13 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 2/1519/7865/11
провадження № 61-10537ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., розглянув заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Верховного Суду
від 07 січня 2026 року за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 червня 2018 року
та постанову Одеського апеляційного суду від 15 липня 2025 року у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про визнання пунктів кредитного договору недійсним, визнання недійсним договору застави, визнання договору поруки неукладеним, та за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, ОСОБА_2 , про визнання пункту кредитного договору недійсним та встановлення суми кредиту відповідно до кредитного договору,
13 серпня 2025 року ОСОБА_2 , засобами поштового зв'язку, звернувся
до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 червня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 15 липня 2025 року у цій справі, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 червня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 15 липня 2025 року, справу направити для подальшого розгляду
до Хаджибейського районного суду міста Одеси (колишня назва Малиновського районного суду м. Одеси) в іншому складі суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 вересня
2025 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У жовтні 2025 року на адресу суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 03 вересня 2025 року, до якої додано квитанцію про сплату судового збору
за подання касаційної скарги.
Також 31 жовтня 2025 року на адресу суду повернулося поштове відправлення,
в якому містилася ухвала Верховного Суду від 03 вересня 2025 року.
У грудні 2025 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшла заява
про направлення йому копії ухвали Верховного Суду від 03 вересня 2025 року
на адресу, зазначену ним у заяві, оскільки така не надходила йому в паперовому вигляді.
На виконання вимог такої заяви судом 18 грудня 2025 року направлено на адресу ОСОБА_2 повторно копію ухвали Верховного Суду від 03 вересня 2025 року.
Ухвалу Верховного Суду від 03 вересня 2025 року отримано ОСОБА_2
23 грудня 2025 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення.
05 січня 2026 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява
про відвід судді Сердюка В. В. від розгляду справи № 2/1519/7865/11.
Ухвалою Верховного Суду від 07 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сердюка В. В. визнано необґрунтованою. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду Сердюка В. В. передано для вирішення у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сердюка В. В.
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 червня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 липня 2025 року у цій справі.
10 лютого 2026 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла заява про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 07 січня 2026 року.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного
чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання,
не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться
про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення виникає у зв'язку з тим, що рішення суду неоднозначно розуміється та з метою уможливлення його виконання, якщо таке не можливе через незрозумілість резолютивної частини судового рішення.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично
про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє
в роз'ясненні рішення.
З огляду на зміст зазначеної норми, роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню на підставі Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду
від 22 лютого 2023 року у справі № 596/1922/18 (провадження № 14-13зц23).
Ухвала Верховного Суду від 07 січня 2026 року, яку просить роз'яснити
ОСОБА_1 , є ухвалою про визнання необґрунтованою заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сердюка В. В. Таке судове рішення не підлягає примусовому виконанню, а тому не підлягає роз'ясненню в порядку статті 271 ЦПК України.
Крім того, в ухвалі Верховного Суду від 07 січня 2026 року наведені мотиви, з яких виходив суд касаційної інстанції при прийнятті такого судового рішення.
Таким чином, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 07 січня 2026 року належить відмовити.
Крім того, суд звертає увагу заявниці на те, що відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом
не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У частині першій статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Тобто розгляд цивільної справи у суді касаційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним ЦПК України. Лише у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень.
Верховний Суд є судом права, а не факту і, діючи у межах повноважень та порядку, визначених частиною першою статті 400 ЦПК України, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, які можуть додатково пояснити учасники справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
При цьому Верховним Судом створено учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справ шляхом надсилання процесуальних документів,
у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 07 січня 2026 року у справі № 2/1519/7865/11.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання
та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк