Єдиний унікальний номер 638/3955/23
Номер провадження 22-ц/818/551/26
13 лютого 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2024 року в складі судді Рибальченко Л.М. по справі № 638/3955/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У травні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що 08 серпня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву бн, згідно з якою отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач власним підписом у заяві підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 22 лютого 2023 року має заборгованість у розмірі 39473,17 грн, з яких: 33814,89 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5658,28 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Посилаючись на вказані обставини АТ КБ «Приватбанк» просило стягнути зі ОСОБА_2 вказану заборгованість та судові витрати.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2024 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 08 серпня 2012 року у розмірі 39473 грн 17 коп. та судовий збір у розмірі 2684 грн
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості, яка підлягає стягненню у судовому порядку.
На вказане судове рішення 30 липня 2025 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що він є сином ОСОБА_2 . Його батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, до пред'явлення Банком позову та відкриття провадження у справі.
Процедура пред'явлення вимог кредитора до спадкоємців визначена ст.ст. 1281, 1282 ЦК України, а тому АТ КБ «Приватбанк» не позбавлено можливості обрати інший спосіб захисту своїх прав та інтересів.
17 вересня 2025 року АТ КБ «Приватбанк» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що ОСОБА_2 належним чином свої зобов'язання за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 08 серпня 2012 року не виконував, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 39473,17 грн, яка обґрунтована стягнута судом першої інстанції.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріали справи свідчать, що 08 серпня 2012 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 926).
У заяві зазначено, що відповідач погоджується з тим, що дана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився з «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також «Тарифами банку», які були надані йому для ознайомлення в письмову вигляді.
До кредитного договору Банк додав довідку про умови кредитування, які 01 червня 2020 року були підписані ОСОБА_2 (а.с.27-29).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер (а.с. 210).
Згідно з наданим Банком розрахунку станом на 22 лютого 2023 року за ОСОБА_2 нараховано заборгованість у розмірі 39473,17 грн з яких: 33814,89 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5658,28 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом (а. с. 6-8).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно з частиною 1 статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина 1 стаття 48 ЦПК України).
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина 4 статті 25 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), викладено такі правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер, підлягало закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.».
Подібні правові висновки викладено також Верховним Судом у постановах: від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14 (провадження № 61-5330св18), від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19) та багатьох інших.
Судова практика з указаного процесуального питання є сталою та сформованою.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
АТ КБ «ПриватБанк» пред'явлено позов у травні 2023 року, провадження по справі відкрито 22 травня 2023 року. Між тим, як вбачається з апеляційної скарги, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, вимоги Банку щодо стягнення заборгованості позичальника підлягають розгляду в порядку статті 1281 ЦК України.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини 1 статті 255 ЦПК України).
За таких обставин, встановивши, що ОСОБА_2 помер до відкриття провадження у справі і на момент смерті він не набув статусу учасника справи, судова колегія вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Отже, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про закриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
При зверненні до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплачено 4026 грн судового збору (а. с.209)
Отже, вказані витрати мають бути компенсовані апелянту за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 367, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2024 року скасувати.
Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості закрити.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» ( м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 13 лютого 2026 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова