про повернення позовної заяви
12 лютого 2026 року м. Київ № 320/5127/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Національного агенства з питань запобігання корупції про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національного агенства з питань запобігання корупції про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність НАЗК щодо неналежного розгляду звернень від 11.12.2025 та 12.12.2025, а саме:
відсутність повноцінної перевірки викладених фактів;
відсутність аналізу наданих доказів;
- зобов'язати НАЗК здійснити належний, повний та мотивований розгляд зазначених звернень із прийняттям рішення по суті.
- визнати, що формальні відповіді без перевірки фактів не є належним виконанням повноважень органу влади.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За правилами частин сім та вісім статті 44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з п.25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
В силу абз.22-24 п.п.15 п.1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.
Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 п.1 розд.VII "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
Вища рада правосуддя 04.09.2021 опублікувала оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку та одночасно повідомила, що з початком їх функціонування зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені, зокрема, пп.пп.15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 пп.15 п.1 розд.VII "Перехідні положення" КАС України.
Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021.
Закон України від 22.05.2003 №852-IV «Про електронний цифровий підпис», який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 7 листопада 2018 року на підставі Закону України від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Тобто, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Положенням частини другої статті 17 цього Закону встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, у яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Абзацом першим частини першої статті 18 Закону України від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електроннідовірчі послуги» передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20) та у постанові від 01 липня 2021 року у справі №9901/76/21.
Зокрема, у постанові від 1 липня 2021 року по справі № 9901/76/21, Велика Палата ВС залишила ухвалу КАС ВС про повернення позовної заяви без змін, зазначивши, що за правилами п. 3 ч. 4ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Верховний суд виходив із того, що «надсилання процесуальних документів до КАС ВС в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису. Заявник надіслав позов не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою. Отже, матеріали позовної заяви не містять відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву з використанням підсистеми «Електронний суд». Тож КАС ВС обґрунтовано дійшов висновку про те, що заявник використав спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством».
Також, згідно з пунктом 1 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Радисуддів Українивід 26.11.2010 №30 (у редакції рішення Ради суддів України №17 від 02.03.2018), передбачено, що обмін електронними документами між судом, ОСП, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду.
Відповідно до пункту 25 Положення про ЄСІТС, процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду виключно з використанням підсистеми «Електронний суд».
Ознайомившись з матеріалами справи, суд встановив, що 04.02.2026 о 02:51 адміністративий позов ОСОБА_1 надійов на офіційну електронну пошту Київського окружного адміністративного суду та зареєстрований в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" за вхідним № 5303.
Окрім того, відповідно до акту Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2026, вбачається, що позивачем не було накладено електронний цифровий підпис (ЕЦП) на подані документи.
Таким чином, поданий адміністративний позов від позивача не створено у підсистемі "Електронний суд", та, відповідно, не містить відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із використанням цієї підсистеми.
Відтак, позовну заяву подано позивачем на електронну пошту суду без застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, тобто використано спосіб звернення до суду, який не передбачено чинним процесуальним законодавством.
Аналогічний правовий висновок щодо необхідності повернення процесуальних документів, поданих до суду електронною поштою, а не з використанням підсистеми "Електронний суд", викладено Верховним Судом у численних судових рішеннях цього суду, зокрема: постановах від 13.11.2019 у справі №160/7227/19, від 25.11.2019 у справі №160/7439/19, від 27.01.2020 у справі №160/2171/19, від 19.11.2020 у справі №855/12305/20, ухвалах від 05.01.2021 у справі №560/1192/20, від 04.01.2021 у справі №160/5093/20, від 30.12.2020 у справі №640/2923/20, від 29.12.2020 у справі №260/1714/20, від 19.12.2024 у справі №580/11172/24 тощо.
Приписами пункту 3 частини четвертої статті 169 цього Кодексу передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Керуючись пунктом 3 частини четвертої статті 169, статтями 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачу.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Перепелиця А.М.