13.02.2026
Провадження №2/337/1058/2026
Справа № 734/138/26
13.02.2026 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Кучерук І.Г., перевіривши відповідність вимогам закону позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту самостійного виховання та утримання дитини,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання факту самостійного виховання та утримання дитини, в якому просить суд визнати юридичний факт того, що ОСОБА_1 самостійно виховую та утримую неповнолітню дитину ОСОБА_3 , з народження тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 і по теперішній час.
На підставі ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області від 12.01.2026 року справа передана до Хортицького районного суду м. Запоріжжя за підсудністю.
Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що заяву належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), а за правилами частини шостої цієї ж статті встановлено, що до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України.
Статтею 141 Сімейного кодексу України проголошено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Сімейним кодексом України не встановлено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини. Так само, як визначена ч. 1 ст. 15 Сімейного кодексу України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов'язків, якими є, зокрема, обов'язки щодо виховання дитини.
Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.
В даному випадку, враховуючи подання позовної заяви, вбачається наявність спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов'язковим залученням органу опіки та піклування (частини 4, 5 статті 19 СК України).
Згідно із ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Позивачкою не зазначено, чи розглядалось органом опіки та піклування питання про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини матір'ю із винесенням письмового висновку, та, відповідно, не надано висновок органу опіки та піклування щодо даного питання.
Отже, позивачці необхідно правильно визначити та залучити в якості третьої особи, саме відповідний орган опіки та піклування, та надати доказ надсилання копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч.1 абз.2 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Також в супереч вимогам ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить: відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, приходжу до висновку, що зазначені обставини є перешкодою для відкриття провадження у цивільній справі. З огляду на зазначене позовну заяву необхідно залишити без руху, надати позивачці строк для виправлення недоліків.
Керуючись 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту самостійного виховання та утримання дитини - залишити без руху, та надати строк для усунення виявлених недоліків в 5(п'ять) днів з моменту отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків,позов буде вважатися неподаним і повернутий.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: І.Г. Кучерук