Справа № 459/1266/24
Провадження № 1-кп/459/89/2024
судового засідання
12 лютого 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022141150000390 від 18 червня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України
В провадженні Шептицького міського суду Львівської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.
05.02.2026 представник потерпілої адвокат ОСОБА_7 подав до суду клопотання про забезпечення позову. В обґрунтування заяви вказав, що обвинувачена ОСОБА_5 добровільно не відшкодувала матеріальну та моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, попри свої обіцянки зробити це, зокрема в залі суду, що свідчить про ухилення від виконання обов'язку. Невиконання відповідачкою своїх обов'язків створює ризик зменшення чи втрати майнових прав позивача, а тому для забезпечення позову доцільним є накладення арешту на її майно (грошові кошти, нерухоме майно та інше) у межах суми 651 367,34 грн, що включає матеріальну, моральну шкоду та витрати по справі.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 та її представник адвокат ОСОБА_7 заяву про забезпечення позову підтримали та просили її задоволити.
Прокурор щодо задоволення заяви про забезпечення позову не заперечив, вказавши, що при її вирішенні покладається на розсуд суду.
Обвинувачена та її захисник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечили щодо задоволення заяви про забезпечення позову, вважаючи таке клопотання безпідставним та необґрунтованим.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, в тому числі, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборона вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п. п. 6, 7 вказаної постанови, особам які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 14.05.2024 потерпіла ОСОБА_6 заявила цивільний позов до ОСОБА_5 , в якому просила стягнути з останньої на свою користь 419 213,38 гривень відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної та 100 000,00 гривень моральної шкоди (т. 1, а. с. 41-43).
28.10.2024 потерпіла подала заяву про збільшення позовних вимог, а саме просила стягнути матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в сумі 436 367,34 гривень, моральну шкоду в сумі 180 000,00 гривень та 35 000,00 судових витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги (т. 1, а. с. 160).
Суд пересвідчився, що між сторонами дійсно існує спір щодо завданої кримінальним правопорушенням шкоди та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
За вказаних обставин, з метою забезпечення відшкодування матеріальної та моральної шкоди в разі задоволення позову, суд вважає, що є підстави забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно обвинуваченої.
Обраний вид забезпечення позову суд вважає відповідним та співмірним заявленим позовним вимогам і таким, що зможе забезпечити охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у випадку, якщо воно буде прийняте на його користь.
Разом з цим, суд враховує, що пунктом 8 статті 170 КПК України передбачено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Суд звертає увагу, що судові витрати, понесені у зв'язку з наданням правничої допомоги, заявлені потерпілою у сумі 35 000 грн, до шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, не відносяться, а тому, цивільний позов слід забезпечити шляхом накладення арешту на майно в межах заявленої потерпілою шкоди.
Отже, враховуючи те, що у кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також те, що незастосування арешту може призвести до приховування чи відчуження майна, щодо якого ставиться питання про накладення арешту, враховуючи розмір заявленої шкоди, виходячи із розумності та співмірності обмеження права власності в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, суд приходить до переконання, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 369-372 КПК України, суд
Заяву представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 про забезпечення позову - задовольнити частково.
У кримінальному провадженні №12022141150000390 від 18 червня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України накласти арешт на майно (рухоме, нерухоме, грошові кошти), яке належить цивільному відповідачу - обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони його відчуження, в межах суми заявленої потерпілою ОСОБА_6 матеріальної та моральної шкоди в сумі 616 367 (шістсот шістнадцять тисяч триста шістдесят сім) гривень 34 копійки.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Відомості про стягувача та божника:
Цивільний позивач (стягувач): ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ),
Цивільний відповідач (боржник): ОСОБА_5 , (м. Львів, вул. Загірна, 70).
Суддя: ОСОБА_1