Справа №127/3164/26
Провадження №1-кс/127/1338/26
02 лютого 2026 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна,-
Слідчий слідчого відділення відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про арешт майна, мотивуючи свої вимоги тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026020040000053 від 28.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.01.2026 о 18:16 до відділу поліції №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення від гр.. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 28.01.2026 близько 17:00 в АДРЕСА_1 , невідома особа чоловічої статі, зловживаючи довірою заявниці, представившись працівником СБУ, під приводом вилучення коштів для обміну, заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 42000 доларів США.
Під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було вилучено штани сірого кольору ТМ «CROPP DENIM», кросівки чорного кольору «14BRREII», що поміщено до спецпакету «Національна поліція України слідче управління» PSP 4134870, чоловічу куртку чорного кольору ТМ «BLACK VINVI», що поміщено до спецпакету «Національна поліція України слідче управління» № 7259667.
Вказані речі мають істотне значення для кримінального провадження, можуть бути використані під час проведення судових експертиз, інших слідчих дій для з'ясування дійсних обставин події.
Арешт вказаних речей, які вже вилучені, необхідний для попередження зміни чи знищення їх властивостей в результаті використання третіми особами, що може призвести до втрати ними значення речового доказу та перешкодить встановленню істини у провадженні.
Враховуючи вищевикладене, слідчий просила клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий не з'явилась, однак слідчим, який входить до групи слідчих в рамках вказаного кримінального провдження, було подано заяву про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримав за обставин, викладених у ньому.
Суд, перевіривши клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з метою забезпечення належного розслідування у кримінальному провадженні, зберігання речових доказів та недопущення можливості їх втрати або знищення.
Слідчими слідчого відділення відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026020040000053 від 28.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 28.01.2026 (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.01.2026) гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст. 208 КПК України. У ході затримання було здійснено обшук затриманої особи, в ході якого виявлено та вилучено вищевказане в клопотанні майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Встановлені на даний час досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження містять об'єктивні дані, які вказують на те, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 170 КПК України, має істотне значення для кримінального провадження, оскільки безпосередньо містить відомості щодо обставин злочину та може бути використане під час проведення судових експертиз.
Зважаючи на вищевикладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, враховуючи, що вилучене майно містить відомості щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження та може бути використане, як доказ у суді, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на майно, яке вилучено під час особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому слідчим доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на: штани сірого кольору ТМ «CROPP DENIM», кросівки чорного кольору «14BRREII», що поміщено до спецпакету «Національна поліція України слідче управління» PSP 4134870, чоловічу куртку чорного кольору ТМ «BLACK VINVI», що поміщено до спецпакету «Національна поліція України слідче управління» № 7259667, шляхом заборони користування, розпорядження, відчуження вказаного майна.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 .
На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п'яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя