ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у забезпеченні позову
"13" лютого 2026 р. Справа № 300/740/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та постанови від 26.01.2026 №01-01/05,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Саветчук В.М., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 01-01/05 від 26.01.2026.
Одночасно із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом: заборонити Головному управлінню Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області пред'являти до примусового виконання постанову про накладення штрафу №01-01/05 від 26.01.2026 щодо стягнення штрафу у розмірі 34000,00 грн; заборонити Головному управлінню Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області стягувати грошові кошти. Також позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу №01-01/05 від 26.01.2026, прийнятої Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, щодо стягнення штрафу у розмірі 34000,00 грн.
На обґрунтування заяви зазначено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області не позбавлене можливості пред'явити оспорювану постанову до примусового виконання, що матиме негативні правові наслідки для позивача (блокування рахунків позивача, накладення арештів на грошові кошти та майно тощо). Зважаючи на те, що позивач є безробітною, примусове стягнення штрафу за оспорюваною постановою прямо вплине на можливість позивача задовольняти базові життєві потреби. Також зазначено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист чи поновлення порушених прав позивача, оскільки у випадку скасування оспорюваної постанови позивач буде змушена вчиняти додаткові юридичні дії щодо повернення у власність грошових коштів, які були стягнуті як штраф за оспорюваною постановою.
Розглянувши подану заяву, вивчивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).
Згідно із частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходу забезпечення позову заявник стверджує, що примусове виконання оскаржуваної постанови матиме негативні правові наслідки для позивача (блокування рахунків позивача, накладення арештів на грошові кошти та майно тощо), примусове стягнення штрафу за постановою від 26.01.2026 прямо вплине на можливість позивача задовольняти базові життєві потреби.
Згідно зі статтею 10 Закону України “Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 12 цього Закону передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Отже оскаржувана постанова є самостійним виконавчим документом, примусове виконання якого здійснюється у порядку встановленому Законом України “Про виконавче провадження».
ОСОБА_1 не надала доказів відкриття виконавчого провадження з виконання оскарженої постанови, або доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих пред'явлення до виконання постанови від 26.01.2026 та стягнення коштів за оскаржуваною постановою.
ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову не навела та не підтвердила належними доказами обставини, які впливають на співмірність та необхідність забезпечення позову. Суду не надано документів, які б містили відомості щодо розміру грошових коштів, розміщених, в тому числі на банківських рахунках позивача, а також доказів на підтвердження наявності статусу безробітної особи, скрутного матеріального становища.
Таким чином, побоювання позивача про можливість завдання шкоди та невідворотних наслідків у разі можливого примусового виконання оскаржуваної постанови є необґрунтованими та передчасними.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на особу. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд зазначає, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є беззаперечними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у подібних правовідносинах в постановах від 06.07.2022 у справі №380/12789/21, від 29.09.2022 у справі №380/3826/21, від 19.10.2022 в справі №640/31944/21.
З урахуванням викладеного та наданих доказів суд не знаходить достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача потрібно буде докласти значних зусиль.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.