Справа № 604/1322/25
Провадження № 2/604/111/26
12 лютого 2026 року cелище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сіянко В.М.,
за участю секретаря Феньо О.В.,
представник позивач Космина В.М.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань селища Підволочиськ у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення штрафних санкцій,
28 листопада 2025 року, адвокат Космін В.М., діючи в інтересах та від імені позивача ОСОБА_2 , звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області із позовною заявою до ОСОБА_1 суми штрафних санкцій (три відсотки річних, пені та інфляційних витрат) у загальному розмірі 38702,28грн.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2023 року у справі №607/20088/23 стягнуто з ОСОБА_1 користь позивача 107020 гривень матеріальної шкоди завданої пошкодженням транспортного засобу та відшкодування послуг евакуатора, 10000 гривень моральної шкоди та 5970,20 грн судових витрат. За твердженням позивача на даний час вказане рішення перебуває на виконанні у Тернопільському відділі державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, протягом 2024 - 2025 року з відповідача в ході примусового виконання зазначеного рішення суду частково стягнуто на користь позивача грошові кошти. Оскільки станом на день звернення до суду із цим позовом рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2023 року у справі №607/20088/23 залишилося не виконаним просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 суму штрафних санкцій у розмірі 38702,28грн, з яких: 5507.00грн - 3% річних, 15631,84грн- пені, 18252,56грн - інфляційне збільшення.
Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення штрафних санкцій прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
03 лютого 2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява, за змістом якої, відповідачем позов визнано у повному обсязі.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити позов, з підстав викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні відповідач позивні вимоги повністю визнав, проти задоволення позову не заперечував, однак просив суд перевірити правильність здійснених позивачем нарахувань, оскільки погашав суму заборгованості частково.
Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2023 року у справі № 607/14483/23, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п'ятдесят) гривень.
Поряд з цим, відповідно до Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2023 року у справі № 607/20088/23, позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 107020 грн. 00 коп. матеріальної шкоди завданої пошкодженням транспортного засобу та відшкодування послуг евакуатора, 10 000 грн. 00 коп. - моральної шкоди та 5970 грн. 20 коп. - судових витрат. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
У судовому засіданні позивачем та відповідачем підтверджено зазначені обставини.
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 січня 2024 року у справі № 278/1523/15-ц (провадження № 61-5389св23) зазначено, що: «рішення суду, яким вирішено спір між кредитором та боржником і поручителем щодо стягнення заборгованості, яким визначено розмір такої заборгованості, має для цих осіб, якщо вони брали участь у розгляді справи, преюдиційне значення».
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частини четверта, п'ята статті 82 ЦПК України).
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17)).
Таким чином обставини встановлені при ухвалені Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2023 року у справі № 607/20088/23, мають преюдиціальне значення та не підлягають доказуванню.
Зазначеним рішенням суду, серед іншого, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 107020 грн. 00 коп. матеріальної шкоди завданої пошкодженням транспортного засобу та відшкодування послуг евакуатора.
Як встановлено з доданих позивачем платіжних квитанцій протягом 2024-2025 року в порядку примусового виконання рішення суду у справі №607/20088/23 перераховано ОСОБА_2 грошові кошти у загальному розмірі 50562,53грн.
Станом на день розгляду справи, рішення у справі № 607/20088/23 від 21 грудня 2023 ОСОБА_1 не виконано у повному обсязі, що не заперечується відповідачем у судовому засіданні.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно з статтею 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, але також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі й інші юридичні факти, рішення суду (частина друга статті 11 ЦК України).
За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов'язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов'язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв'язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).
По своїй суті зобов'язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування.
Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала шкоди, може бути: 1) договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди; 2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди.
Тільки після конкретизації змісту зобов'язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов'язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 757/3725/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 463/389/14-ц, від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, від 06 грудня 2023 року у справі № 522/12406/22.
Таким чином, у разі якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач має перед позивачем грошове зобов'язання, що підтверджується Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2023 року у справі № 607/20088/23, яке набрало законної сили 29.01.2024, про стягнення з відповідача на користь позивача 107020 гривень матеріальної шкоди пошкодженням транспортного засобу та відшкодування послуг евакуатора, 10000 гривень моральної шкоди та 5970,20 грн судових витрат.
Отже, саме з моменту набрання законної сили рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2023 року у справі № 607/20088/23, у відповідача виник обов'язок виконання грошового зобов'язання та можливість застосування до нього цивільно-правової відповідальності за прострочення його виконання.
Таке застосування норм матеріального права узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 квітня 2022 року у справі N 447/2222/20, від 15 серпня 2023 року у справі N 513/730/21 та у справі 496/3445/22 від 30 квітня 2025 року. Наведена практика Верховного Суду є послідовною, незамінною та усталеною.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2023 року у справі № 607/20088/23, на даний час, перебуває на примусовому виконанні у Тернопільському відділі державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавче провадження №74537680.
Отже, відповідач не виконав грошове зобов'язання, а тому у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.
Відповідного висновку щодо того, що приписи статті 625 ЦК України застосовні до правовідносин, які виникають унаслідок порушення обов'язку з виплати відшкодування шкоди у визначеному в чинному рішенні суду розмірі, а саме у разі несвоєчасного виконання такого рішення, Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постанові від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21, провадження № 14-91цс22, хоча вона й стосувалась прострочення виконання грошового зобов'язання держави з відшкодування завданої нею шкоди, підтвердженого судовим рішенням.
Суд вважає, що у разі коли грошове зобов'язання з компенсації шкоди, визначене рішенням суду, не виконане, наявні правові підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочення його виконання.
Отже, у даному разі є підстави для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, підтвердженого рішенням суду.
Разом з тим, визначаючи час прострочення виконання грошового зобов'язання, суд виходить з того, що обов'язок зі сплати заборгованості у відповідача виник з моменту набрання рішенням у справі № 607/20088/23 законної сили 29 січня 2024 року, а не з дати набрання законної сили постанови Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2023 року у справі № 607/14483/23, як помилково вважає позивач та по день підписання позовної заяви 10.13.2025.
Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок 3 % річних та встановлено, що даний розрахунок є невірним.
Судом здійснено власний розрахунок 3 % річних за період з 29.01.2024 по 10.11.2025. Розрахунок здійснено за допомогою калькулятора Ліга.
Основна сума заборгованості: Сума боргу
з 29.01.2024 по 10.07.2024, 164 дні107020.00
Всього:107020.00
3% річних
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 29.01.2024 по 10.07.2024 107020.00 x 3 x 164 : 366 : 1001641,438.63
Всього штрафних санкцій: 1438.63 грн.
Основна сума заборгованості Сума боргу
з 11.07.2024 по 07.08.2024, 28 днів105333.80
Всього:105333.80
3% річних
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 11.07.2024 по 07.08.2024 105333.80 x 3 x 28 : 366 : 10028241.75
Всього штрафних санкцій: 241.75 грн.
Основна сума заборгованості Сума боргу
з 08.08.2024 по 09.09.2024, 33 дні103633.38
Всього:103633.38
3% річних
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 08.08.2024 по 09.09.2024 103633.38 x 3 x 33 : 366 : 10033280.32
Всього штрафних санкцій: 280.32 грн.
Основна сума заборгованості: Сума боргу
з 10.09.2024 по 07.10.2024, 28 днів101833.80
Всього:101833.80
3% річних
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 10.09.2024 по 07.10.2024 101833.80 x 3 x 28 : 366 : 10028233.72
Всього штрафних санкцій: 233.72 грн.
Основна сума заборгованості Сума боргу
з 08.10.2024 по 25.11.2024, 49 днів100088.60
Всього:100088.60
3% річних
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 08.10.2024 по 25.11.2024 100088.60 x 3 x 49 : 366 : 10049402.00
Всього штрафних санкцій: 402.00 грн.
Основна сума заборгованості : Сума боргу
з 26.11.2024 по 03.12.2024, 8 днів98288.60
Всього:98288.60
3% річних
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 26.11.2024 по 03.12.2024 98288.60 x 3 x 8 : 366 : 100864.45
Всього штрафних санкцій: 64.45 грн.
Основна сума заборгованості : Сума боргу
з 04.12.2024 по 11.12.2024, 8 днів78486.60
Всього:78486.60
3% річних
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 04.12.2024 по 11.12.2024 78486.60 x 3 x 8 : 366 : 100851.47
Всього штрафних санкцій: 51.47 грн.
Основна сума заборгованості : Сума боргу
з 12.12.2024 по 29.01.2025, 49 днів71157.88
Всього:71157.88
3% річних
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 12.12.2024 по 31.12.2024 71157.88 x 3 x 20 : 366 : 10020116.65
з 01.01.2025 по 29.01.2025 71157.88 x 3 x 29 : 365 : 10029169.61
Всього штрафних санкцій: 286.26 грн.
Основна сума заборгованості: Сума боргу
з 30.01.2025 по 05.02.2025, 7 днів67434.48
Всього:67434.48
3% річних
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 30.01.2025 по 05.02.2025 67434.48 x 3 x 7 : 365 : 100738.80
Всього штрафних санкцій: 38.80 грн.
Основна сума заборгованості за договором: Сума боргу
з 06.02.2025 по 20.03.2025, 43 дні64632.75
Всього:64632.75
3% річних
Дані надано в грн.
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 06.02.2025 по 20.03.2025 64632.75 x 3 x 43 : 365 : 10043228.43
Всього штрафних санкцій: 228.43 грн.
Основна сума заборгованості за договором: Сума боргу
з 21.03.2025 по 03.11.2025, 228 днів60704.47
Всього:60704.47
3% річних
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 21.03.2025 по 03.11.2025 60704.47 x 3 x 228 : 365 : 1002281,137.59
Всього штрафних санкцій: 1137.59 грн.
Основна сума заборгованості за договором: Сума боргу
з 04.11.2025 по 10.11.2025, 7 днів60457.47
Всього:60457.47
3% річних
Дані надано в грн.
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 04.11.2025 по 10.11.2025 60457.47 x 3 x 7 : 365 : 100734.78
Всього штрафних санкцій: 34.78 грн.
Загальний розмір суми 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 4438,20грн.
Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що даний розрахунок є невірним.
Судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат за період з 29.01.2024 по 10.11.2025. Розрахунок здійснено за допомогою калькулятора Ліга.
Основна сума заборгованості за договором: Сума боргу
з 29.01.2024 по 10.07.2024, 164 дні107020.00
Всього:107020.00
Інфляційні витрати:
Останній період (29.01.2024 - 10.07.2024, 164 дні) Індекс інфляції
Лютий 2024100.30
Березень 2024100.50
Квітень 2024100.20
Травень 2024100.60
Червень 2024102.20
Розрахунок здійснюється за формулою:
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
.........................
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період (29.01.2024 - 10.07.2024, 164 дні):
IIc = (100.30000000 : 100) x (100.50000000 : 100) x (100.20000000 : 100) x (100.60000000 : 100) x (102.20000000 : 100) = 1.03844522
Інфляційне збільшення:
107020.00 x 1.03844522 - 107020.00 = 4114.41
Інші періоди розрахунку інфляційних втрат проведені позивачем є математично правильним.
Загальний розмір інфляційних втрат нарахований за період з 29.01.2024 по 10.11.2025 становить 15561,80грн.
З урахуванням зазначеного, суду дійшов висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, загальний розмір суми 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 4438,20грн, загальний розмір суми інфляційних втрат, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить 15561,80 грн, в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у15631,84грн., судом враховано наступне.
За правилами статті 549 ЦК України ( в редакції чинній до 09.01.2025) Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Законом України від 09.01.2025 р. N 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» доповнено частину 3 статті 549 ЦК України абзацом наступного змісту :
«Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені». Зазначена норма вводиться в дію з 28.08.2025 р.
Позивачем здійснено розрахунок пені за період з 25.09.2023 по 25.09.2024, тобто пеню нараховано за період до внесення зазначених доповнень у статтю 549 ЦК України.
У судовому засіданні позивач, в обґрунтування підстав нарахування пені у розмірі 15631,84грн послався на положення ст. 549 ЦК України.
У даному випадку судом враховано, що норма статті 549 ЦК України не передбачала порядку нарахування пені, що підлягає стягненню з боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання.
З огляду на зазначене, оскільки до 28.08.2025 стаття 549 ЦК не передбачала правила обчислення пені, позивачем у позовній заяві не наведено та належним чином не обґрунтовано підстави нарахування пені у розмірі 15631,84грн, тому суд, відмовляє позивачу у стягненні з відповідача пені у розмірі 15631,84грн.
З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується наявність обов'язку у ОСОБА_1 з виконання грошового зобов'язання та прострочення його виконання відповідачем суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 4438,20 грн 3% річних ( період з 29.01.2024 по 10.11.2025) та 15561,80 грн інфляційних втрат (період з 29.01.2024 по 10.11.2025 ), в іншій частині вимоги до стягнення не підлягають.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.
Судом встановлено, що позивач поніс судові витрати, у виді сплати судового збору в сумі 1223, 31 грн.
Позовні вимоги задоволено на 50,77% (20000 грн. х 100% /39391,40 грн.).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 621грн (1223,31 грн х 50,77% / 100 %) судового збору
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 4, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 247, 258, 259, 264, 265, 280, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) 3 % річних у розмірі 4438,20 ( чотири тисячі чотириста тридцять вісім) гривень 20 копійок та інфляційне збільшення у розмірі 15561,80 ( п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят одна ) гривня 80 копійок, а також суму судового збору в розмірі 612 (шістсот дванадцять ) гривень 00копійок, а всього стягнути 20612( двадцять тисяч шістсот дванадцять ) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення проголошено 12 лютого 2026 року.
Суддя В. М. Сіянко