12.02.2026 Справа №607/2274/26 Провадження №3/607/1287/2026
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Трояна Р.Б., розглянувши матеріали справ, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Колодне Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, який є особою з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасника бойових дій, РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись військовою посадовою особою Збройних Сил України та відповідно до підпункту «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», а також примітки до статті 172-6 КУпАП суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, тобто не в строк до 00 год. 00 хв. 01.04.2024, без поважних причин, подав на офіційний сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік лише 31.12.2025 о 14 год. 33 хв., за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Окрім того, ОСОБА_1 , будучи звільненим з 02.06.2025 з посади командира відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись військовою посадовою особою Збройних Сил України та відповідно до підпункту «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», а також примітки до статті 172-6 КУпАП суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, тобто не в строк до 00 год. 00 хв. 03.07.2025, без поважних причин, подав на офіційний сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) лише 27.08.2025 о 15 год. 09 хв., за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Враховуючи, що по даним матеріалам про адміністративні правопорушення притягується до адміністративної відповідальності одна і та ж особа, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті, провадження у справах про адміністративні правопорушення №607/2274/26 (провадження №3/607/1287/2026) та №607/2275/26 (провадження №3/607/1288/2026) щодо ОСОБА_1 підлягають об'єднанню в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП. При розгляді справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за викладених у складених щодо нього протоколах обставин, визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому.
Прокурор Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Троян Р.Б. в судовому засіданні підтримав обставини, викладені у складених щодо ОСОБА_1 протоколах про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Суб'єктами декларування згідно з положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно з підпунктом «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій.
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовими посадовими особами є військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством.
Згідно зі ст. 125 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, командир відділення в мирний і воєнний час відповідає за успішне виконання відділенням завдань за призначенням, навчання і виховання військовослужбовців відділення, їх військову дисципліну, морально-психологічний стан, охайний зовнішній вигляд, стройову та фізичну підготовку, правильне зберігання, експлуатацію і утримання в належному стані озброєння, техніки та іншого майна відділення.
Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 04.03.2024 №64, головний сержант ОСОБА_1 , сержант резерву 44 запасної роти військової частини НОМЕР_2 , призначений наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 24.02.2024 №69-РС на посаду командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважається таким, що з 04.03.2024 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України у розумінні підпункту «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», був особою, на яку поширювалася дія Закону України «Про запобігання корупції» згідно з приміткою до статті 172-6 КУпАП та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією.
Крім того, згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 02.06.2025 №153, головного сержанта ОСОБА_1 , командира відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільненого у відставку із займаної посади наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 29.05.2025 №21-РС, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 та з урахуванням ч. 12 цієї статті Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та знято з усіх видів забезпечення 02.06.2025, а також постановлено вважати таким, що 02.06.2025 справи і посаду у ІНФОРМАЦІЯ_4 здав.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Таким чином, приступивши до виконання функцій держави на посаді командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 04.03.2024 ОСОБА_1 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України, на виконання вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» був зобов'язаний до 00 год. 00 хв. 01.04.2024 подати в установленому законом порядку щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відтак, припиняючи діяльність з виконання функцій командира відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 02.06.2025 ОСОБА_1 на виконання вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» був зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дня припинення вказаної діяльності, тобто до 00 год. 00 хв. 03.07.2025, подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні).
Водночас, згідно з долученими до матеріалів справи відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік - 31.12.2025 о 14 год. 33 хв., а декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) - 27.08.2025 о 15 год. 09 хв., оприлюднивши вказані документи на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Окрім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, така доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться у: протоколах №67 та №68 про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією від 28.01.2026, де викладені обставини вчинення адміністративних правопорушень, які ставляться у провину ОСОБА_1 ; витягах із Єдиного державного реєстру декларацій; рапортах старшого оперуповноваженого 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Тернопільській області ДСР НП України Капиці Р. від 20.01.2026; письмових поясненнях ОСОБА_1 від 28.01.2026; повідомлення начальника Західного відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України Галдецького Є. від 22.09.2025; копії витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 04.03.2024 №64; копії витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) 02.06.2025 №153; копії відомості доведення, в тому числі, щодо недопущення проявів корупційного характеру до особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копії витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 06.03.2022 №46; копії витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 30.08.2024 №243; письмових поясненнях ОСОБА_1 від 15.01.2026; повідомлення заступника керівника Управління - керівника відділу контролю за своєчасністю подання декларацій Департаменту проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя НАЗК ОСОБА_2 від 06.08.2024.
Надаючи оцінку вказаним доказам, суддя вважає їх такими, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому такі приймаються до уваги. На думку судді, зазначені докази підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
Будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 з поважних причин, вчасно, не подав на офіційний сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік та декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), суду не надано та в судовому засіданні не здобуто.
Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, а тому ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
При цьому будь-яких обставин, які б спростовували зазначений висновок та були підставами для закриття провадження в справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений положеннями ст. 38 КУпАП, не закінчився.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, суддя у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП, визнає щире розкаяння винного. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, відповідно до приписів ст. 35 КУпАП, суддею не встановлено.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Отже, враховуючи характер вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, дані про його особу, який є особою з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасником бойових дій, відсутність у матеріалах справи відомостей про притягнення його до адміністративної відповідальності раніше, в тому числі за порушення вимог фінансового контролю, наявність однієї пом'якшуючої відповідальність обставини, відсутність обтяжуючих обставин, ступінь вини, майновий стан, вважаю можливим застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу в мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
На думку суду, застосування такого заходу буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, згідно з якими судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 665,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 33-36, 40-1, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №607/2274/26 (провадження №3/607/1287/2026) та №607/2275/26 (провадження №3/607/1288/2026) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, об'єднаній справі присвоїти №607/2274/26.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративні правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративних правопорушень з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
СуддяІ. М. Царук