12 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/1796/26
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України в особі: управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області відділу примусового виконання рішень про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось у суд з позовом, у якому просить:
-визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Корнєєва М. М. від 13.01.2026 ВП №78103016 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн;
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Корнєєва М. М. від 13.01.2026 ВП №78103016 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн є необґрунтованою та підлягає скасуванню у зв'язку з виконанням ГУ ПФУ в Житомирській області рішення суду в повному обсязі у відповідності до чинного законодавства.
Ухвалою суду від 22.01.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
05.02.2025 року до суду надійшов відзив на позов, у якому Відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що розмір щомісячного підвищення до пенсії, на який має право стягувач, становить 6 мінімальних пенсій за віком встановлені законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів. Мінімальний розмір пенсії за віком установлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Тобто, ця величина повинна відповідати таким показникам прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 01 січня 2023 року складає 2093,00 грн; Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-ІХ встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 01 січня 2024 року складає 2361,00 грн; Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року - 2595,00 грн. У свою чергу боржник вчинивши дії по проведенню перерахунку пенсії Позивача із застосуванням зазначеного механізму та ігноруючи зміну мінімальної пенси за віком, за наявності рішення суду, яке набрало законної сили і є обов'язковим до виконання.
Суд установив, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі 240/472/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 з 13.09.2023 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат.
У відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження №78103016 з примусового виконання виконавчого листа №240/472/24 від 06.05.2025 року, виданого Житомирським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 з 13.09.2023 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат.
19.05.2025 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження.
У зв'язку з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та з метою перевірки виконання рішення суду державним виконавцем винесено вимогу від 06.01.2026 року, якою зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській виконати рішення суду.
На вимогу від 06.01.2026 року ГУ ПФУ в Житомирській області листом від 07.01.2026 року повідомило, що з 13.09.2023 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , передбаченої статтею 54 Закону України «По статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» мінімальний розмір пенсії на дату зобов'язання становив 2093,00 грн, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» мінімальний розмір пенсії з 01.01.2024 року становить 2361,00 грн. У результаті перерахунку на виконання рішення у справі №240/472/24 розмір пенсії з 13.09.2023 року становив 12 728,82 грн, у тому числі 12 558,00 грн (2093,00 грн*6), з 01.01.2024 року становить 14 336,82 грн, у тому числі 14 166,00 грн (2361,00 грн*6). Виплата пенсії здійснюється в розмірі, визначеному на виконання рішення суду. Також зазначає, що вимога від 06.01.2026 року про застосування для обрахунку ОСОБА_1 доплати до пенсії, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 2 595 грн, виходить за межі зобов'язальної частини судового рішення та є іншим предметом спору.
13.01.2026 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ в Житомирській області штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду.
При винесенні цієї постанови виконавцем було встановлено, що судове рішення боржником не виконане без поважних причин.
Вважаючи таку постанову протиправною, ГУ ПФУ в Житомирській області подало цей позов до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Спеціальним законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі примусового виконання судових рішень та рішень інших органів, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка є чинною на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 1404-VIIІ).
У відповідності до статті 1 цього Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до положень частини 1 статті 13 Закону України № 1404-VIIІ, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За правилами частини 1 статті 26 Закону України № 1404-VIIІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 63 Закону України № 1404-VIIІ, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 1 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів попередження про кримінальну відповідальність.
За змістом статті 75 Закону України № 1404-VIIІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що правовою підставою накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання останнім судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Отже, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника.
Установлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону України №1404-VIII.
Відповідно до змісту положень частини 3 зазначеної правової норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Отже постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Надаючи правову оцінку доводам Позивача про те, що судом не розглядалось питання проведення перерахунку розміру пенсії в майбутньому та не зобов'язано його проводити в подальшому перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням величини прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, суд зауважує на таке.
Як зазначалося вище, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 року у справі 240/472/24, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 з 13.09.2023 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат.
Наведене свідчить, що розмір присудженої ОСОБА_1 пенсії є змінним та залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
За приписами частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-XIV (далі - Закон України №966-XIV), прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Згідно зі статтею 7 Законів України «Про державний бюджет України на 2023-2025 роки» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, станом на: 01 січня 2023 року становив 2093 гривні; 01 січня 2024 року - 2361 гривня; 01 січня 2025 року - 2361 гривня.
Статтею 7 Закону України від 03 грудня 2025 року №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року №4695-IX установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність, 2595 гривень.
Тому, на виконання судового рішення Відповідач був зобов'язаний здійснити з 01.01.2026 року нарахування та виплату Позивачу основної пенсії по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України №796-XII, із застосуванням розмірів прожиткового мінімуму на рівні 2 595,00 грн.
Проте, як убачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Житомирській області здійснено нарахування пенсії із застосуванням прожиткового мінімуму у розмірі 2361,00 грн (2361,00 х 6) = 14 166,00 грн) і після 01.01.2026 року, що суперечить нормам чинного законодавства та постановленому у справі №240/472/24 судовому рішенню, оскільки після 01.01.2026 року при нарахуванні пенсії відповідач повинен застосовувати розмір прожиткового мінімуму на рівні 2 595,00 грн.
Відтак, наведені обставини не можуть свідчити про фактичне і повне виконання Позивачем рішення суду станом на день прийняття постанови про накладення штрафу. Інших поважних причин, які б перешкоджали виконати судове рішення, у позові не наведено.
З огляду на викладене, ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відсутність інших доводів Позивача на обґрунтування заявлених вимог, суд уважає їх недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.
Враховуючи відмову в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область, 10003, ЄДРПОУ: 13559341) до Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України в особі управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області відділу примусового виконання рішень (майдан Соборний, 1, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область, 10014, ЄДРПОУ: 45798761) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.Ф. Нагірняк
12.02.26