Справа № 459/2250/21
Провадження № 1-кп/459/407/2021
судового засідання
10 лютого 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
у складі колегії: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому клопотання прокурора про призначення повторної судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020140000000390 від 13.05.2020 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч.3 ст.28 - ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 - ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч.3 ст.28 - ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч.5 ст. 191, ч.3 ст.28 - ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч.5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.28 - ч.3 ст. 358 КК України,
В провадженні Шептицького міського суду Львівської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч.3 ст.28 - ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 - ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч.3 ст.28 - ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч.5 ст. 191, ч.3 ст.28 - ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч.5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.28 - ч.3 ст. 358 КК України.
Прокурор ОСОБА_5 звернувся 16.01.2026 до суду з клопотанням про проведення повторної судової товарознавчої експертизи обґрунтовуючи клопотання тим, що у ході судового слідства допитаний в судовому засіданні 30.01.2024 та 25.02.2025 експерт Львівського НДЕКЦ ОСОБА_13 , підтвердив проведення ним експертизи на підставі постанови слідчого ОСОБА_14 . Водночас, при допиті експерта ОСОБА_13 з приводу проведеної ним експертизи останній зазначив, що окрім даних, які йому надав слідчий щодо розмірів труби та безпосередніх обмірів труби рулеткою та штангенциркулем, іншої інформації щодо такої у нього не було. При цьому, з клопотаннями про надання додаткових даних щодо обставин які можуть вплинути на вартість такої труби останній не звертався, та фактично здійснив експертизу за вказаними параметрами, але для труби в задовільному стані, із ступенем фізичного зносу 30%. Такі обставини, як термін та умови експлуатації труби, її функціональний знос внаслідок відсутності експлуатації як тепломережі протягом тривалого часу, а також загалом можливості її використання як металевої труби для переміщення будь-якої рідини експертом не встановлювались та при розрахунках не враховувались. Недослідження експертом вказаних обставин у первинній товарознавчій експертизі вплинуло на подальший розрахунок ринкової вартості труби та було враховано експертом при встановлені суми наявних збитків у судово-економічній експертизі. Також зазначив, що прокурору як стороні обвинувачення про неповноту проведеної експертом ОСОБА_13 товарознавчої експертизи стало відомо лише в ході його допиту в судовому засіданні, та надані ним покази створюють сумніви у правильності висновку експерта та його належної обґрунтованості.
Тому, з метою досягнення повноти та всебічності обставин, враховуючи права сторін кримінального провадження щодо проведення експертних досліджень на стадії судового розгляду, просить провести повторну судову товарознавчу експертизу та поставити перед експертом наступні запитання:
Чи відповідає наданий на дослідження фрагмент металевої труби за характеристиками Державному стандарту України щодо товару - сталевої труби, яка використовується для тепломереж?
Чи є наданий на дослідження фрагмент металевої труби таким, що придатний до використання згідно його функціонального призначення?
Які дефекти має наданий на дослідження фрагмент металевої труби?
Чи є ці дефекти істотними та такими, що впливають на вартість цієї металевої труби?
Чи можлива реалізація (експлуатація) даної металевої труби за наявності/відсутності виявлених дефектів, як товарної продукції чи як металобрухту?
Яка ринкова вартість одного метра погонного металевої труби наданої на дослідження станом на 27.03.2020, з урахуванням наявних/відсутніх дефектів?
20.01.2026 захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 подав письмові заперечення на клопотання прокурора про призначення повторної судової товарознавчої експертизи в обґрунтування яких зазначив, що 21.09.2020 слідчим ОСОБА_14 складено постанову про призначення товарознавчої експертизи на вирішення якої поставлено одне питання, а саме щодо ринкової вартості одного метра погонної труби наданої на дослідження, яке було вирішено експертом ОСОБА_13 , а тому на вирішення повторної товарознавчої експертизи може бути поставлене те саме одне питання, а не той обсяг питань, що зазначив прокурор у клопотанні. Тому вирішення додаткових питань буде предметом нової експертизи, а не повторної. Вважає, що всі вихідні дані були відомі слідчому ОСОБА_14 і прокурору ОСОБА_5 під час досудового розслідування та складання постанови від 21.09.2020, а пізніше після ознайомлення з висновком від 09.10.2020, тому такі не були позбавлені можливості призначати на виконання експертизи додаткові питання, на чому наполягає зараз прокурор шляхом призначення повторної експертизи, що відповідає приписам абзацу четвертого п. 1.2.13 Інструкції № 53/5.
Також прокурором ОСОБА_5 не надано суду доказів того, що технічний стан зразка металевої труби, яку він просить надати експерту на дослідження, відповідав станом на 27 березня 2020 року технічному стану всього об'єкта оцінки, і такі докази відсутні у матеріалах досудового розслідування та судового провадження.
При цьому, прокурор ОСОБА_5 , подаючи клопотання не врахував висновків, щодо практики застосування норм права, - ч. 1 ст. 290, ст. 410 КПК, викладених у постанові від 15 квітня 2025 року Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 161/13558/19, згідно яких: направивши до суду обвинувальний акт, сторона обвинувачення тим самим визнала зібрані докази достатніми для доведення винуватості обвинувачених осіб; сторона захисту не представляла в суді докази, які б спростовувати висновки наданих стороною обвинувачення експертиз; за таких обставин призначення експертизи з метою пошуку нових доказів обвинувачення фактично становить собою додаткове розслідування, що суперечить засадам кримінального процесу. Дані висновки, є обов'язковими для сторони обвинувачення, в т.ч. прокурора, які застосовують у своїй діяльності КПК, що містить відповідні норми права, а також повинні враховуватися судом з розгляду обвинувального акту від 21.07.2021 при застосуванні таких норм права.
У зв'язку з наведеним просив відмовити у задоволенні клопотання.
03.02.2026 захисник обвинувачених ОСОБА_15 та ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 також подав письмові заперечення на клопотання прокурора про призначення повторної судової товарознавчої експертизи у якому просив відмовити. Зазначив, що його довірителям інкримінується придбання за заниженою ціною не фрагменту металевої труби довжиною менше одного метра, а магістральної теплової мережі, підземної, двохтрубної, довжиною 1960м, введеної в експлуатацію в 1982 році, яка на момент прийняття рішення про її демонтаж і продаж з 2002 року не використовувалась і, перебуваючи під землею, піддавалася впливу атмосферних та інших природних явищ. Тому висновки, які можуть бути зроблені експертом при дослідженні вказаного малого фрагменту труби, який до того ж невідомо звідки взятий, не можуть бути спроектовані на увесь об'єм труб, з яких складалася тепломережа, оскільки вона не була однорідною.
Також з протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, складеного у м.Львові 12.08.2020 вбачається, що така слідча дія проведена у м.Львові 12.08.2020 (а не у м. Соснівка, дозвіл на що надано ухвалою суду). Окрім цього, строк дії ухвали суду закінчився 22.07.2020, тому така не могла бути проведена 12.08.2020, а отже її проведено поза процесуальним строком дії ухвали. Хоча внаслідок цієї слідчої дії, як вказано у протоколі, вилучено для дослідження зразок труби, в переліку додатків до протоколу такий не числиться. Так само і не вказано яким чином його упаковано. Хоча в самому протоколі вказано як додаток мікроСД карту інв. №1123 від 28.05.2020, в супровідному листі №4787/55/112/03-20 від 21.09.2020, яким на адресу слідчого скеровано матеріали виконаного доручення в додатках відсутня і ця карта.
Окремо наголошує, що наданий представнику захисту, при виконанні вимог ст.290 КПК України фрагмент труби, який знаходився в підвальному приміщенні по вул.Городоцька, 124 у м.Львові, на їх думку не являється тим фрагментом, вилучення якого описано у протоколі від 12.08.2020, і тим, який було досліджено в судовому засіданні, оскільки жодних даних про його походження та приналежність на ньому немає.
Окрім цього, прокурор просив провести у справі повторну судову експертизу. Однак, відповідно до вимог п. 1.2.13 Інструкції №53/5, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Відтак просив відмовити в задоволенні клопотання.
У судовому засіданні прокурор клопотання про призначення повторної судової товарознавчої експертизи підтримав та просив таке задовольнити з підстав викладених у ньому.
Адвокат ОСОБА_11 щодо заявленого клопотання прокурора заперечив з підстав наведених у письмових запереченнях, просив у такому відмовити.
Адвокат ОСОБА_10 також заперечив щодо заявленого клопотання прокурора з підстав наведених у письмових запереченнях, просив у такому відмовити.
Адвокат ОСОБА_12 також заперечив щодо заявленого клопотання прокурора.
Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали думку захисників та просили відмовити у задоволенні клопотання.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах заявленого клопотання, дійшов наступного.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законний інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Вимоги до змісту висновку експерта закріплені у ст. 102 КПК України.
Відповідно до частини 2 статті 101 КПК кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Для оцінки висновку експерта суд має враховувати, зокрема обсяг та якість взятих до уваги фактів, наданих експерту або встановлених під час експертного дослідження, переконливість викладених експертом доводів, переконливість пояснень, чому неможлива інша інтерпретація тієї сукупності фактів, на підставі яких робився висновок, тощо.
За змістом ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Таким чином, законодавець чітко визначає випадки, у яких суд вправі своєю ухвалою за наявності клопотань сторони кримінального провадження чи за власною ініціативою призначити відповідно повторну, комплексну, комісійну експертизи.
Згідно з п. 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Відповідно до п.5.4 Інструкції, повторна експертиза призначається, коли висновок експерта буде визнано судом необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності. Призначення повторної експертизи повинно бути мотивоване, а її проведення доручається іншому експертові або іншим експертам.
В постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами), зазначено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою необґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертиз.
Верховний Суд, з метою забезпечення єдності судової практики та запобіганню появі протилежних за змістом судових рішень, визначив правові позиції щодо правильного застосування вимог законодавства щодо призначення експертизи в наступних постановах: (Постанова (ЄДРСР 108262348) Верховного Суду від 29 грудня 2022 року, справа №686/15304/19-ц, провадження №61-11528св22; Постанова (ЄДРСР 96933120) Верховного Суду 21 квітня 2021 року справа №201/15019/14-ц, провадження №61-22773св19).
У зазначених Постановах сформульовано висновок про те, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв'язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.
Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
В матеріалах кримінального провадження знаходиться висновок експерта №16/1/961, за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 09.10.2020.
Стороною обвинувачення не подано належних і допустимих доказів, переконливих аргументів неправильності, недостовірності, сумнівності та неповноти висновку експертизи, який складений судовим експертом ОСОБА_13 від 09.10.2020 №16/1/961.
Згідно пункту 2.3.Інструкції (затверджена наказом МЮ від 08.10.1998№53/5) «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» (далі Інструкція №53/5): Експерту забороняється: проводити експертизу без письмової вказівки керівника (заступника керівника) експертної установи, керівника структурного підрозділу; передоручати проведення експертизи іншій особі; самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно; вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з'ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами; вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи; зберігати матеріали справ та об'єкти експертних досліджень поза службовим приміщенням.
В клопотанні не наведено жодного, підтвердженого доказами, аргументу про порушення експертом ОСОБА_13 вказаних вимог.
Винесене на вирішення експерта ОСОБА_13 питання прямо входить до компетенції експерта.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.356 КПК України, з питань доведення або спростування висновків експерта в судове засідання був викликаний експерт ОСОБА_13 для допиту для роз'яснення висновку. На запитання, які виникли при дослідженні висновку експерта учасниками провадження, експертом були надані роз'яснення та такий підтвердив, що під час проведення експертизи він використовував надані слідчим йому вихідні дані та він особисто оглядав відрізок труби, наданий йому на дослідження органом досудового розслідування.
Окрім того, стороною обвинувачення у клопотанні про призначення повторної судової товарознавчої експертизи переформульовано питання, щодо ринкової вартості одного погонного метра металевої труби, що було предметом вирішення за висновком експерта №16/1/961 від 09.10.2020 та доповнено словосполученням «з урахуванням наявних/відсутніх дефектів». Також клопотання прокурора містить ряд інших додаткових запитань, які не були предметом вирішення за вказаним висновком від 09.10.2020, відтак, з огляду на вище наведене у разі задоволення клопотання сторони обвинувачення суд має призначити нову, а не повторну експертизу.
Сама незгода з висновком експертизи не є та не може бути підставою для призначення повторної експертизи.
При цьому, суд зауважує, що на експертизу надані матеріали, які перебували в розпорядженні сторони обвинувачення ще з моменту проведення досудового розслідування, висновок експерта ОСОБА_13 на досудовому розслідуванні прокурором щодо повноти сумніву не піддавався, додаткових чи повторних експертиз під час досудового розслідування слідчим чи прокурором не призначалось.
Також, колегія суддів наголошує на тому, що оцінка доказів, в тому числі висновків експертиз, з точки зору належності і допустимості, здійснюється судом в нарадчій кімнаті в порядку ст. 94 КПК України.
Відхилення судом безпідставних клопотань сторін кримінального провадження не може розцінюватися як створення перешкод для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, порушення ч.6 ст.22 КПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 101, 242, 332, ч.2 ст.376 КПК України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання прокурора про призначення повторної судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч.3 ст.28 - ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 - ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч.3 ст.28 - ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч.5 ст. 191, ч.3 ст.28 - ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч.5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.28 - ч.3 ст. 358 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3