологічних і дезінфекційних станцій.
Вказана інструкція містить ідентичні вимоги та норми щодо режиму й охорони праці для працівників інфекційних лікарень, бактеріологічних і вірусологічних лабораторій інфекційних лікарень, а також бактеріологічних лабораторій, що обслуговують інфекційні відділення лікарень.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що робота позивача була пов'язана з дослідженнями особливо небезпечних інфекцій та збудників інфекційних захворювань, що дозволяє прирівняти її діяльність до роботи в інфекційних закладах, які належать до установ охорони здоров'я, зазначених у статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, робота позивача в вказаних вище закладах дає право на пільги з обчислення стажу роботи у подвійному розмірі.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції, доданої до матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 969,00 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 969,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області протиправною щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати стаж у подвійному розмірі за періоди роботи з 07.06.1996 по 24.12.2012 та з 04.01.2013 по 29.12.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 18.06.2024 зарахувавши стаж роботи з 07.06.1996 по 24.12.2012 роки на посадах « лаборанта-паразитолога, лаборанта-бактеріолога, лаборанта з бактеріології» в ДЗ «Яготинській райсанепідемстанції» МОЗ України та з 04.01.2013 по 29.12.2023 роки на посаді «лаборанта з бактеріології» в Переяславського підрозділу Бориспільської районної філії ДУ «Київський ОЦ КПХ МОЗ» у подвійному розмірі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 969,00 (дев'ятсот шістдесят дев'ять 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.