12 лютого 2026року
м. Київ
справа № 127/6928/25
провадження № 61-1417ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду
від 30 грудня 2025 року у справі за позовом комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води,
У березні 2025 року КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води у розмірі 14 464,60 грн, з яких: 14 325,80 грн сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води; 75,73 грн суми втрат від інфляції, 63,07 - 3% річних від простроченої суми заборгованості.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2025 року позов КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01 червня 2024 року по 30 вересня 2024 року включно у сумі 625, 59 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01 червня 2024 року по 30 вересня 2024 року включно у сумі 2 493, 37 грн, а також 587, 36 грн судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» судовий збір в сумі 65, 48 грн.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 30 грудня 2025 року апеляційну скаргу представника КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» Матвеєвої А. О. задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 07 жовтня 2025 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
29 січня 2026 року КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою (зареєстрована 04 лютого 2026 року за вх. № 3128/0/220-26), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 грудня 2025 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції або ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Також 02 лютого 2026 року КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду з аналогічною касаційною скаргою, яка зареєстрована 05 лютого 2026 року за вх. № 3373/0/220-26. Подані касаційні скарги ідентичні за змістом.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року визнано доречним вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають, передусім, подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. При розгляді можливих заходів щодо судів третьої інстанції державам слід мати на увазі, що справи вже пройшли слухання в двох інших судах.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбаченим за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд як суд касаційної інстанції з перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів.
Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України до категорії малозначних віднесено справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у цій справі складає 14 464,60 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30 х 3 328 грн = 99 840грн).
В ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 20 березня 2025 року про відкриття провадження у цій справі зазначено, що ця справа є малозначною і може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Вирішення спору пов'язано з необхідність дослідження доказів та підтвердження або спростування підстав для нарахування вартості наданих послуг, наявності заборгованості за надані послуги.
Враховуючи наведене, судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
У касаційній скарзі КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для заявника.
Верховний Суд, взявши до уваги ціну й предмет позову, складність справи, встановлені судом апеляційної інстанцій обставини (розмір фактичного споживання гарячої води по житлових та нежитлових приміщеннях у будинку, в якому розташована квартира відповідачів, за період з 01 червня 2024 року по 30 вересня 2024 року, які оснащені розподільними лічильниками та які не оснащені розподільними лічильниками, інші докази, а також розмір заборгованості, визнаний відповідачами) і надану обґрунтовану оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі.
Незгода заявника з встановленими судами обставинами не свідчить профундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами двох попередніх інстанцій.
Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» подало касаційну скаргу на судове рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, не довело наявності винятків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 грудня 2025 року у справі за позовом комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович