Справа № 199/14714/25
Провадження № 2-н/202/72/2026
13 лютого 2026 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Бєсєда Г.В., розглянувши матеріали заяви комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги,-
Представник комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Вивчивши заяву та наявні матеріали, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити виходячи з наступного.
Згідно ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч. 7 ст. 165 ЦПК України).
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1950042 від 30.10.2025 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, відповідно до відповіді відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради № 02.3-12/170 від 21.01.2026, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 17.09.1974 року.
Адреса за якою надавалися послуги заявником зазначена наступна: АДРЕСА_1 .
Водночас доказів того, що ОСОБА_1 є власником квартири за період виникнення боргу, представником заявника не надано.
Отже, з наведеного вбачається спір, який має бути вирішений у порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
На підставі вищевикладеного, суддя приходить до висновку, що з поданої заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів вбачається спір, який має бути вирішений у порядку позовного провадження, оскільки вимога про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості включає період, коли остання не була зареєстрована за вказаною адресою та доказів того, що вона є власником квартири за період виникнення боргу, представником заявника не надано, а тому суддя вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу. Вказані вимоги можуть бути розглянути в порядку позовного провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 165, 258-260 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г.В. Бєсєда