11 лютого 2026 рокуСправа №160/21886/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військова частина НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
29.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 . щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 21.04.2022 по 20.08.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячні додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 21.04.2022 по 20.08.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 . щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 21.08.2022 по 09.10.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячні додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 21.08.2022 по 09.10.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 . щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 10.10.2022 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
зобов'язати військову частину НОМЕР_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячні додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 10.10.2022 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, рік на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що дії відповідачів щодо обчислення та виплати у заниженому розмірі з 21.04.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік, відповідно є протиправними. Тому, з метою належного захисту порушеного права позивача, є всі підстави зобов'язати відповідача здійснити перерахунок з 21.04.2022 по 19.05.2023 належних у вказаний період виплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт та здійснити їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум. Обчислення належних позивачу до виплати сум без урахування постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» призвело до отримання грошових коштів у меншому, ніж визначено законодавством, розмірі, чим порушено моє право на достатнє грошове забезпечення, а тому позивач змушений звернутись за захистом цього права до суду.
Ухвалою від 01.08.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Від відповідача військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що у постанову № 704 відповідні зміни період з 29.01.2020 по 12.05.2023, внесені не були. Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №700/668/16-а зазначено, що суб'єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов'язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов'язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів. Отже, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативноправовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних спірних правовідносин. Крім того зазначає, що дійсну військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Позивач проходив з 07.05.2022 по 20.08.2022. Отже Позивач з 21.04.2022 по 06.05.2022 не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . В подальшому, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.08.2022 №137 старшого солдата ОСОБА_1 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 09.08.2022 №92-РС на посаду сержанта із матеріального забезпечення роти резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 . Враховуючи зазначене, оскільки Позивач не проходив військову службу у період з 21.08.2022 по 09.10.2022 у військовій частині НОМЕР_2 , позовні вимоги до військової частини НОМЕР_2 в частині визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячні додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 21.08.2022 по 09.10.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 рік на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 задоволенню не підлягають, позаяк є безпідставними та необґрунтованими.
Від відповідача військової частини НОМЕР_3 надійшов відзив на позовну заяву, яким не визнає заявлених позовних вимог та вважає адміністративний позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню судом з огляду на обґрунтування, що викладене у відзиві. Окрім того зазначає, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 з 11.10.2022, тому вимога Позивача щодо строку "з 10.10.2022" не є законною, так як Позивач лише 11.10.2022 був зарахований до списків військової частини НОМЕР_3 .
Від відповідача військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що згідно з обліковими даними та відповідними наказами, виданими військовою частиною НОМЕР_1 , Позивач проходив військову службу у зазначеній частині в період з 21 серпня 2022 року по 10 жовтня 2022 року, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 152 від 21.08.2022, Позивача, який прибув із військової частини НОМЕР_2 , було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 21 серпня 2022 року, з посадовим окладом 3260 грн на місяць. У подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 250 від 10.10.2022, Позивача виключено зі списків особового складу цієї частини у зв'язку з призначенням на посаду офіцера відділу персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від від 10 жовтня 2022 року №201. Таким чином, фактичний період перебування Позивача у складі військової частини НОМЕР_1 становить з 21 серпня 2022 року по 10 жовтня 2022 року, що суттєво відрізняється від періоду, зазначеного у вимогах позовної заяви. Виходячи із цього, командування військової частини НОМЕР_1 вважає, що оскільки на момент проходження військової служби Позивач не звертався до Відповідача, то відсутні правові підстави вважати, що Відповідачем допущено будь-яку протиправну бездіяльність.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Згідно Довідки про проходження військової служби ОСОБА_1 у період
з 21.04.2022 по 30.04.2022 проходив військову службу на посаді помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3
з 30.04.2022 по 09.08.2022 - старший стрілець відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3
з 09.08.2022 по 09.09.2022 - сержант із матеріального забезпечення роти сержантського складу військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_3
з 09.09.2022 по 29.09.2022 - командир взводу резерву сержантського складу роти резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_3
з 29.09.2022 по 27.07.2023 - офіцер відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_3
з 27.07.2023 по 21.08.2024 - старший офіцер групи комплектування рядовим та сержантським складом відділу персоналу штаб військової частини НОМЕР_3
з 21.08.2024 - офіцер відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_3 .
Також вказані періоди з 09.09.2022 підтверджуються записами у посвідченні офіцера серії НОМЕР_5 .
Судом досліджено матеріали, що надані відповідачами та позивачем встановлено наступне.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 21.04.2022 №136 ОСОБА_1 призначено до військової частини НОМЕР_3 , а саме стрільцем помічником гранатометника 2 відділення охорони взводу охорони НОМЕР_6 окремої роти охорони та обслуговування військової частини НОМЕР_3 .
Відповідно до наказу командира військової частини №10 від 07.05.2022 ОСОБА_1 07.05.2022 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.08.2022 №137 старшого солдата ОСОБА_1 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 09.08.2022 №92-РС на посаду сержанта із матеріального забезпечення роти резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 .
В період з 21 серпня 2022 року по 10 жовтня 2022 року, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 152 від 21.08.2022, позивача, який прибув із військової частини НОМЕР_2 , було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 21 серпня 2022 року, з посадовим окладом 3260 грн на місяць. У подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 250 від 10.10.2022, позивача виключено зі списків особового складу цієї частини у зв'язку з призначенням на посаду офіцера відділу персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від від 10 жовтня 2022 року №201
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 11.10.2022 №329 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
Відповідно до наказу військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 29.08.2024 №330 ОСОБА_1 вважати таким, що справи та посаду здав, вибув до нового місця служби.
З огляду на вказані накази судом встановлено, що позивач проходи військову службу у наступні періоди:
з 21 квітня 2022 року по 06 травня 2022 року у 356 окремій роті охорони та обслуговування військової частини НОМЕР_3
з 07 травня 2022 року по 20 серпня 2022 року у військовій частині НОМЕР_2
з 21 серпня 2022 року по 10 жовтня 2022 року у військовій частині НОМЕР_1
з 11 жовтня 2022 року по 29 серпня 2024 року у військовій частині НОМЕР_3 .
Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо обчислення грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму, встановленого на січень календарного року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі Закон №2011) передбачено: соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За приписами частини першої статті 9 Закону №2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011 встановлено: до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правилами частини четвертої статті 9 Закону №2011 обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
За змістом Постанови №704, в редакції Постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були внесені зміни.
Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства соціальної політики України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18.
Отже, зміни до пункту 4 постанови №704, внесені пунктом 6 постанови №103, з 29.01.2020 не підлягають застосуванню.
Таким чином відповідно до редакції пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Отже, з 29.01.2020 знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в тому випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50% мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум, тобто мінімальна заробітна плата стає розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів.
Проте, згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а.
Відтак, під час розв'язання колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ тапунктом 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін постановою КМУ від 21.02.2018 №103, перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Постанова №704 року є підзаконним нормативно-правовим актом. Юридична сила закону як джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Тобто, вказаний пункт 4 Постанови №704 в частині обрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, суперечить нормам розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII та не підлягає застосуванню.
Крім того, п.п. 9, 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII визначено, що до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Водночас, з 29.01.2020 року була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 рік.
Таким чином, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі №420/6572/22.
Звідси слідує, що 29.01.2020 року настала подія підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб'єкта владних повноважень - органу фінансового забезпечення обов'язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тобто в даному випадку станом на 01.01.2020 рік, 01.01.2021 рік, 01.01.2022 рік, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 рік.
При цьому, суд звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 19.10.2022 року у справі №400/6214/21.
При цьому, в силу ч. 4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.
Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам Закону.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 26.02.2021 року у справі №620/3346/19, від 21.04.2021 року у справі №380/2427/20.
Також питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17, яка в постанові від 06.02.2019 року дійшла таких висновків: згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тобто до грошового забезпечення військовослужбовців, як розрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Також, суд звертає увагу, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, зокрема, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Відтак, вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачеві додаткові види грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року підлягають задоволенню.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що пунктами 1 і 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704» (далі Постанова №481) вирішено:
- Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 року, №20, ст. 662).
- внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 року, №77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:
«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Постанова №481 набула чинності 20.05.2023 року, а тому саме з цієї дати розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні.
Зважаючи на вище наведені положення законодавства та встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних у частині здійснення перерахунку грошового забезпечення у період з 21.04.2022 року по 19.05.2023 року включно, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на січень календарного року.
Крім того, суд звертає увагу, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, зокрема, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За правовою позицією ВС, що міститься у постанові від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Тобто, адміністративний суд, використовуючи всі надані йому процесуальним законом повноваження, з урахуванням фактичних обставин справи та положень законодавства, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав позивача, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень; ефективний спосіб захисту повинен забезпечити негайне поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам, призводити до потрібних (бажаних) позивачу результатів (наслідків); ухвалення судами рішень, які безпосередньо не призводять до необхідних змін в обсязі прав позивача або не гарантують забезпечення примусового виконання судового рішення, не відповідає змісту цього поняття.
Із питанням щодо забезпечення ефективності судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві безпосередньо пов'язане питання щодо меж розгляду судами позовних вимог, апеляційної чи касаційної скарг, зокрема, право суду самостійно, з виходом за межі позовних вимог або вимог апеляційної чи касаційної скарг, застосовувати найбільш ефективний за даних обставин спосіб захисту прав позивача.
З цього приводу слушним видається правовий висновок, сформульований Верховним Судом у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 820/1961/18, відповідно до якого вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
1) лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
2) повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач; повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
3) вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що з метою ефективного захисту порушених прав позивача слід вийти за межі позовних вимог шляхом уточнення періодів служби щодо кожної військової частини з огляду на періоди проходження військової служби, що підтверджені наказами по стройовій частині.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевказане, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат у вигляді судового збору не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 . щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 21 серпня 2022 року по 10 жовтня 2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячні додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 21 серпня 2022 року по 10 жовтня 2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 . щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 07 травня 2022 року по 20 серпня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячні додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 07 травня 2022 року по 20 серпня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 . щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 21 квітня 2022 року по 06 травня 2022 року та з 11 жовтня 2022 року по 19 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячні додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 21 квітня 2022 року по 06 травня 2022 року та з 11 жовтня 2022 року по 19 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, рік на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко