Провадження № 33/821/7/26 Справа № 707/1327/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Волкова Н. С. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
09 лютого 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А. за участю правопорушника ОСОБА_1 , захисника Новіка В.І., розглянувши апеляційну захисника в інтересах правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 18 червня 2025 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, 12 квітня 2025 року о 07 годині 15 хвилин в с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області, автошлях Р10 Канів-Чигирин-Кременчук водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Тоуоta RAV 4», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та в медичному закладі - відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Постановою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 18 червня 2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:
Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 18.06.2025 року - скасувати та винести нову постанову, якою адміністративне провадження за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає, дане судове рішення незаконним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Вказує, що посилання в протоколі про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_1 керував ТЗ 12.04.2025 року о 07 год. 15 хв. с. Руська Поляна, траса Р-10 Канів-Чигирин-Кременчук з явними ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці відмовився не відповідає дійсності, оскільки 12 квітня 2025 року близько 07:15 год. за участю автомобіля «Тоуоta RAV 4», під керуванням ОСОБА_1 та за участю автомобіля Peugeot Partner, під керуванням ОСОБА_2 сталася ДТП, за наслідками якої водія ОСОБА_1 було ушпеталено швидкою до КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради». Таким чином, ОСОБА_1 на місці ДТП не міг відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, 12 квітня 2025 року проходив лікування в КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» та знаходився в безпорадному стані, у зв'язку з ушкодженням здоров'я в результаті ДТП, а тому не міг також і відмовитись в лікарні від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу драгер (спеціального технічного пристрою) на місці, що вказує на відсутність ознаки вчинення правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу га швидкість реакції.
Не заслуговують на увагу посилання в виписці № 9023 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», щодо нібито ОСОБА_1 «від здачі аналізів на вміст алкоголю та наркотичних речовин відмовився», оскільки дані твердження та обставини не підтвердженні наявним записом з бодікамери поліцейського, який вівся безперервно.
ОСОБА_1 не було вручено протокол про адміністративне правопорушення, а відмова особи від підпису протоколу жодним чином не була зафіксована, що також вказує на порушення прав особи, яка притягує до адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді винесена з істотними порушеннями КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 12 квітня 2025 року о 07 годині 15 хвилин в с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області, автошлях Р10 Канів-Чигирин-Кременчук, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Тоуоta RAV 4», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та в медичному закладі - відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 7 розділу 1 Інструкції: «У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції було встановлено, що 12 квітня 2025 року, ОСОБА_1 , проходив лікування в КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» та знаходився в безпорадному стані, у зв'язку з ушкодженням здоров'я в результаті ДТП, а тому не міг відмовитись в лікарні від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці ДТП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з відеозапису з бодікамер поліцейськими ОСОБА_1 ніхто не пропонував проходити огляд особи на стан алкогольного сп'яніння в закладах охорони здоров'я, після на їх думку (поліцейських) відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейських.
В оскаржуваній постанові суд вказав: що «з відеозапису DSJ-000000000000021 100045 (час 13:19:50) вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою пристрою «Драгер» у лікарні, у відповідь ОСОБА_1 заперечно кивнув головою, після повторного уточнюваного запитання поліцейського у ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд, ОСОБА_1 знову заперечно кивнув головою.
Таким чином, суд вказав, що твердження адвоката Новіка В.І. про те, що поліцейський не пропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, спростовується вказаним вище відео.».
Крім того, вивчаючи матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції хибно та безпідставно прийшов до висновку, що нібито поліцейський пропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, оскільки вищевказаний запис вівся безперервно, проте такої пропозиції від поліцейський не надходило. Навпаки, суд першої інстанції встановив пропозицію поліцейський пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою пристрою «Драгер».
Таким чином, суд першої інстанції невірно виклав обставини, які були зафіксовані на відео.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не відмежував та припустився помилки, що - пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою пристрою «Драгер» у лікарні та проведення огляду в закладі охорони здоров'я це різні процедурно речі, які врегульовано різними положеннями нормативно-правовими актами.
Таким чином, проведення працівниками поліції огляду особи на стан сп'яніння за допомогою пристрою «Драгер» в лікарні і пропозиція провести огляд особи на стан сп'яніння в медичному закладі лікарем не є тотожними, що вказує на порушення процедури проведення огляду визначену положеннями ст. 266 КУпАП, відтак і вимог п.7, п.9, п.12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки пропозиція провести огляд особи на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я від поліцейського не надходила.
Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, кивок особи - не є категоричною формою відмови від проходження огляду особи на стан сп'яніння, оскільки в даному випадку обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища, або крові відповідно до п.14 вищевказаної інструкції, оскільки учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення вимог законодавства при складанні адміністративного протоколу в частині роз'яснення ОСОБА_1 його прав.
Так, на матеріалах відеозапису чітко зафіксовано, що працівники поліції в порушення вимог Закону, перед тим, як почати ставити водієві запитання та отримувати відповіді, не повідомили водія про його права, передбачені ст. 63 Конституції України, згідно якої “Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом», а також ОСОБА_1 в повному обсязі нероз'яснено вимоги, передбачені ст. 268 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає, що у даному випадку дане порушення є істотним та тягне за собою безумовне скасування судового рішення.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 18 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок