Справа № 456/817/26
Провадження № 1-кс/456/202/2026
про арешт майна
12 лютого 2026 року місто Стрий
Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141130000119 від 11.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
11.02.2026 до Стрийського міськрайонного суду Львівської області надійшло клопотання слідчого СВ Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту, погоджене прокурором Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Стрийського РУП Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026141130000119 від 11.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.02.2026 в Стрийське РУП ГУНП у Львівській області звернулася із заявою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка просить прийняти міри до невідомої особи, яка 13.11.2025 близько 19:00 год., в приміщенні магазину «РУНО» що в с. Станків, Стрийського району, Львівської області, шляхом вільного доступу, таємно, в умовах воєнного стану викрала мобільний телефон марки «Redmi 13C» IMEI НОМЕР_1 , IMEІ2 НОМЕР_2 із сім картою Водафон Україна - НОМЕР_3 , чим своїми протиправними діями завдала матеріальної шкоди на суму 6 000 грн.
11.02.2026 допитаний як свідок ОСОБА_6 , який повідомив, що 03.12. 2025 року зранку близько 11:00-12:00 год., він знаходився вдома за адресою АДРЕСА_1 , де нього в гості зайшов знайомий ОСОБА_7 житель хутора Пила Стрийського району, ОСОБА_8 знаходився в стані алкогольного сп?яніння, коли зайшов в будинок то зразу вийняв із кишені телефон REDMI салатового кольору та поставив його на стіл. ОСОБА_9 запитай його звідки в нього даний телефон, на що ОСОБА_10 відповів, що це його телефон, який він хоче продати за ціною 1000 гривень. ОСОБА_6 , взяв телефон в руки та оглянув його, телефон був як новий зі скинутими налаштуваннями до заводських. ОСОБА_6 перепитав чи телефон точно його та чи він його не викрав на, що ОСОБА_10 сказав, що це його особистий телефон. ОСОБА_11 , подумавши декілька хвилин вирішив собі його купити, вийняв з кишені 1000 гривень купюрами по 500 гривень та дав ОСОБА_10 , з того часу ОСОБА_6 , користувався даним телефоном. Про те, що телефон крадений ОСОБА_6 стверджує, що дізнався від працівників поліції.
11.02.2026 ОСОБА_6 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки «XiamiRedmi 13 С», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , світло зеленого кольору, без чохла.
11.02.2026 проведено огляд предмету у службовому кабінеті № 30 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, за адресою: м. Стрий, вул.Шевченка, 40, а саме: мобільного телефону марки «XiamiRedmi 13 C», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , світло зеленого кольору, без чохла.
11.02.2026 слідчим СВ Стрийського РУП ГУНП у Львівській області винесено постанову про визнання вказаного телефону речовим доказом.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
На час досудового розслідування мобільний телефон марки «XiamiRedmi13 C», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , світло зеленого кольору, без чохла, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки є предметом вчинення кримінально караного діяння.
Оскільки повернення на даному етапі досудового розслідування мобільноготелефону його власнику, може призвести до знищення або пошкодження речей, виникнення необхідності надання вказаних речей на експертне дослідження, а також з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження, слідчий просить накласти арешт на вказане майно.
Слідчий та прокурор в судове засідання для розгляду клопотання не з'явились, в поданому суду клопотанні просили розгляд останнього здійснювати за їхньої відсутності.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що воно обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В той же час, згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
Крім того, у справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
Аналіз відповідних норм КПК України, що регламентують питання арешту майна, свідчить про те, що арешт майна може бути накладений щодо будь-якого майна, навіть майна осіб не причетних до вчинення злочину, якщо вказане майно містить ознаки речового доказу, може бути використане стороною обвинувачення в процесі доказування.
Якщо ж майно не містить ознак речового доказу, то таке майно може бути арештовано виключно в тому разі, якщо воно належить певній особі та вказана особа має певний процесуальний статус (підозрюваний, обвинувачений, юридична особа - суб'єкт спеціальної конфіскації).
Слідчим поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що майно, зазначене у клопотанні, відповідає критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Отже, на підставі наведеного вище та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки, незастосування накладення арешту, може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю,що клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на: мобільний телефон марки «XiamiRedmi 13 C», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , світлозеленого кольору, без чохла.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12