05 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 557/1746/24
провадження № 61-681ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кузьменюк-Волошиною Наталією Михайлівною, на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 16 травня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельних ділянок в державному земельному кадастрі, скасування державної реєстрації права приватної власності та визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з вказаним повозом, в якому просив:
скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер: 5621255100:01:001:0796, площею 0,1077 га,
скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на земельна ділянку, кадастровий номер: 5621255100:01:001:0797, площею 0,1369 га,
скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 5621255100:01:001:0797 та 5621255100:01:001:0796 в Державному земельному кадастрі з закриттям поземельних книг;
визнати за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності з ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,2446 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (архівний кадастровий номер земельної ділянки 5621255100:01:002:0008);
Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 16 травня 2025 року, залишеним без змін постановою постанову Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
12 січня 2026 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Кузьменюк-Волошина Н. М. звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 16 травня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року, повний текст якої складено 15 грудня 2025 року.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку, яке мотивовано тим, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції доставлений до електронного кабінету адвоката лише 15 грудня 2025 року, а тому просить поновити строк на касаційне оскарження.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
Строк на касаційне оскарження судових рішень заявником не пропущено, оскільки касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту оскаржуваної постанови, тому відсутня процесуальна необхідність у вирішенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Вказана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, як подана фізичною особою, судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі
3028 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Предметом касаційного оскарження є три вимоги немайнового характеру (скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку; скасування державної реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на земельна ділянку; скасування державної реєстрації земельних ділянок) та майнового характеру (визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку).
Отже, заявник за подання касаційної скарги в частині немайнових вимог має сплатити судовий збір у розмірі 7 267, 20 грн (3028 грн х 0,4) х 3) х 200 %).
Крім того, аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині вимог майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість земельної ділянки, площею 0,2446 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (архівний кадастровий номер земельної ділянки 5621255100:01:002:0008) та перевірити правильність сплати заявником судового збору у розмірі, визначеному законом.
Як наслідок, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині вимог майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день їх подання, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, тощо) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням ціни позову.
Заявником до касаційної скарги додано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 29 грудня 2025 року, яка підтверджує сплату судового збору в розмірі 9 689, 60 грн.
Ураховуючи викладене, заявнику у разі несплати судового збору у повному обсязі необхідно доплатити різницю не сплаченого судового збору, з урахуванням визначеного відповідно до вказаних вимог закону розміру судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
В порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано копії скарги та доданих до неї матеріалів для всіх учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кузьменюк-Волошиною Наталією Михайлівною, на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 16 травня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська