12 лютого 2026 року
м. Київ
Справа № 953/3042/23
Провадження № 61-492ск26
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. розглянув заяву Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» (далі - заявник), інтереси якого представляє адвокат Муха Андрій Ігорович (далі - адвокат),
про відвід судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (далі - суддя-доповідач) від участі у розгляді справи
за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківської обласної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Харківської міської ради за участю заявника як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання незаконним і скасування рішень, визнання недійсними правочинів, зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою заявника на рішення Київського районного суду м. Харкова від 15 січня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року і
1. 11 січня 2026 року адвокат в інтересах заявника сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 936/0/220-26 від 12 січня 2026 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.
2. 16 січня 2026 року Верховний Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив цю скаргу без руху. Заявник мав сплатити судовий збір за формулою, визначеною у тій ухвалі.
3. 21 січня 2026 року адвокат в інтересах заявника сформував у системі «Електронний суд» заяву про відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
4. 23 січня 2026 року Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у задоволенні зазначеного клопотання заявника та продовжив йому на десять днів строк на усунення недоліків касаційної скарги з дня вручення тієї ухвали. Мотивував так:
- приписи пунктів 1 і 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб незалежно від дотримання майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можна застосувати до юридичної особи за дотримання майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18);
- предметом позову в цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а обставини незначного чистого прибутку заявника, який є юридичною особою, не можуть бути достатньою підставою для відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору за подання заявником касаційної скарги на судові рішення. Крім того, розмір активів заявника перевищує 15 000 000,00 грн.
5. 11 лютого 2026 року адвокат в інтересах заявника сформував у системі «Електронний суд» заяву про відвід судді-доповідача (вх. № 4151/0/220-26 від 11 лютого 2026 року). Мотивував так: ухвалу від 23 січня 2026 року цей суддя ухвалив усупереч рішенням Європейського суду з прав людини від 9 жовтня 2025 року у справі «Король та інші проти України», від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» та від 20 травня 2010 року у справі «Лелас проти Хорватії»; в ухвалі є невірні відомості щодо активів заявника; суддя-доповідач «прямо зацікавлений» у позбавленні заявника прав на звернення до суду та на справедливий судовий розгляд.
6. 11 лютого 2026 року Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якоюзаяву про відвід судді-доповідача визнав необґрунтованою та передав на розгляд судді, який не входить до складу суду. Мотивував тим, що доводи цієї заяви зводяться до незгоди з процесуальним рішенням щодо відмови у задоволенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, що не доводить існування обставин, які б могли викликати обґрунтований сумнів у неупередженості й об'єктивності зазначеного судді.
7. 12 лютого 2026 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передали судді Гудимі Д. А.
Обґрунтування висновку щодо заяви про відвід судді
8. Заявник просив відвести суддю-доповідача, висловлюючи сумніви щодо правомірності процесуальних дій із відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Стверджував, що такі дії засвідчують зацікавленість зазначеного судді у позбавленні заявника прав на звернення до суду та на справедливий судовий розгляд. Верховний Суд вважає, що підстав для відводу судді-доповідача немає, а заява про його відвід є необґрунтованою. Тому у її задоволенні слід відмовити.
9. Як зазначив Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, рішення від 24 травня 1989 року, заява № 11/1987/134/188, § 48).
10. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у певній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (§ 46 вказаного рішення).
11. Щодо суб'єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя-доповідач виявив особисту упередженість до заявника чи до розгляду справи № 953/3042/23 за його участі у провадженні № 61-492ск26. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. Таких доказів щодо цього судді немає. Твердження у заяві про відвід про те, що суддя-доповідач «прямо зацікавлений» у позбавленні заявника прав на звернення до суду та на справедливий судовий розгляд є голослівними.
12. Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання заявника щодо відсутності безсторонності у судді об'єктивно виправданими.
12.1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
(1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
(2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
(3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
(4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
(5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (частина перша статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).
12.2. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
12.3. 23 січня 2026 року Верховний Суд у складі судді-доповідача ознайомився із заявою заявника про відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у задоволенні цього клопотання та продовжив заявнику строк на усунення недоліків його касаційної скарги. Мотивував так, як вказано у пункті 4 вище.
12.4. Доводи заявника про відвід зазначеного судді зводяться до незгоди з ухвалою від 23 січня 2026 року. Тому згідно з об'єктивним критерієм оцінки безсторонності суду відсутні встановлені факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді-доповідача, який, постановляючи 23 січня 2026 року ухвалу, діяв згідно з вимогами ЦПК України. Аргументи заявника щодо необхідності відводу цього судді від участі у розгляді справи не є об'єктивно виправданими.
13. З огляду на викладене заява про відвід є необґрунтованою. Тому у її задоволенні слід відмовити.
Оцінивши аргументи вказаної заяви за суб'єктивним і об'єктивним критеріями визначення безсторонності суду, керуючись статтями 2, 36, 40, 260, 261 ЦПК України,
відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» про відвід судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. від участі у розгляді справи за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківської обласної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Харківської міської ради за участю Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання незаконним і скасування рішень, визнання недійсним правочинів, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 15 січня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима