справа № 208/10897/25
провадження № 2/208/2231/26
15 січня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Агеєвої В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/10897/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Заводського районного суду міста Кам'янського надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 30.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75825196, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису jW8YL1DgLW, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.
Позикодавець на виконання п.1 Договору позики №75825196 від 30.06.2021 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 .
Згідно довідки № КД-000038069/ТНПП від 15.07.2025 р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 30.06.2021 року, сума 10 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу decafad4-df3c-42cf-96d1-6b662efca6db. Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
Враховуючи викладені вище умови Договору позики №75825196 від 30.06.2021 р., та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають - 0 грн., заборгованість останнього за договором позики складає 33 880,00 грн., зокрема:
-10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-23 880,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Отже, Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами - не виконав ні перед Позикодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором позики №75825196 на підставі договору факторингу.
19.11.2021 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 1 911 від 19.11.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75825196 від 30.06.2021 р.
03.04.2023 р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75825196 від 30.06.2021 р.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2025 року, цивільну справу №208/10897/25 передано до провадження судді Гречаній В.Г.
Згідно відповіді № 1687547 від 20.08.2025 р. з Єдиного державного демографічного реєстру - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 22.08.2025 зобов'язано Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України надати суду інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, щодо відповідача: ОСОБА_1 .
09.09.2025 року на виконання ухвали суду від 22.08.2025 року від Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України надійшла відповідь, у якій зазначено, що ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактична адреса поживання: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 10.09.2025 року відкрито провадження у справі №208/10897/25 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
25.11.2025 року адвокат Майоров С.В., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , подав до суду відзив на позовну заяву. Зазначив, що Відповідачем визнається заборгованість за основною сумою боргу - 10000 (тіло кредиту) гривень 00 копійок, а заборгованість за відсотками - 23 880 гривень 00 копійок- не визнається та заперечує проти її стягнення. Також заперечує проти стягнення з нього судових витрат, на правову допомогу, та вважає, що вказана сума 3500 гривень є завищенною, та підлягає зменшенню. Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 від 23.03.2023 року ОСОБА_1 є учасником бойових дій. За вказаних обставин, сума заборгованості за відсотками, не підлягає стягненню з Відповідача, оскільки Відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу, а відповідно до п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» відсотки за користування кредитом не нараховуються. Відповідно до військового квитка ОСОБА_1 , останній 19.07.2021 року, на підставі Наказу командира від 19.07.2021р №166-РС, зарахований до списків особового складу Вч НОМЕР_3 , та проходить військову службу по теперішній час у лавах Збройних Сил України. до Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 з 19.07.2021 року, як на військовослужбовця, призваного на військову службу, на особливий період, та який проходить службу, поширювалися пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час призову та служби. Вважаємо, що підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом, відсутні.
27.11.2025 року представник ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» - адвокат Ткаченко Ю.О. подала до суду відповідь на відзив. Зазначила, що відповідно до п.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (проваджения № 61-10861) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені Пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 реку № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерст оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються ВІЙСЬКОВОЮ ЧАСТИНОЮ.
З копії довідки №10873 від 29.09.2025 року яка долучена представником Відповідача, вбачається що Відповідач перебуває на військовій службі за контрактом з 19.07.2021 року по теперішний час. Отже, додатками до відзиву не підтверджено наявності у позичальника права на пільги згідно із Законом Украйни «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки Відповідачи Вінськовослужбовцем, який з 2021 року проходить військову службу за контрактом та не має статусу мобілізованого.
В судове засідання сторони не з'явились.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
30.06.2021 рокуміж ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75825196, у якому визначено наступні умови: сума позики - 10000,00 грн., строк позики - 30 днів, процентна ставка (базова) - 1,99% в день фіксована, процентна ставка подастрокове користування позикою - 2,70% за день. Договрі позиви відповідм підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором jW8YL1DgLW.
Відповідно до довідки про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів». Акценпт договору ползивачльником: одноразовий ідентифікатор - jW8YL1DgLW, дата відправки ідентифікатора - 30.06.2021 21:25:09, електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 15.07.2025 року, підтвердила прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата - 30.06.2021 року, сума - 10000,00 грн., отримувач - ОСОБА_1 ЕПЗ номер НОМЕР_1 .
Відповідно до платіжної інструкції/операція від 30.06.2021 року, відправник - ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», отримувач - НОМЕР_1 , сума транзакції 10000,00 грн.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 за період з 30.06.2021 року по 03.08.2025 року, загальна сума заборгованості складає 33880,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23880,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
19.11.2021 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 1 911 від 19.11.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75825196 від 30.06.2021 р.
03.04.2023 р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75825196 від 30.06.2021 р.
Відповідно до посвідчення серїі НОМЕР_2 , ОСОБА_1 23.03.2023 року отримав посвідчення учасника бойових дій.
Відповідно до довідки №10873 від 29.09.2025 року, виданого військовою частиною НОМЕР_3 , солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом в військовій частині НОМЕР_3 з 19.07.2021 року, наказ командира військової частини НОМЕР_3 №205 від 19.07.2021 по теперішній час.
Відповідно до довідки №10953 від 30.09.2025 року, виданої військовою частиною НОМЕР_3 , ОСОБА_1 в періоди з 01.05.2025 по 15.05.2025 року; з 01.06.2025 по 31.07.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею ( стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається із матеріалів справи, що 30 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75825196 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).
Як вбачається з договору, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором jW8YL1DgLW, що підтверджується розділом 18 Договору «Реквізити сторін».
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало своє зобов'язання за договором та здійснило переказ грошових коштів на картку НОМЕР_1 на суму 10000,00 грн.
Тобто дані договори є результатом домовленості сторін і відповідають загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
19.11.2021 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 1 911 від 19.11.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75825196 від 30.06.2021 р.
03.04.2023 р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75825196 від 30.06.2021 р.
Обидва договори факторингу та реєстри прав вимог містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати договору позики, укладеному між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та суми заборгованості. Договори факторингу та реєстри прав вимог містять підписи сторін, є належними та допустимими доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладені вимоги закону та встановлені судом обставини, позивач ТОВ «Фінпром Маркет» має право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 75825196 від 30 червня 2021 року.
Крім того, відповідачем визнано суму заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10000,00 грн.
Проте, суд не погоджується із визначеним розміром заборгованості стосовно стягнення з відповідача 23880,00 грн. суми заборгованості за відсотками.
У пункті 15 частини 3 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Як вбачається з постанови Верховного Суду від 22 квітня 2021 року по справі 264/6124/18, особливий період діє в Україні з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав, а тому дію особливого періоду не припинено.
Вказану правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» Верховний Суд уже однозначно сформулював у своїх постановах від 11 квітня 2019 року (справа № 233/4985/17, провадження № 51-9182 км18), від14 лютого 2018 року (провадження № 61-4157св18 та № 61-3951св18), від 20 лютого 2018 року (провадження № 61-4255св18), від 25 квітня 2018 року (провадження №61-1664св17), від 21 лютого 2019 року (провадження № 51-7411км18).
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Із змісту згаданої постанови Верховного Суду вбачається, що позовні вимоги в частині стягнення процентів не можуть бути задоволенні судом, якщо буде встановлено (шляхом доведення обставин), що боржник (позичальник) має право на пільги згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а без встановлення наявності у позичальника пільг є всі підстави для стягнення процентів.
Судом встановлено, що згідно довідки військової частини НОМЕР_3 № 10873 від 29.09.2025 року солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 з 19.07.2021 по теперішній час. Кредитний договір укладено 30.06.2021. Таким чином, нараховано проценти з 30.06.2021 по 19.07.2021 року, коли відповідач не проходив військову службу та не мав права на пільги відповідно до п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підлягають до стягненення. Тобто, стягненню за відсотками підлягає сума у розмірі 3781,00 грн. Отже, вимога позивача щодо стягнення процентів за кредитним договором в розмірі 3781,00 грн є правомірною та підлягає задоволенню.
З огляду на вищезазначене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, загальна сума заборгованості за кредитним договором склала 13781,00 грн.
Згідно положень ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.
У справі заявлено до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
01.11.2024 року позивачем укладено договір про надання правничої допомоги № 01-11/24 з адвокатом Ткачекно Ю.О.
Відповідно до п. 4.1 даного Договору, зазначено розмір винагороди адвоката за певні види послуг.
Відповідно до витягу з Акту №7-П приймання-передачі наданої правничої допомоги зД оговором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024 року:
-Вивчення наявних у клієнта документів - вартість послуги 500 грн.,
-Підготовка/складання позовної заяви - вартість послуги 3000 грн.
Загальна вартість 3500 грн.
Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При вирішенні питання розподілу судових витрат враховуються: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості письмових доказів на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час.
За таких обставин, беручи до уваги предмет позову, часткове задоволення позовних вимог, та суму заборгованості, присуджену до стягнення, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача, в розмірі 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 33 копійки, оскільки його розмір є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код за ЄДРПОУ 43311346, адреса: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, будинок № 9 А, офіс 204, банківські реквізити НОМЕР_5 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851, заборгованості за Договором позики №75825196 у розмірі 13781 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код за ЄДРПОУ 43311346, адреса: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, будинок № 9 А, офіс 204, банківські реквізити НОМЕР_5 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851, сплаченй судовий збір у розмірі 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 33 копійки та витрати понесені на на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Відомості про сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код за ЄДРПОУ 43311346, адреса: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, будинок № 9 А, офіс 204.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя В.Г.Гречана