13 лютого 2026 року Справа №160/36366/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву представника позивача про відвід головуючого судді у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.08.2025 №0462522408; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.08.2025 №0462552408; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.08.2025 №0462512408; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.08.2025 № 0462502408.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
До суду від представника позивача надійшла заява про відвід судді Турлакової Н.В. від розгляду справи №160/36366/25.
Дану заяву передано судді Турлаковій Н.В. 12.02.2026 року.
В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, що останнім встановлено обставини, які викликають сумнів у неупередженості та/або об'єктивності судді Турлакової Н.В., що виразилось у безпідставному задоволенні суддею клопотання відповідача від 13.01.2026 (яке підписано не уповноваженим представником і не відповідає приписам статті 80 КАС України в частині невжиття заходів для самостійного отримання доказів) та безмотивному відхиленні клопотання представника позивача про витребування доказів від 28.01.2026, яке відповідало вимогам закону; невиконанні суддею процесуального обов'язку щодо розгляду справ в електронній формі та щодо переведення не пізніше наступного дня матеріалів справи в електронну форму (дисциплінарний проступок за підпунктом г) підпункту 1) частини першої статті 106 Закону України “Про судоустрій та статус суддів»), що проявилось у непереведенні у встановлений частиною четвертої статті 15-1 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» термін в електронну форму копії отриманих від ДПС України матеріалів, що не дало можливості представнику позивача вчасно ознайомитись.
Суд, дослідивши подану представником позивача заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакової Н.В. зазначає наступне.
За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Частиною 4 статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частин 1-3 статті 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що КАС України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Турлакової Н.В., суд зазначає, що заявлений відвід обґрунтований незгодою представника позивача щодо порядку розгляду судом поданих сторонами заяв та клопотань, з прийнятими судом процесуальними рішеннями згідно ухвал про задоволення та відмову в задоволенні клопотань, а також з порядком формування адміністративної справи.
Однак вказані обставини не можуть бути підставою для відводу судді по цій справі.
Відповідно до частини 3 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що наведені представником позивача доводи для відводу судді не є підставою для задоволення заяви про відвід судді; заява про відвід судді не містить посилання на обставини, які за суб'єктивним чи об'єктивним критеріями виключають участь судді Турлакової Н..В. у розгляді справи №160/36366/25.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивач лише висловлює незгоду із процесуальними діями судді, суд вважає заяву позивача про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакової Н.В. - необґрунтованою.
Згідно з частиною 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати заяву представника позивача про відвід головуючого судді Турлакової Н.В. у адміністративній справі №160/36366/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - необґрунтованою.
Передати матеріали адміністративної справи №160/36366/25 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Турлакова