Справа № 495/7766/25
Номер провадження 2/495/1633/2026
03 лютого 2026 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі судового засідання Тюпи Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування,
09.10.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування, у якому просить суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею - 45,0 м. кв., житловою площею - 27,0 м. кв., прибудови літ. «а», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральня літ. «Г», споруд № 1-4, І.
Стислий виклад позиції позивача
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , про що виконавчим комітетом Семенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області 10.05.2005 року зроблено актовий запис № 12, та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Померла ОСОБА_4 була матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 є інвалідом першої групи з дитинства і потребує стороннього догляду. Даний факт підтверджується довідкою МСЕК серії МСЕ № 047916. ОСОБА_5 є опікуном ОСОБА_1 згідно рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.02.2006 року по справі № 2-3972/2006 р. та ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.11.2024 року по справі № 495/8950/24. Відповідно до вище вказаних рішень суду ОСОБА_1 визнано обмежено дієздатним, а ОСОБА_5 - опікуном.
02 березня 2007 року ОСОБА_1 в особі опікуна ОСОБА_5 звернувся до Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори, спадкова справа № 468/2005, щодо прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
02.03.2007 року на ім'я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 1128. ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку права на земельну частку (пай), розміром 5,09 га. в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться у землі колективного сільськогосподарського підприємства «Знамя Леніна» в селі Південне Білгород-Дністровського району Одеської області, та належало померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0117002, виданого Білгород-Дністровською райдержадміністрацією 16.12.1996 р.
Інша 1/2 частка права на земельну частку (пай), розміром 5,09 га. в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться у землі колективного сільськогосподарського підприємства «Знамя Леніна» в селі Південне Білгород-Дністровського району Одеської області, та належало померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0117002, виданого Білгород-Дністровською райдержадміністрацією 16.12.1996 р. була оформлена на ОСОБА_5 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.03.2007 р., зареєстроване в реєстрі за № 1124. Дане свідоцтво наявне у матеріалах спадкової справи № 468/2005 за фактом смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя ОСОБА_4 належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , згідно записів погосподарської книги Старокозацької сільської ради (правонаступник - Семенівської сільської ради) за 1991 - 1995 р.р. № 6, особового рахунку № НОМЕР_3 . Даний факт підтверджується довідкою виданою Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району від 13.09.2024 за № 04.1-29/1527. Разом з тим, право власності на вище вказаний житловий будинок не було оформлено ОСОБА_4 за життя.
22.10.2024 року ОСОБА_5 опікун ОСОБА_1 звернувся до Другої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області щодо оформлення спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Листом за № 828/02-14 державний нотаріус Другої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області рекомендував звернутися до суду за захистом законних прав та інтересів на спадкове майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
За замовленням ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок в цілому складається з житлового будинку під літ. «А» загальною площею - 45,0 кв.м., житловою площею - 27,0 кв.м., прибудови літ. «а», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральня літ. «Г», замощення - І, споруд № 1-4. Згідно витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічну інвентаризацію Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: ТІ01:9966-8838-4131-2689 - відсутні будь-які самовільно зведені будівлі та споруди.
ОСОБА_2 є братом ОСОБА_1 по матері. Даний факт підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 . Заявою від 05.04.2006 року ОСОБА_2 звернувся до Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори із заявою про відмови у прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідна заява міститься у спадковій справі № 468/2005 за фактом смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 наявне у матеріалах спадкової справи № 468/2005 за фактом смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 є сестрою ОСОБА_1 по матері. Даний факт підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 . Заявою від 02.03.2007 року ОСОБА_3 звернулась до Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори із заявою про відмови у прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідна заява міститься у спадковій справі № 468/2005 за фактом смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .Свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 наявне у матеріалах спадкової справи № 468/2005 за фактом смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, ОСОБА_5 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом про визнання права власності на спадкове майно. Рішенням суду від 29.07.2025 року по справі № 495/262/25 про визнання за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 1/2 у частці на право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 , та в цілому складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею - 45,0 кв.м., житловою площею - 27,0 кв.м., сараю літ. «Б», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г», споруд № 1 - 4, І. Разом з тим, у вище вказаному рішенні суду не було визнано на частку на право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , так як він не був вказаним Позивачем.
ОСОБА_1 позбавлений можливості переоформити 1/2 частку спадкового майна померлої на своє ім'я у поза судового порядку, а тому змушений звернутися до суду за захистом в порядку ст. 392 ЦК України.
Процесуальні дії у суді
Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування, призначено підготовче судове засідання, витребувано із архіву Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області цивільну справі № 495/262/25 за позовом ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно та з Одеського державного нотаріального архіву спадкову справу за фактом смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа № 468/2005.
Ухвалою суду від 01.12.2025 закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування, справа призначена до судового розгляду по суті.
Підстави розгляду справи за відсутності сторін
Представник позивача заявив клопотання, згідно з яким просила розглядати справу за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
25.11.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не заперечував щодо задоволення позовних вимог.
25.11.2025 від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.
Виходячи з чинного процесуального законодавства України, зокрема положень ч. 5 ст. 4, ст. 12, 13, п. 2 ч. 1 ст. 43, ч. 1, 3 ст. 223, ч. 4 ст. 268 ЦПК, участь в судовому засіданні є правом сторони, яким вона розпоряджається на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності її учасників.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02 липня 1986 року батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
Відповідно до рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду по справі № 2-3972 2006 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано обмежено недієздатним та установлено над ним опіку, призначивши опікуном ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 10 травня 2005 року, виданого Виконкомом Семенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.
З копії довідки, виданої сільським головою Старокозацької сільської ради від 13.09.2024 № 04.1-29/1527, згідно записів по господарської книги Старокозацької сільської ради за 1991-1995 роки № 6, особового рахунку № НОМЕР_3 , власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до копії технічного паспорта, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:9966-8838-4131-2689, житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , та в цілому складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею - 45,0 кв.м., житловою площею - 27,0 кв.м., сараю літ. «Б», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г», споруд № 1,4,І.
Відповідно до копії листа державного нотаріуса Другої Білгород-Дністровської нотаріальної контори Мельниченко М.М., за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. за результатами проведеної правової оцінки наданих документів, відсутність документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно, є підставою для відмови у вчинення нотаріальної дії.
Спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 № 468/2005 почата 04.11.2005.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_5 звернувся із заявою про прийняття спадщини 02 березня 2007 року, заява зареєстрована в реєстрі за № 1123 та посвідчена державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Базан Т.П.
Також згідно з матеріалами спадкової справи із заявами звернулись ОСОБА_2 (заява від 05 квітня 2006 року, зареєстрована в реєстрі за №21 та посвідчена секретарем виконкому Семенівської сільської ради Даниленко Н.О.) та ОСОБА_3 (заява від 17 квітня 2006 року, посвідчена секретарем Мологівської сільської ради Гаврилюк Г.П.), у яких вказали, що на спадщину не претендують, у судові органи за даним питанням звертатись не будуть та не заперечують, що свідоцтво про право на спадщину буде видано на ім'я сина померлої ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 звернувся із заявою про прийняття спадщини 04 листопада 2005 року, заява зареєстрована в реєстрі за № 5045 та посвідчена державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Базан Т.П.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 27.11.1990, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідним сином ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є рідною дочкою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, зареєстрованого в реєстрі за № 1128, посвідченого державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Базан Т.П., ОСОБА_1 є спадкоємцем 1/2 частини майна ОСОБА_4 , спадкове майно, на яке у вказані частці видано свідоцтво - право на земельну частку (пай), розміром 5,09 га, в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, що знаходиться у землі КСП «Знамя Леніна» в селі Південне Білгород-Дністровського району Одеської області.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.07.2025 позовні вимоги ОСОБА_5 до Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно задоволено частково: визнано за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_8 , у частці на право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 , та в цілому складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею - 45,0 кв.м., житловою площею - 27,0 кв.м., сараю літ. «Б», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г», споруд № 1,4,І.
Нормативно-правове обґрунтування, релевантна судова практика та висновки суду
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
У пункті 1 частині 2 статті 16 ЦК передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права.
Важливо підкреслити, що законодавством визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину (глава 89 ЦК).
Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов'язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23).
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення права власності в нотаріальному порядку, про що зазначається у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 травня 2022 року у справі № 450/3258/17 (провадження № 61-13688св21).
Також відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року по справі № 175/654/22 зазначив, що з урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Також відповідно до статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Так, предметом позову у справі, що розглядається є визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , та в цілому складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею - 45,0 кв.м., житловою площею - 27,0 кв.м., сараю літ. «Б», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г», споруд № 1,4,І.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК Україна).
Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За правилами частин першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Системний аналіз зазначених норм права власності про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часом її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку, на чому акцентував увагу Верховний Суд у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц.
Водночас, статтею 1273 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Частиною 2 ст. 1274 ЦК України встановлено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Відповідно до ч. 2 ст. 1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_5 , звернувся із заявою про прийняття спадщини 02 березня 2007 року, ОСОБА_5 звернувся із заявою про прийняття спадщини 04 листопада 2005 року.
Також із заявами звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у яких вказали, що на спадщину не претендують, у судові органи за даним питанням звертатись не будуть.
Таким чином, враховуючи відмову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від прийняття спадщини, спадкоємцями майна померлої ОСОБА_4 є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в рівних частках.
Позивач та ОСОБА_5 отримали по 1/2 частки у праві на земельну частку (пай), розміром 5,09 га, в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, що знаходиться у землі КСП «Знамя Леніна» в селі Південне Білгород-Дністровського району Одеської області, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок їм було відмовлено, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.07.2025 визнано за ОСОБА_5 1/2 у частці на право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 , та в цілому складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею - 45,0 кв.м., житловою площею - 27,0 кв.м., сараю літ. «Б», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г», споруд № 1,4,І.
Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.
Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов'язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у по господарських книгах.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
З копії довідки, виданої сільським головою Старокозацької сільської ради від 13.09.2024 № 04.1-29/1527, згідно записів по господарської книги Старокозацької сільської ради за 1991-1995 роки № 6, особового рахунку № НОМЕР_3 , власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (мати позивача).
Таким чином, достовірно підтверджено належність житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , оскільки відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права, а записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Згідно із вимогами ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не мала, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набув право власності на житловий будинок неправомірно, на спадкове майно, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, спадкоємцями померлої ОСОБА_4 є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов підлягає задоволенню, визнавши за позивачем 1/2 частки у праві власності на вказане спадкове майно.
Керуючись ст. 1220, 1223, 1225, 1268, 1269 ЦК України, ст. 76-81, 89, 95, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею - 45,0 м. кв., житловою площею - 27,0 м. кв., прибудови літ. «а», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральня літ. «Г», споруд № 1-4, І.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_10 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_11 , адреса: АДРЕСА_3 ,
Повний текст судового рішення складено 13.02.2026.
Суддя Юлія ШЕВЧУК