Справа №127/2223/26
Провадження №1-кп/127/62/26
12 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2025 за № 12025020010001254, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявила клопотання про продовження строку застосованого до обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, так як обвинувачена може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків. Вважає, що запобіжний захід до обвинуваченої застосовано вірно, підстав для його зміни немає, а тому просить продовжити строк застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу. Вважає, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої та запобігти вказаним ризикам.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник не заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту, однак просили продовжити запобіжний захід, застосований до обвинуваченої, у виді домашнього арешту у певний період доби, оскільки ризики, зазначені прокурором зменшилися. Обвинувачена має постійне місце проживання, має родину, зареєстрована як фізична особа-підприємець, її чоловік служить в ЗСУ, вона частково відшкодувала потерпілому завдану злочином шкоду. Перебуваючи під домашнім арештом цілодобово, обвинувачена немає можливості працювати, утримувати родину та відшкодовувати завдану потерпілому шкоду. Наміру переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків вона немає.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).
В судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2025 року до обвинуваченої ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, на строк 2 місяці.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, має постійне місце проживання, має родину, зареєстрована як фізична особа-підприємець, частково відшкодувала потерпілому завдану злочином шкоду, несудима.
Статтею 178 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження застосованого до обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово, є частково обгрунтованим.
Суд дійшов до переконання про необхідність продовження строку застосованого до обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків.
Разом з тим, на думку суду, достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, буде продовження строку застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово задовольнити частково.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 181, 314-316 КПК України,
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово - задовольнити частково.
Продовжити строк запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у виді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, на строк два місяці з 13.02.2026 року по 13.04.2026 року включно.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк два місяці з 13.02.2026 року по 13.04.2026 року включно, а саме, не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, без дозволу суду; прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання таабо місця роботи, утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя