ЄУН 337/782/26
1-кс/337/79/2026
11 лютого 2026 року Слідчий суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі клопотання дізнавача про арешт майна,
Сектором дізнання ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 06.11.2025 за №12025087070000273 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)).
В ході досудового розслідування встановлено, що 05.11.2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . звернулась через додаток «Instagram» до сторінки ОСОБА_4 , яка позиціонувала себе як компанія з пасажирських перевезень «King Travel», та зробила запит на трансфер зі Львова до Познані на 5 листопада 2025 року. У відповідь представники сторінки підтвердили наявність місць і повідомили про необхідність внести передоплату 50% від вартості, тобто 90 євро (4352 грн), за реквізитами: номер картки НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_5 , Банк: PJSC Bank Alliance, IBAN НОМЕР_2 . 05.11.2025 року о 11:53 ОСОБА_3 здійснила оплату, що підтверджується квитанцією з Monobank. Після цього їй підтвердили бронювання. Однак у зазначений час водій так і не прибув, не зателефонував. Після кількох спроб зв'язатися через Instagram-чат ОСОБА_3 не отримала жодної відповіді, а згодом сторінка, з якою ОСОБА_3 здійснювала листування, була видалена або її заблокували. Згодом ОСОБА_3 з'ясувала, що ця сторінка була фейковою копією реального перевізника, і шахраї таким чином вводять людей в оману, копіюючи логотипи, повідомлення та стиль справжньої компанії. Внаслідок протиправних дій невідомих осіб, які шахрайським чином заволоділи грошовими кошами ОСОБА_3 , останній було спричинено матеріальну шкоду в сумі 4352 грн.
09.02.2026 старший дізнавач СД СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_7 , звернувся до суду зклопотанням про накладання арешту на грошові кошти в сумі 4352,00грн., які знаходяться на банківському рахунку, до якого прив'язана картка з № НОМЕР_1 , в АТ «Банк Альянс», ЄРДПОУ 14360506.
Клопотання мотивує тим, що грошові кошти потерпілої особи, які були перераховані на банківський рахунок, до якої прив'язана картка № НОМЕР_1 , є предметом шахрайських дій та можуть бути перераховані в подальшому на інші рахунки або виведені у готівку. З метою повного та неупередженого досудового розслідування кримінального провадження, встановлення обставин, які відповідно до ст.91 КПК України підлягають доказуванню, об'єктивного їх дослідження, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти на зазначеному банківському рахунку.
В судове засідання дізнавач та/чи прокурор не прибули, подали заяви про розгляд клопотання у їх відсутність, клопотання підтримують, просять його задовольнити.
Слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання у відсутність вказаних осіб
На підставі ч.2 ст.172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення володільця майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
Арешт майна відповідно до ст.131 КПК України є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З'ясувавши та оцінивши обставини справи, додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає клопотання дізнавача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В даному випадку дізнавач в клопотанні не обґрунтував необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна і не зазначив правової підстави для арешту грошових коштів на банківському рахунку, зокрема, чи визнані вони речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та чи існують ризики їх втрати, які саме. На підтвердження цих обставин дізнавач не додав до клопотання відповідних документів.
Крім того, до клопотання не додано доказів, які б свідчили про те, що вказані кошти дійсно були перераховані потерпілою особою на зазначений банківський рахунок, що цей рахунок дійсно відкритий в АТ «Банк Альянс», хто саме є володільцем вказаного рахунку та чи здійснювались будь-які платіжні операції з використанням вказаних грошових коштів чи вони наявні на рахунку на цей момент.
На підставі вищевикладеного, в задоволенні клопотання дізнавача слід відмовити.
Керуючись ст.2,98,170-173 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання старшого дізнавача СД СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
11.02.2026