Справа № 638/7159/24 Головуючий суддя І інстанції Хайкін В. М.
Провадження № 22-ц/818/1415/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Справи у спорах, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
15 січня 2026 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Мальованого Ю.М, Маміної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Холод М.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів, повернення коштів, стягнення моральної шкоди, -
18.04.2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів, повернення коштів, стягнення моральної шкоди, згідно прохальної частини якої просить суд: зняти арешт з коштів на рахунку IBAN: НОМЕР_1 на підставі постанови державного виконавця про зняття арешту від 06.02.2024 року у виконавчому провадженні №73954197 та постанови про зняття арешту від 09.02.2024 року у виконавчому провадженні №73954131; скасувати будь-які обмеження, встановлені Акціонерним товариством «Сенс Банк» ОСОБА_1 у користуванні рахунком IBAN: НОМЕР_1 та емітованої до нього платіжної картки; не застосовувати на рахунку IBAN: НОМЕР_1 облік будь-якої суми стягнення у виконавчих провадженнях №73954197 та №73954131; надавати у платіжних застосунках My Sense Bank та Sense Supper App точну і повну інформацію по рахунку IBAN: НОМЕР_2 щодо наявності на ньому заборгованості та підставі виникнення заборгованості; стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь позивача незаконно списані з рахунку IBAN: НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 6 106,23 грн; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
07.06.2024 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла до суду змінена позовна заява у частині предмету позову, згідно прохальної частини якої вона остаточно просила суд: визнати незаконними невиконання Акціонерним товариство «Сенс Банк» постанови від 06.02.2024 року у виконавчому провадженні №73954197 та постанови від 09.02.2024 року у виконавчому провадженні №43954131 про зняття арештів з коштів на рахунку ІВAN: НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 ; облік Акціонерним товариством «Сенс Банк» будь-якої суми стягнення на рахунку ІВAN: НОМЕР_1 у виконавчому провадженні №73954197 з дати винесення постанови про зняття арешту з коштів 06.02.2024 року; облік Акціонерним товариством «Сенс Банк» будь-якої суми стягнення на рахунку ІВAN: НОМЕР_1 у виконавчому провадженні №73954131 з дати винесення постанови про зняття арешту з коштів 09.02.2024 року; встановлення Акціонерним товариством «Сенс Банк» обмежень ОСОБА_1 у користуванні рахунком ІВAN: НОМЕР_1 після дати винесення постанови про зняття арешту з коштів від 09.02.2024 року у виконавчому провадженні №73954131; зобов'язати Акціонерне товариство «Сенс Банк» зняти арешт з коштів на рахунку ІВAN: НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 , на підставі постанови про зняття арешту з коштів від 09.02.2024 року у виконавчому провадженні №73954131; скасувати будь-які обмеження ОСОБА_1 у користуванні рахунком ІВAN: НОМЕР_1 та емітованої до нього платіжної картки; надавати у платіжних застосунках My Sense Bank та Sense Super App точну і повну інформацію по кредитному рахунку ІВAN: НОМЕР_1 щодо наявності на ньому заборгованості та підстав виникнення заборгованості; стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 незаконно списані з рахунку ІВAN: НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 6 106,23 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.06.2021 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Альфа Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк» був укладений договір №651040015, шляхом акцепту публічної пропозиції на укладання угоди обслуговування платіжних карток рахунку.
Згідно пункту 1 Угоди, банк відкрив позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 з наданням послуг щодо ведення рахунків за пакетом послуг «White» та емітував платіжну картку. Послуги, які за договором відповідач зобов'язався надавати позивачу є фінансовими, а позивач є їх споживачем, а відповідач - виконавцем. Позивач зазначає, що відповідач порушив права позивача, як споживача фінансових послуг, що полягає у неналежному обслуговуванні банківських рахунків позивача, а саме: незаконному арешті коштів на рахунку White, які не підлягають арешту - пенсії за січень, лютий 2024 року; незаконному списанні з рахунку White коштів, які не підлягають примусовому списанню - пенсії за січень 2024 року; незаконному невиконанні постанов виконавців щодо зняття арештів з рахунку White, незаконному встановленню обмежень у користуванні рахунком White і платіжною карткою, ненаданні достовірної інформації; неправильному відображенні у платіжних застосунках суми стягнення та руху коштів по кредитному рахунку CASH, приписуванні заборгованості за кредитом; ненаданні обґрунтованої відповіді по суті звернень позивача щодо незаконності дій. 25.01.2024 року постановою державного виконавця у виконавчому провадженні №73954197 був накладений арешт на кошти на усіх банківських рахунках позивача в межах суми звернення стягнення 11 634,19 грн. та примусово списані з рахунку White кошти у сумі 6 106,23 грн. 25.01.2023 року постановою державного виконавця в іншому виконавчому провадженні, а саме №73954131, на кошти на усіх банківських рахунках позивача був накладений других арешт - в межах суми звернення стягнення 3 863,35 грн. Загальна сума стягнення за двома постановами про арешт склала 15 497,54 грн., з врахуванням часткового примусового списання вона зменшилась до 9 390,19 грн.
Постановою виконавця від 06.02.2024 року у виконавчому провадженні №73954197 був знятий арешт з коштів на рахунку НОМЕР_1 (рахунок White).
Також постановою виконавця від 09.02.2024 року з коштів на цьому ж рахунку був знятий арешт у виконавчому провадженні №73954131.
Позивач вважає, що арешт коштів на рахунку White був незаконним, оскільки зазначений рахунок використовувався позивачем виключно для зарахування пенсії.
Окрім цього, позивач зазначає, що відповідач на підставі платіжної інструкції виконавця №6472 від 25.01.2024 року у виконавчому провадженні №73954197 здійснив примусове списання з рахунку White усіх наявних на ньому коштів у сумі 6 106,23 грн., які були пенсією позивача за січень 2024 року.
Враховуючий той факт, що відповідачу було відомо, що кошти, які маються на рахунку White це є пенсією позивача, тому позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний повернути незаконно списані грошові кошти у сумі 6 106,23 грн.
Також позивач зазначає, що відповідач не виконав постанови державного виконавця про зняття арешту з рахунку White та неправильно відображає інформацію щодо коштів на рахунку. Позивач вказує, що державним виконавцем дійсно було знято арешт з рахунку White, проте на сьогоднішній день кошти на рахунку White залишаються під арештом, позивач не може користуватись рахунком White, емітована до нього платіжна картка заблокована. На рахунку White обліковується сума звернення стягнення у розмірі 9 390,90 грн.
З урахуванням того, що арешт з коштів на рахунку White знятий, взагалі немає підстав для відображення на ньому суми стягнення. У застосунку My Sense Bank та Sense Super App, впроваджених відповідачем для надання інформації клієнтам, жодним чином не відображено, що мінусова сума 9 390,90 грн. на рахунку White є сумою стягнення у виконавчих провадженнях. У мобільному застосунку є повідомлення від відповідача: «Арешт з вашого рахунку знятий» Внаслідок цього, сума 9 390,90 грн. відображається і сприймається як заборгованість по рахунку White. У разі надходження коштів на рахунок, вони можуть бути списані на погашення вказаної начебто «заборгованості».
Неправильне відображення відповідачем інформації по рахунку White на думку позивачки свідчить про неналежне обслуговування рахунку і порушення її прав споживача. Окрім цього, згідно з договором №630217025 від 23.09.2014 року, відповідач відкрив на ім'я позивача кредитний рахунок НОМЕР_2 з емітуванням кредитної картки CASH. На підставі двох постанов державних виконавців, на кошти на вказаному рахунку також був накладений арешт, усього на загальну суму стягнення 15 497,54 грн. На сьогоднішній день арешт з вказаного рахунку не знятий. З урахуванням примусового списання з рахунку White коштів у розмірі 6 106,23 грн., загальна сума, яка підлягає стягненню, зменшена до 9 390,90 грн. Проте у мобільних застосунках відповідач продовжує відображати по картці CASH «заборгованість» без врахування списаної суми, а саме 15 497,54 грн. При цьому у застосунках не міститься жодних посилань, що вказана сума по картці CASH пов'язана з арештом коштів, і тому вона позначається як заборгованість за кредитом.
Позивач вважає, що є неправомірним відображення у застосунках на картці CASH будь-якої суми стягнення, оскільки на день накладення арешту на ній обліковувалось 0,00 грн. кредитних коштів, а навіть у будь-кому разі відповідач, обліковуючи суму стягнення по картці CASH зобов'язаний відображати її правильно.
Також позивач просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн., оскільки протиправні дії з боку відповідача викликали у позивача душевні страждання, що призвели до виникнення у позивача психоемоційного стресу, що свідчить про спричинення моральної шкоди.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконними невиконання Акціонерним товариством «Сенс Банк» постанови від 06.02.2024 року у виконавчому провадженні №73954197 та постанови від 09.02.2024 року у виконавчому провадженні №73954131 про зняття арештів з коштів на рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 ; облік Акціонерним товариством «Сенс Банк» будь-якої суми стягнення на рахунку IBAN: НОМЕР_1 у виконавчому провадженні №73954197 з дати винесення постанови про зняття арешту з коштів - 06.02.2024 року; облік Акціонерним товариством «Сенс Банк» будь-якої суми стягнення на рахунку IBAN: НОМЕР_1 у виконавчому провадженні №73954131 з дати винесення постанови про зняття арешту з коштів - 09.02.2024 року; встановлення Акціонерним товариством «Сенс Банк» обмежень ОСОБА_1 у користуванні рахунком IBAN: НОМЕР_1 після дати винесення постанови про зняття арешту з коштів від 09.02.2024 року у виконавчому провадженні №73954131.
Зобов'язано Акціонерне товариство «Сенс Банк» зняти арешт з коштів на рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 , на підставі постанови про зняття арешту з коштів від 09.02.2024 року у виконавчому провадженні №73954131; скасувати будь-які обмеження ОСОБА_1 у користуванні рахунком IBAN: НОМЕР_1 та емітованої до нього платіжної картки; надавати у платіжних застосунках My Sense Bank та Sense Super App точну і повну інформацію по кредитному рахунку IBAN: НОМЕР_2 щодо наявності на ньому заборгованості та підстав виникнення заборгованості.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 , незаконно списані з рахунку IBAN: НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 6 106 грн 23 коп.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн 00 коп.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції представник АТ «Сенс Банк» подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що фахівцями відповідного підрозділу банку було перевірено реквізити платіжної інструкції Державного виконавця на переказ коштів без відкриття рахунку, проведено автентифікацію платіжної інструкції до наявних у банку продуктів клієнта/платника/позивача. Банк виконав законні вимоги Державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Харкові згідно ВП №739541970 була виконана платіжна інструкція Шевченківського ВДВС з перерахування 6106,23 грн.
Вважає, що судом неповно досліджено обставини у даній справі, та було помилково ухвалено про стягнення грошових коштів з Банку на користь ОСОБА_1 які були законно списані в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 яка встановлена та стягнута Дзержинським районним судом м.Харкова у іншій справі.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.
Наполягає на тому, що відповідач не виконав постанову державного виконавця від 09.02.2024 року у виконавчому провадження №73954121 про зняття арешту з коштів на її рахунку, не надано відповідачем пояснень чому не були виконані постанови про зняття арешту та чому існують обмеження щодо рахунку.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, розглянула справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з'явилися у судове засідання, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду не повністю відповідає.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач після отримання постанови державного виконавця про арешт коштів боржника, повинен був перевірити кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та повернути без виконання вказані постанови, оскільки грошові кошти, які містяться на вказаному рахунку є пенсією позивача.
Суд апеляційної інстанції не повністю погоджується з таким висновком суду.
Судом встановлено, що 15.06.2021 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Альфа-Банк» було укладено договір №651040015, шляхом акцепту публічної пропозиції на укладання угоди про обслуговування платіжних карток. На підставі вказаного договору банк відкрив клієнту рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня, тип картки Visa Rewards та надає клієнту послуги щодо ведення рахунків за пакетом послуг «White». Для здійснення операцій за рахунками банк емітує клієнту до кожного рахунку платіжну картку, строком дії 36 місяців з моменту емісії. Опис послуги: відкриття та ведення поточного рахунку, який відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій, у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів, відповідно до умов Договору та вимог законодавства України.
Згідно постанови старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пархоменко Н.В. від 25.01.2024 у виконавчому провадженні №73954197, накладено арешт на грошові кошти/електронній гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, яка становить 11 634,19 грн.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ботмана П.Д. від 25.01.2024 року у виконавчому провадженні №73954131, накладено арешт на грошові кошти/електронній гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, яка становить 3 863,35 грн.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пархоменко Н.В, від 06.02.2024 року в рамках виконавчого провадження №73954197, знято арешт з №UA123003460000026202908541782, який належить боржнику ОСОБА_1 , у зв'язку із надходженням заяви боржника, згідно якої арештований рахунок має призначення зарахування/виплата пенсії.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ботмана П.Д., від 09.02.2024 року в рамках виконавчого провадження №73954131, знято арешт з № НОМЕР_1 , який належить боржнику ОСОБА_1 , у зв'язку із надходженням заяви боржника, згідно якої арештований рахунок має призначення зарахування/виплата пенсії.
Згідно долучених до справи виписок з рахунку № НОМЕР_1 , який належить позивачу, було списано грошові кошти у сумі 6 106,23 грн. згідно ВП №73954197 з виконавчого листа №638/15042/17 від 23.09.2021 року.
Згідно вимог ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У даному випадку позивач вважає що його особисті майнові права право власності на грошові кошти які знаходились на рахунку банківської установи були порушені фактом списання вказаних грошей без правових підстав із порушенням договірних відносин між ним та банком та порушенням банком порядку списання грошей клієнта.
Відповідно до статті 18 Закону «Про виконавче провадження»(далі - Закон) виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом.
Абзацом першим частини першої статті 48 Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні(списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації(пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Згідно з частиною другою статті 56 Закону арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351Податкового кодексу, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом призначення, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
У постанові про накладення арешту на кошти, які обліковуються на рахунках боржника в банківських установах, зазначається про накладення арешту на кошти боржника, окрім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено Законом.
Перелік підстав для зняття арешту з майна (коштів) боржника визначений статтею 59 Закону. Зокрема, частиною другою зазначеної статті Закону передбачено, що виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Крім того, частиною п'ятою статті 59 Закону передбачено, що арешт може бути знятий за рішенням суду.
У даному випадку судом встановлено наявність діючої на період 25.01.2024 по 06.02.2024 року постанови державного виконавця, винесеної 25.01.2024 року в рамках саме виконавчого провадження №73954167, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.
Згідно інформації, яка була доведена позивачу, одразу після здійснення списання грошей, переказ коштів було здійснено саме за ВП №73954197 з виконання виконавчого документу: виконавчий лист №638/15042/17, виданий 23.09.2021.
Таким чином у позивача була наявна вся достатня інформація про підстави списання коштів.
Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на який заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином законодавець визначив право банка на повернення, без виконання, постанову про накладення арешту на банківські рахунки лише у випадку наявності спеціального рахунку або спеціального статусу коштів, чого у даному випадку не було, так як 15.06.2021 року між позивачем та відповідачем укладено договір №651040015 на обслуговування платіжних карток рахунку.
Згідно пункту 1 Угоди, банк відкриває клієнту рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня, тип картки Visa Rewards та надає клієнту послуги щодо ведення рахунків за пакетом послуг White.
Для здійснення операцій за рахунками, банк емітує клієнту до кожного рахунку платіжну картку, строком дії 36 місяців з моменту емісії. Опис послуги: відкриття та ведення поточного рахунку, який відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій, у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів, відповідно до умов Договору та вимог законодавства України.
Тобто, банк відкрив клієнту поточний рахунок і випустив картку на договірних умовах, що обумовлює комісійні платежі.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача були правові підстави для списання грошових коштів позивача на виконання постанови виконавчої служби, а тому з боку банка не вбачається свавільних дій стосовно власності позивача.
Питання законності дій виконавця є предметом розгляду іншої справи за скаргою в межах якої позивач , окрім іншого, і вирішує питання повернення стягнутих грошей.
Вимоги позивача про порушення відповідачем, як Банком, своїх зобов'язань за Договором, не відповідають правовідносинам які виникли між Банком та позивачем у вказаному випадку.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
З матеріалів справи вбачається, що укладення між сторонами Договору для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій, у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів банківського рахунку, положення якого регламентуються главою 72 ЦК України, та у відповідності до вимог ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно ч.2 ст.1071 ЦК України визначено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Визначення випадків, встановлених законом, у даному випадку і є правовою підставою, яка дозволяє банку здійснювати списання грошей з банківського рахунку , без згоди клієнта, у випадках визначених Законом України « Про виконавче провадження».
Також інформування клієнта про підстави списання коштів у вигляді повідомлення про факт списання грошей по виконавчому провадженню із зазначенням чітких даних виконавчого провадження, на думку суду, свідчить про належне виконання Банком своїх зобов'язань щодо повідомлення клієнта при причини списання коштів.
Таким чином колегія суддів не знайшла підтвердження доводам позивача про порушення банком її прав, а саме матеріали справи не містять доказів необґрунтованого списання коштів з рахунку.
Тому, враховуючи викладене, в частині позовних вимог щодо незаконного арешту банківського рахунку позивача, списання грошових коштів у сумі 6 106,23 грн. та повернення вказаної суми на користь позивача не підлягає задоволенню.
Щодо незаконних дій відповідача по невиконанню постанов державних виконавців про зняття арешту з рахунку позивача суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище, частиною 1,2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Із матеріалів справи вбачається та сторонами не оспорюється, що ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові із заявою, згідно якої арештований рахунок № НОМЕР_1 має призначення зарахування/виплата пенсії.
Постановами державних виконавців від 06.02.2024 року та 09.02.2024 року знято арешт з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Сенс Банк».
Частиною 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Частиною 1 статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 14.02.2024 року звернулась із зверненням до Голови правління Акціонерного банку «Сенс Банк», в якому зазначила, що згідно постанов державних виконавців від 06.02.2024 року та від 09.02.2024 року були зняті два арешти з рахунку позивача з підстав того, що на нього зараховуються пенсійні виплати від ПФУ. Проте банк арешт з рахунку не зняв з мотивів того, що рахунок прив'язаний до «Дохідного сейфу», про існування якого позивач не знала.
Листом начальника відділу розгляду клієнтських звернень та скарг АТ «Сенс Банк» №12135-33.4-б/б від 08.03.2024 року, позивачу було надано відповідь, зокрема зазначено, що банк знімає арешт з коштів на тих рахунках, які зазначені в постанові про зняття арешту. Так, на адресу банку на виконання надійшли:
- постанова про зняття арешту з коштів, винесена старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пархоменко Н.В. від 06.02.2024 року, ВП №73954197 на конкретний рахунок № НОМЕР_1 . Арешт з вказаного рахунку знято. Станом на 08.03.2024 року арешт продовжує обліковуватись;
- постанова про зняття арешту з коштів, винесена старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ботманом П.Д. від 09.02.2024 року, ВП №73954131 на конкретний рахунок № НОМЕР_1 . Арешт з вказаного рахунку знято. Станом на 08.03.2024 року арешт продовжує обліковуватись.
Таким чином, відповідачем не спростовано той факт, що ними виконано постанови державних виконавців про зняття арешту з рахунку позивача, а навпаки доводи позивача підтверджують, що арешт на рахунку продовжує обліковуватись, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині незаконних дій відповідача щодо не зняття арешту підлягають задоволенню.
Щодо стягнення моральної шкоди.
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п'ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (постанова ВС від 28.10.2019 справа № 554/1583/16-ц).
Згідно правового висновку , зазначеного у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 по справі № 372/4399/15-ц визначати розмір заподіяної моральної шкоди слід виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, що належить до компетенції суду.
Крім того Верховним Судом було зауважено, що 29.01.2016 року рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України методика О. М. Ерделевського ( яка використовується позивачем для розрахунку розміру моральної шкоди ) була виключена з Реєстру методик та внесена до Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України.
Як зазначено Верховним Судом практика ЄСПЛ з питання відшкодування моральної шкоди свідчить про те, що оцінка такої шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності. При цьому судова практика має забезпечувати правову визначеність у питанні щодо компенсацій за вчинення аналогічних правопорушень.
З цього погляду можливість людини реалізувати своє природне право на одержання компенсації за страждання і переживання, спричинені посяганням на належні їй особисті немайнові блага, слід розцінювати як один з виявів верховенства права. Водночас усвідомлення взаємозв'язку відшкодування моральної шкоди з правом на доступ до ефективного засобу юридичного захисту вочевидь має спиратися на загальне переконання у спроможності юрисдикційного органу сформувати обґрунтоване уявлення щодо наявності та специфіки втілення моральної шкоди, що зазвичай виникає за подібних життєвих обставин.
У переважній більшості випадків ЄСПЛ: а) наголошує на розумно очікуваних, передбачуваних або звичайних за подібних обставин негативних наслідках, що мали б виникнути у немайновій сфері потерпілої особи; б) виходить з розумного врахування суті порушеного права, особливостей вчинення конкретного правопорушення та характерного для останнього негативного впливу на стан потерпілого; в) при визначенні розміру моральної шкоди керується власною практикою в аналогічних справах.
У постанові від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 Об'єднана палата КЦС ВС зазначила, що зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Також у цій постанові об'єднана палата зазначила, що відбувається такий розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
У даному випадку, з урахуванням всіх встановлених обставин у справі, враховуючи принципи розумності, справедливості та характер протиправних дій відповідача, наслідки спричинені для позивача, колегія суддів приходить до висновку, що сума у розмірі 5000 грн. є достатньою компенсацією спричиненої моральної шкоди, оскільки відповідач допустив порушення прав позивача, як споживача фінансових послуг; незаконно продовжує обліковувати арешт на карткових рахунках позивача.
Виходячи із встановлених колегією суддів обставин, є усі підстави для скасування судового рішення в частині визнання незаконним обліку Акціонерним товариством «Сенс Банк» будь-якої суми стягнення на рахунку IBAN: НОМЕР_1 у виконавчому провадженні №73954131 з дати винесення постанови про зняття арешту з коштів - 09.02.2024 року; встановлення Акціонерним товариством «Сенс Банк» обмежень ОСОБА_1 у користуванні рахунком IBAN: НОМЕР_1 після дати винесення постанови про зняття арешту з коштів від 09.02.2024 року у виконавчому провадженні №73954131 та в частині зобов'язання Акціонерне товариство «Сенс Банк» скасувати будь-які обмеження ОСОБА_1 у користуванні рахунком IBAN: НОМЕР_1 та емітованої до нього платіжної картки; надавати у платіжних застосунках My Sense Bank та Sense Super App точну і повну інформацію по кредитному рахунку IBAN: НОМЕР_2 щодо наявності на ньому заборгованості та підстав виникнення заборгованості та в частині стягнення з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місце знаходження м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , незаконно списані з рахунку IBAN: НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 6 106 (шість тисяч сто шість) грн. 23 коп., з підстав, передбачених пунктами 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову та зменшенні суми у відшкодування моральної шкоди до 5000 грн.
Але враховуючи вимогу банка про повне скасування судового рішення, апеляційна скарга відповідно до п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 259, ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2025 року скасувати в частині визнання незаконним обліку Акціонерним товариством «Сенс Банк» будь-якої суми стягнення на рахунку IBAN: НОМЕР_1 у виконавчому провадженні №73954131 з дати винесення постанови про зняття арешту з коштів - 09.02.2024 року; встановлення Акціонерним товариством «Сенс Банк» обмежень ОСОБА_1 у користуванні рахунком IBAN: НОМЕР_1 після дати винесення постанови про зняття арешту з коштів від 09.02.2024 року у виконавчому провадженні №73954131 та в частині зобов'язання Акціонерне товариство «Сенс Банк» скасувати будь-які обмеження ОСОБА_1 у користуванні рахунком IBAN: НОМЕР_1 та емітованої до нього платіжної картки; надавати у платіжних застосунках My Sense Bank та Sense Super App точну і повну інформацію по кредитному рахунку IBAN: НОМЕР_2 щодо наявності на ньому заборгованості та підстав виникнення заборгованості та в частині стягнення з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місце знаходження м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , незаконно списані з рахунку IBAN: НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 6 106 (шість тисяч сто шість) грн. 23 коп., та в цій частині у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
В частині стягнення з Акціонерного товариства «Сенс Банк» моральної шкоди рішення змінити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місце знаходження м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , моральну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місце знаходження м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
В частині визнання незаконними невиконання Акціонерним товариством «Сенс Банк» постанови від 06.02.2024 року у виконавчому провадженні №73954197 та постанови від 09.02.2024 року у виконавчому провадженні №73954131 про зняття арештів з коштів на рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 та зобов'язання Акціонерне товариство «Сенс Банк» зняти арешт з коштів на рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 , на підставі постанови про зняття арешту з коштів від 09.02.2024 року у виконавчому провадженні №73954131 рішення залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 13 лютого 2026 року.
Головуючий В.Б.Яцина.
Судді колегії Ю.М.Мальований.
О.В.Маміна.