13 лютого 2026 рокуСправа №160/31987/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення по справі №160/31987/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство оборони України в якій позивач просив:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» недостовірних даних, а саме: ОСОБА_1 , 1986 р.н., військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 06.04.2015 роком визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час за гр. II ст. 68-6 розкладу хвороб, - протиправними;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у передбачений чинним законодавством України строк та порядок - військово-обліковий документ на бланку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відповідно до запису у Тимчасовому посвідченні НОМЕР_2 (замість військового квитка) виданого 09.02.2006 року на підставі РЛК № 49 від 24.11.2005 р. з відміткою про зняття з військового обліку за ст. 59-6 гр. І Наказу МОУ №2/94, невійськовозобов'язаний.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» недостовірних даних, а саме: ОСОБА_1 , 1986 р.н., військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 06.04.2015 роком визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час за гр. II ст. 68-6 розкладу хвороб.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у передбачений чинним законодавством України строк та порядок - військово-обліковий документ на бланку.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відповідно до запису у Тимчасовому посвідченні НОМЕР_2 (замість військового квитка) виданого 09.02.2006 року на підставі РЛК № 49 від 24.11.2005 р. з відміткою про зняття з військового обліку за ст. 59-6 гр. І Наказу МОУ №2/94, невійськовозобов'язаний.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 року в адміністративній справі № 160/31987/24.
Рішення суду набрало законної сили 05.08.2025 року.
До суду надійшла заява позивача про роз'яснення судового рішення у справі №160/31987/24, в якій позивач просить суд роз'яснити:
- чи зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв'язку з непридатністю до військової служби на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ, за статтею 59-Б графи І наказу Міністерства оборони України №2 від 04.01.1994 та виключити з військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 ?
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно ч. 2 ст. 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Відтак, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності й викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню й без такого роз'яснення його важко виконати або існує значна ймовірність неправильного його виконання.
Водночас, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання, й, при цьому, саме можливість примусового виконання рішення як така є однією з умов подання заяви про його роз'яснення.
Норма ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному та правильному виконанню.
У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
З приводу рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №160/31987/24 суд зазначає, що справа розглянута в межах заявлених позовних вимог, питання щодо виключення позивача з військового обліку не вирішувалось судом, згідно до заявлених позовних вимог.
Отже, підстави, визначені приписами ч. 2 ст. 254 КАС України для роз'яснення ухвали суду відсутні, у зв'язку із чим у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення по справі №160/31987/24 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна