Справа № 467/110/26
Провадження № 1-кс/467/25/26
13.02.2026 року Слідчий суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого про арешт майна
Слідчий СВ ВП № 1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 за погодженням з начальником Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5 звернувся до Арбузинського районного суду Миколаївської області з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного в кримінальному провадженні № 12025152130000098, внесеному до ЄРДР 08 липня 2025 року.
Слідчий клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152130000098 08 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді бухгалтера ФГ «Полянка», діючи повторно, шляхом зловживання довірою, протягом 2023 року необгрунтовано перераховувала та виплатила собі заробітну плату, різниця якої між нарахованими коштами згідно штатного розпису господарства, табелями обліку робочого часу, відомостями нарахування та відомостями зарахування заробітної плати складає 534436 грн. 35 к., а також протягом 2022 року необгрунтовано перераховувала та виплатила собі заробітну плату, різниця якої між нарахованими коштами згідно штатного розпису господарства, табелями обліку робочого часу, відомостями нарахування та відомостями зарахування заробітної плати складає 280158 грн. 24 к., чим спричинила фермерському господарству «Полянка» матеріальну шкоду на загальну суму 814594 грн. 59 к., яка більш, ніж у 500 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
18 січня 2026 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України - заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, що завдало значної шкоди потерпілому та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України - заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно в умовах воєнного стану у великих розмірах.
Посилаючись на те, що у зв'язку з наявністю вказаного збитку, спричиненого фермерському господарству «Полянка» на загальну суму 814594 грн. 59 к., виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою подальшого забезпечення виконання вироку суду в частині цивільного позову, поданого у ході досудового розслідування потерпілим, слідчий прохав накласти арешт на належне підозрюваній майно: частку однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись нею.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав.
Підозрювана ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася.
Дослідивши документи, що додані до клопотання, вислухавши слідчого, слідчий суддя приходить до наступного.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. При цьому завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З матеріалів клопотання вбачається, що органом досудового розслідування - слідчим відділенням відділення поліції № 1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області розслідується кримінальне провадження № 12025152130000098, внесене до ЄРДР 08 липня 2025 року.
18 січня 2026 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України - заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, що завдало значної шкоди потерпілому та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України - заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно в умовах воєнного стану у великих розмірах.
Фермерським господарством «Полянка» у ході досудового розслідування подано позовну заяву до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 814594 грн. 59 к.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 лютого 2026 року, із якої вбачається, що ОСОБА_8 є власником частки однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , грошова оцінка якої станом на 09 лютого 2026 року у відповідності до довідки про оціночну вартість об'єкта з Єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України складає 703566 грн. 10 к.
Із клопотання про арешт майна, повідомлення про підозру, цивільного позову потерпілого фермерського господарства «Полянка» вбачається, що шкода, завдана внаслідок вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, ч.4 ст. 190 КК України складає 814594 грн. 59 к.
Враховуючи розмір шкоди, заподіяним кримінальним правопорушенням та вартість майна, на яке ініціатор клопотання та прокурор прохають накласти арешт, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на частину квартири, яка належить підозрюваній, оскільки вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову є співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Також слідчий суддя, вирішуючи питання щодо об'єму (кількості), законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.
Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому оцінюючи пропорційність, слідчий суддя виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, неможливо, застосовані обмеження стосовно вказаного в ухвалі майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
На підставі викладеного слідчий суддя приходить про задоволення клопотання слідчого.
Керуючись ст. ст. 170, 173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12025152130000098, внесеному до ЄРДР 08 липня 2025 року, на частку однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належну на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись нею.
Ухвала може бути оскаржена на протязі п'яти днів безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду учасниками процесу.
Слідчий суддя ОСОБА_1