12 лютого 2026 року м. Київ справа №320/31217/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання дій/бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність (дії) відповідача щодо безпідставного ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 в розмірі 30 000,00 грн щомісячно, а за період з 15.07.2022 по 31.07.2022 та з 01.08.2022 по 30.08.2022 у розмірі до 100 000,00 грн за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі таких діях та заходах;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000,00 грн за період 24.02.2022 по 31.12.2022 (включно) в розрахунку на місяць пропорційно в розрахунку на місяць;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 15.07.2022 по 31.07.2022 та 01.08.2022 по 30.08.2022 у розмірі до 100 000,00 грн за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі таких діях та заходах.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 має право на виплату щомісячної додаткової винагороди у розмірі до 30 000,00 грн, а за період з 15.07.2022 по 31.07.2022 та 01.08.2022 по 30.08.2022 - на отримання збільшеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн під час безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Вказав, що відповідачем було безпідставно обмежено позивача в реалізації цих прав, посилаючись на відсутність правових підстав для нарахування зазначених виплат.
За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицькому А.І.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 09.01.2024 (суддя Балаклицький А.І.) позов залишив без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 24.01.2024 (суддя Балаклицький А.І.) відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
У силу вимог частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим визначено суддю Скрипку І.М.
Ухвалою суду від 22.10.2024 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд у задоволенні позову відмовити. Вказали, що зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» чітко вбачається, що право на отримання додаткової винагороди мають не всі військовослужбовці ЗСУ, а лише ті, які: беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), тощо або здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони. Повідомили, що згідно наказу Украероруху №39/22ДСК від 14.07.2022, відправлення позивача у відрядження відбувалось у відповідності до звернення Командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 08.07.2022 №ОСУВ/ОГ/31дск, рішення Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 12.07.2022 №10/4391/ПС-Е, розпорядження Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 13.07.2022 №10/4432/ПС-Е, розпорядження заступника директора - начальника Украероцентру генерал-майора ОСОБА_2 від №36/22ДСК, тому відповідач не згоден із позовними вимогами і у цій частині, оскільки позивач перебував у відрядженні у складі ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не за рішенням директора Украероруху.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 .
Позивач отримав статус учасника бойових дій, що видно із посвідчення серії НОМЕР_2 від 06.04.2015.
Як вбачається із витягу із наказу Міністра оброни України від 04.06.2015 №390, позивача було відряджено, із залишенням на військовій службі, для призначення на відповідну посаду до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Наказом Держаного підприємства обслуговування повітряного руху України т.о. директора І.С. Касьяненко від 18.06.2015 року № 295/о (з особового складу) ОСОБА_1 з 18.06.2015 було призначено на посаду інженера з управління використанням повітряного простору РСП «Київцентраеро», а в подальшому на посаду диспетчера з руху літаків (старший штурман) районного диспетчерського центру (РДЦ) центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування регіонального структурного підрозділу «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Зазначені обставини підтверджуються довідкою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 1-24.2/3404/22 від 02.11.2022.
Після чого, відповідно до витягу із наказу директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №794/о від 27.12.2022 (про звільнення військовослужбовця), майора ОСОБА_1 , диспетчера з руху літаків (старшого штурмана) районного диспетчерського центру (РДЦ) центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування регіонального структурного підрозділу «Київцентраеро», звільнено з займаної посади 31.12.2022 та направлено у розпорядження Міністерства оборони України.
При цьому, як видно із витягу з послужного списку позивача, у період з 14.08.2017 по 27.12.2022 він проходив службу на посаді диспетчера з руху (старшого штурмана) районного диспетчерського центру (РДЦ) центру організації повітряного руху служби аеронавігаційного обслуговування регіонального структурного підрозділу Київського районного центру «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Судом установлено, що за період проходження військової служби у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України позивач приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), перебуваючи безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) в першому ешелоні оброни у складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у східній частині Донецького операційного району в період з 15.07.2022 по 31.07.2022 та з 01.08.2022 по 30.08.2022, що підтверджується витягом із наказу №35 від 15.07.2022 та витягом із наказу №8 від 30.08.2022; довідками виданими оперативно - тактичним угрупуванням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №528/ОТУ від 01.08.2022 та №791/ОТУ від 01.09.2022.
У довідці №528/ОТУ від 01.08.2022 підставою її видачі зазначено: наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по стройовій частині) від 15.07.2022 №35, бойовий наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 24.02.2022 №112дск/ОТУП ОКП, бойове розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 06.06.2022 №3794, наказ Головнокомандувача ЗСУ від 01.08.2022 №212 про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій, підсумкове бойове донесення ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №№21-51 від 01.07.2022-31.07.2022, журнали бойових дій ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », рапорт начальника штабу - першого заступника командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про безпосередню участь у бойових діях з 15.07.2022 по 31.07.2022.
Підставою видачі довідки №791/ОТУ від 01.09.2022 вказано: накази командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по стройовій частині) від 15.07.2022 №35 і від 30.08.2022 №78, бойовий наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 24.02.2022 №112дск/ОТУП ОКП, бойове розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 06.06.2022 №3794, наказ Головнокомандувача ЗСУ від 01.09.2022 №237 про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій, підсумкове бойове донесення ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №№52-82 від 01.08.2022-31.08.2022, журнали бойових дій ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », рапорт начальника штабу - першого заступника командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про безпосередню участь у бойових діях з 01.08.2022 по 30.08.2022.
У зв'язку з відсутністю нарахування та відповідних спірних виплат, позивач звернувся до відповідача із заявою від 01.05.2023, в якій просив нарахувати та виплатити в повному розмірі у період з 24.02.2022 по день виключення зі списків особового складу Державного підприємства щомісячну доплату у вигляді додаткової винагороди у розмірі до 30 000,00 грн, передбачену Постановою №168 від 28.02.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Також 01.05.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити позивачу в повному розмірі в період з 15.07.2022 по 30.08.2022 щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн, передбачену Постановою №168 від 28.02.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України листом від 18.05.2023 № 1-17.2/1723/23 та ідентичним за змістом листом від 22.05.2023 № 1-17.2/1752/23 відмовило позивачу у здійсненні нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі до 30 000,00 грн та підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 передбачено чіткий перелік осіб, на яких поширюється додаткова винагорода на період дії військового стану, зокрема, на військовослужбовців, які проходять службу безпосередньо у Збройних Силах України, інформація про яких з поміж іншого, повинна міститись у спеціальних державних реєстрах. Вказали, що такий перелік не передбачає виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, які відряджені до інших підприємств, установ та організацій, у тому числі до Украероруху.
Не погоджуючись із діями/бездіяльністю відповідача, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Таким чином, у межах спірних відносин необхідно з'ясувати наявність у позивача права на отримання 30 000 грн додаткової винагороди, а також 100 000 грн додаткової винагороди за безпосередню участь або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, а також чи був у відповідача обов'язок по нарахуванню і виплаті позивачу такої винагороди.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.
За приписами статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права, свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав, свобод людини є головним обов'язком держави.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Частиною другою статті 19 Конституції України урегульовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (Указ № 64/2022), затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (надалі строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідними указами Президента України; воєнний стан в країні триває по теперішній час).
Законом, який регулює відносини між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (Закон № 2232-XII).
За визначенням у статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу ЗСУ. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Згідно статті 3 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, зокрема, Збройних Сил України, відряджених до державних органів, установ та організацій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №104 від 07.02.2001 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій» (Постанова №104).
За змістом абзаців 1, 2 пункту 1 Постанови №104 військовослужбовцям відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців ЗСУ.
При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.
У той же час, у абзаці 3 пункту 1 Постанови №104 наявне застереження про те, що виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов'язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.
За нормами абзаців 5, 6 пункту 1 Постанови №104 виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби. За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
Разом із тим, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Постанова №704) затверджено, зокрема: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу.
За змістом пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 Постанови №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
За положеннями пункту 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Таким чином законодавцем визначено спеціальне правове регулювання грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій та установлено, що його порядок і розміри визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 /2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, якою вирішив питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, зокрема установив виплату додаткової винагороди для військовослужбовців на період дії воєнного стану.
Конкретизація умов, визначених положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв'язку з чим постановою Кабінету Міністрів України від 0707.2022 №793 доповнено Постанову №168 пунктом 2-1 такого змісту: Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України 23.06.2022 видав окреме доручення №912/з/29, яке підлягало застосуванню з 01.06.2022.
У пункті 1 окремого доручення надано визначення, що слід розуміти під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
У абзацах третьому і четвертому пункту 3 окремого доручення визначено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надається довідка керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Пунктом 4 окремого доручення визначено керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирів військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.
У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній терміну безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.
У підставах про видання таких довідок обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Відповідно до пункту 5 окремого доручення виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн або 30 000,00 грн здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000,00 грн за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення).
Підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
За змістом таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення.
Судом встановлено, що у період з 15.07.2022 по 31.07.2022 та 01.08.2022 по 30.08.2022 позивач був відряджений до оперативно-тактичного угрупування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у вказаний період. Докази цього наявні у матеріалах справи і перераховані вище.
Отже, у період з 15.07.2022 по 31.07.2022 та 01.08.2022 по 30.08.2022 позивач мав право на отримання винагороду за участь у бойових діях в розмірі до 100 000,00 грн пропорційно до виконаних завдань.
Положення про Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху, затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства оборони України №232/348 від 07.07.2016 (далі - Положення), Украероцентр є структурним підрозділом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та входить до ОЦВС. Украероцентр безпосередньо підпорядковується директору Украероруху, а з питань пов'язаних з виконанням завдань в інтересах оборони держави та її безпеки, - начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України.
З переходом на функціонування в умовах воєнного стану організація функціонування та діяльності Украероцентру в організаційно-штатній структурі та штатах воєнного стану визначається відповідними наказами та розпорядженнями Міністра оборони України та Генерального штабу».
За нормами пунктів 9, 10 розділу І Положення матеріально-технічне та інші види забезпечення функціонування Украероцентру для виконання покладених завдань здійснюються Міноборони та Украерорухом.
Матеріально-технічне забезпечення та підтримання працездатності обладнання, технічних систем, підготовка персоналу Украероцентру здійснюються відповідними службами та підрозділами Украероруху, Міноборони, Генерального штабу в межах їх компетенції.
Аналіз указаних положень дозволяє дійти висновку про те, що в особливий період Украероцентр підпорядковується Генеральному штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України щодо виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки, а матеріально-технічне та інші види забезпечення його функціонування здійснюються Міністерством оборони України та Украерорухом.
В особливий період Украероцентр підпорядковується Генеральному штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України щодо виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки.
Відповідно Украерорух фінансується з державного бюджету, та, враховуючи обставини введеного в країні з 24.02.2022 воєнного стану, фінансування Украероруху здійснюється за рахунок асигнувань з державного бюджету через Міністерство оборони України.
Зокрема, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» від 03.03.2022 №193.
Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1271 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №193 і від 03.05.2022 №528», зокрема пунктом 3 визначено доповнити постанову пунктом 2-4 такого змісту: « 2-4. Виділити Міністерству інфраструктури для Державного підприємства обслуговування повітряного руху України 200 млн. гривень для забезпечення діяльності підрозділів Об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху. Міністерству фінансів здійснити зазначені видатки за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету».
Абзацами 5, 6 пункту 1 Постанови №104 визначено, що виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені, зокрема, зазначені військовослужбовці. За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів, зокрема, ЗСУ.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.07.2019 у справі № 807/1920/16, відрядженим військовослужбовцям виплачуються види матеріального забезпечення, визначені законодавством для військовослужбовців, за рахунок коштів установи, до якої останній був відряджений.
Судом установлено, що наказом Міністра оборони України по особовому складу від 04.06.2015 №390 позивач був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) із залишенням на військовій службі у Збройних Силах України.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що позивача відряджено до ОТУ «Соледар» для подальшого проходження військової служби матеріали справи не містять.
Тобто, саме Державне підприємство обслуговування повітряного руху України є установою, до якої відряджено позивача, а тому саме Державне підприємство обслуговування повітряного руху України є відповідальним за нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу у відповідний період.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29.02.2024 у справі № 320/2090/23 та у постанові від 07.03.2024 № 320/10293/22.
При цьому суд враховує і постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №640/13029/22, де резюмовано, що виплата додаткової винагороди повинна здійснюватися як стимулювання тим військовослужбовцям, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.
У зв'язку з цим, на виконання абзацу 2 пункту 1 Постанови №168, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України зобов'язане було прийняти наказ про виплату позивачу спірної додаткової винагороди з 15.07.2022 по 31.07.2022 та з 01.08.2022 по 30.08.2022 у розмірі 100 000,00 грн пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Таким чином, беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині позовних вимог є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 розмірі 30 000,00 грн за період з 24.02.2022 по 31.12.2022, суд зазначає таке.
Порядок проходження громадянами України військової служби у ЗСУ та регулювання питань, пов'язаних з виконанням громадянами військового обов'язку в запасі, визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (Положення № 1153/2008).
Пунктом 5 Положення №1153/2008 визначено, що громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями ЗСУ. Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.
Згідно із пунктами 153, 155 Положення №1153/2008 військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період) за їх згодою можуть бути відряджені в інтересах оборони держави та її безпеки до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, але зі звільненням із займаної посади з дальшим призначенням на посаду відповідно до Переліку посад, що заміщуються військовослужбовцями ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, який затверджується Президентом України. Для заміщення вакантних посад у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах їх керівники надсилають до Міноборони письмовий запит про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати військовослужбовці для зайняття таких посад. На підставі письмового запиту Міноборони здійснюється добір військовослужбовців для відрядження на посади в державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах. Рішення про відрядження військовослужбовців приймається Міністром оборони України. Відрядження оформлюється на підставі письмового запиту керівника державного органу, підприємства, установи, організації, державного та комунального закладу освіти, рапорту військовослужбовця та відповідного подання наказами Міністра оборони України. Про призначення відряджених військовослужбовців на посади керівники державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти письмово повідомляють Міноборони.
За відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим військовослужбовцям здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, затверджено Указом Президента України від 03.05.2017 №126/2017 (Перелік №126/2017).
У розділі «Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух)» Переліку №126/2017 передбачено для заміщення військовослужбовцями 174 посади, з яких 34 посади - у структурі Українського центру планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху, 136 посад - у регіональних структурних підрозділах, та 4 посади - у центральному апараті підприємства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 №1281 «Про створення об'єднаної цивільно-військової організації повітряного руху України» затверджено Положення про об'єднану військово-цивільну систему організації повітряного руху України, а також погоджено пропозицію Міністерства транспорту та Міністерства оборони України про утворення у складі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України таких структурних підрозділів як, зокрема, регіональних структурних підрозділів на базі регіональних структурних підрозділів цього підприємства та регіональних і допоміжних центрів управління повітряним рухом Міністерства оборони, що ліквідуються.
Згідно з пунктом 4 Постанови №1281 фінансування витрат на утримання системи здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державному бюджеті, частини коштів. Що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством.
Украерорух є державним підприємством, яке входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України та включене до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року №83.
Судом установлено, як вже зазначалося, що наказом Міністра оборони України по особовому складу від 04.06.2015 №390 позивач був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) із залишенням на військовій службі у Збройних Силах України.
Так, з метою впорядкування грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців ЗСУ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №104.
Згідно з абзацами 1-3 пункту першого Постанови №104 військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби. Водночас грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.
Виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов'язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.
Міноборони відповідно до статті 9 Закону № 2011-ХІІ та Постанови № 704 видало наказ від 07.06.2018 №260, яким затвердило Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (Порядок №260).
Пунктом 2 розділу І «Загальні положення» Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Отже, пунктом 2 Постанови №704, якою визначено порядок і розмір грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, встановлено, що грошове забезпечення зазначених осіб складається із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що повністю збігається зі складовими грошового забезпечення військовослужбовців, визначеними в частині другій статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Натомість нормою абзацу 2 пункту 1 Постанови №104 імперативно визначено, що військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, лише оклади за військовими (спеціальним) званнями і надбавки за вислугою років виплачуються у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, тоді як оклади за посадами та інші виплати виплачуються як для працівників цих державних органів, установ та організацій.
Так, порядок грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в ЗСУ та інших військових формуваннях, відрізняється від порядку грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ організацій. Тобто, розмір грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, врегульовано окремим нормативно-правовим актом, який визначає дещо відмінний порядок та інші складові формування грошового забезпечення відряджених військовослужбовців.
За нормами пункту 4 Указу №64/2022 Кабінет Міністрів України (зобов'язаний) невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України. Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
Як вже зазначалося, на виконання указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, якою вирішив питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, зокрема установив виплату додаткової винагороди для військовослужбовців на період дії воєнного стану.
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 28.02.2022) на період дії воєнного стану військовослужбовцям ЗСУ, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міноборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 3 зазначеної постанови доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови, а пунктом 5 установлено, що вона набирає чинності з моменту опублікування (28.02.2022) та застосовується з 24.02.2022.
З урахуванням змін, які були внесені постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №217, від 22.03.2022 №350, від 01.08.2022 №754, від 07.07.2022 №793, абзацом першим пункту 1 Постанови № 168 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям ЗСУ, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міноборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (абзац 1пункту першого Постанови № 168 у такій редакції набрав чинності з 19.07.2022 - дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793).
Виплата такої додаткової винагороди проводиться на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій пункту першого Постанови №168).
Здійснюючи системне тлумачення Постанови №168, суд виходить із змісту преамбули цієї постанови в первісній редакції, в якій зазначалося, що ця постанова прийнята на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», необхідність чого зауважував Верховний Суд.
При розв'язанні цієї частини спору, суд враховує постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №640/13029/22, де викладено висновок про те, що як текстуальне тлумачення змісту первинної редакції пункту 1 Постанови №168, так і системне тлумачення цієї постанови з урахуванням умов її прийняття, визначеними в преамбулі, дають підстави для висновку, що виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн повинна здійснюватися як стимулювання винятково тим військовослужбовцям ЗСУ, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.
Тут же Велика Палата резюмувала, що пункт 1 Постанови №168 не поширюється на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення яким виплачується відповідно до Постанови №104. Вказано, що оскільки визначена пунктом 1 первинної редакції Постанови №168 додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців (пункт 2 частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), тоді як абзацом 2 пункту 1 Постанови №104 чітко визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, то Велика Палата Верховного Суду у справі №640/13029/22 висловила переконання, що положення Постанови №168 не поширюють свою дію на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій.
Зважаючи на обов'язковість урахування правової позиції Верховного Суду, суд доходить висновку про помилковість твердження позивача про те, що у період з 24.02.2022 по 31.12.2022 він мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди в розмірі до 30 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
У зв'язку із цим, суд констатує відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
За наведеного, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме - у частині зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду за період з 15.07.2022 по 31.07.2022 та з 01.08.2022 по 30.08.2022 за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та, відповідно, визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо її невиплати.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 15.07.2022 по 31.07.2022 та з 01.08.2022 по 30.08.2022 за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, в розмірі 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (код ЄДРПОУ: 19477064; місцезнаходження: 08324, Київська область, Бориспільський район, територіальна громада Гірська, «Украерорух» масив, будинок 1) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 15.07.2022 по 31.07.2022 та з 01.08.2022 по 30.08.2022 за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, в розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.