Справа №463/1201/26
Провадження №1-кс/463/1648/26
про застосування запобіжного заходу
10 лютого 2026 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , що погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026141360000169 від 6 лютого 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
слідчий звернувся з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Клопотання мотивує тим, що органом досудового розслідування здійснюється розслідування кримінального провадження № 12026141360000169 від 6 лютого 2026 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Вважає, що підставою застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Слідство вважає, що є підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування/суду існує та обумовлений можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років), а також існування умов для життя підозрюваного ОСОБА_5 в умовах розшуку, можливості його переховування як на території України, так і за межами України;
ризик повторного вчинення кримінальних правопорушень обумовлений тим, що підозрюваний раніше судимий за аналогічні категорії злочинів проти власності, на шлях виправлення не став і належних висновків для себе не зробив, натомість продовжив злочинну діяльність, відтак встановлена наявність ризику, зазначеного у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Просить врахувати наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а також те, що у ОСОБА_5 немає міцних соціальних зв'язків у м. Львові, підозрюваний проживає в іншій області, а також те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення у місті Львові в той час, як відносно останнього було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання в АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні № 12025181180000651, однак домашній арешт не був достатнім стримуючим заходом для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримала. Пояснила, що на її думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою та підтверджується матеріалами клопотання, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Підозрюваний проти підозри не заперечив. На запитання пояснив, що прибув до міста Львова без конкретної мети, ночував у підвалі будинку на вулиці Городоцькій. Додав, що знав про заставаний щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Законний представник підозрюваного в судовому засіданні залишила розгляд клопотання на розсуд суду.
Захисник проти клопотання заперечив. З огляну на вік підозрюваного просив відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його законного представника та захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
З матеріалів подання вбачається, що в провадженні Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12026141360000169 від 6 лютого 2026 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у тому, що неповнолітній ОСОБА_5 , 05 лютого 2026 року приблизно о 01 год. 50 хв., на відкритій місцевості, а саме на узбіччі дороги по вул. Лисенка, 12 у м. Львові помітив автомобіль марки «Ford» моделі «Mondeo», реєстраційний номер: НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_8 , маючи раптово виниклий умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, умисно, діючи повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, переслідуючи мету використання транспортного засобу для подальшого пересування, через незачинені двері проник всередину автомобіля, за допомогою ключа, який знаходився в замку запалювання, привів в дію двигун, тим самим умисно, всупереч волі законного власника, незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, вартість якого становить 22 699 грн. 90 коп., яким вирушив в напрямку м. Дубно Рівненської області.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно положень ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до п. с ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», ЄСПЛ вказує: Суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).
При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої підозрюваному.
Так, обґрунтованість підозри висунутої неповнолітньому ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.02.2026; протоколом огляду місця події від 07.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.02.2026; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.02.2026; постанова про визнання речовими доказами від 07.02.2026; протоколом огляду відеозаписів від 07.02.2026., аналітичним звітом № 20 від 07.02.2026.
Окрім цього, сам підозрюваний у судовому засіданні не заперечив підозру та обставини, що зазначені слідством.
А тому слідчий суддя погоджується з тим, що перелічені вище докази вказують на те, що підозрюваний міг вчините інкриміноване правопорушення, а отже підозра на даному етапі слідства є достатнього обґрунтованою.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється слідчими органами у вчиненні тяжкого злочину та до нього може бути застосовано покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
При вирішенні питання обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Зокрема, обґрунтованими є доводи слідчого про те, що підозрюваний зможе переховуватись від досудового слідства і суду, оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється належить до тяжких, передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Слідчий суддя погоджується із доводами, що підозрюваний усвідомлюючи те, що у випадку доведеності винуватості у скоєному, йому загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін. Вказане саме по собі свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється.
Також з матеріалів клопотання вбачається, що відносно підозрюваного було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання в АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні № 12025181180000651, слідство в якому триває.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що підозрюваний постійного місця проживання у місті Львові не має, є неповнолітнім, що також дає обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду як на території України, так і за її межами.
Також, обґрунтованими є доводи щодо того, що ризик повторного вчинення кримінальних правопорушень підтверджується тим, що підозрюваний раніше судимий за аналогічні категорії злочинів проти власності, на шлях виправлення не став і належних висновків для себе не зробив, відтак встановлена наявність ризику, зазначеного у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
А тому є всі підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку затриманого та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Доводи захисника про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий суддя визнає безпідставними, і такі не спростовують наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя також приходить до переконання, що застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді передання під нагляд батьків є неможливим. Як встановлено слідчим суддею в судовому засіданні з пояснень матері, останній на даний час виховується матір'ю без батька, який є пропавшим безвісти, на утриманні у неї є ще інші діти, вони проживають в Рівненській області.
А відтак, слідчий суддя вважає, що мати ОСОБА_6 не зможе здійснювати належний нагляд за неповнолітнім з метою забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не зважаючи на те, що тримання під вартою є крайнім заходом забезпечення належної процесуальної поведінки неповнолітнього підозрюваного, проте слідчий суддя вважає, що враховуючи особу ОСОБА_6 , його спосіб мислення в ході підготовки та вчинення дій, образ і умови його життя, інші обставин кримінального провадження дають підстави вважати про існування виняткових обставин, за яких застосування до неповнолітнього ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим, відповідним та застосовується у відповідності до норм національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, і що інші запобіжні заходи не запобігти його втечі і неявці в слідчі органи, чи перешкоджанню досудового розслідування.
Окрім цього, відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У відповідності до положень ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та з урахуванням наданих недостатніх даних слідчим про можливість внесення максимального розміру застави і обґрунтовані доводи сторони захисту щодо недостатності майнового стану підозрюваного для сплати максимального розміру застави, слідчий суддя вважає, що у даному випадку необхідно визначити мінімальний розмір застави, який передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання слідчого задоволити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з часу проголошення ухвали - 17 год. 15 хв. 10 лютого 2026 року
Строк дії ухвали становить шістдесят днів, а саме до 10 квітня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 грн (сто тридцять тисяч сто двадцять гривень).
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом:
- не відлучатися із міста Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 13 лютого 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_11