12 лютого 2026 року
м. Рівне
Справа № 949/558/25
Провадження № 22-ц/4815/35/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Боймиструк С.В.,
судді: Хилевич С.В., Шимків С.С.,
секретар судового засідання: Хлуд І.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 05 червня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
03 березня 2025 року представник АТ КБ «Приватбанк» (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 25.08.2022 у розмірі 187094,83 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову зазначалось, що 25.08.2022 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. Того ж дня, відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: 1) тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювальна кредитна лінія до 200000 грн. (п. 1.2 Договору); 2) тип кредитної карти: Картка "Універсальна Голд"; 3) строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 1.2 Договору); 4) процентна ставка, відсотків річних: 40,8% (п. 1.3 Договору); 5) кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 1.4 Договору); 6) розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн. щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 1.4 Договору); 7) проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,00% (п. 1.5 та п. 2.1.1.2.12 Договору).
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України".
На підставі укладеного Договору, відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 04/26, тип - Універсальна GOLD, а згодом відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 06/26, тип - картка Універсальна GOLD, а з часом було отримано наступні картки: 4149629360871123, строк дії - 08/26, тип -Універсальна GOLD, 5363542093805563, строк дії - 01/27, тип - Універсальна GOLD, 5363542093805803, строк дії - 01/27, тип - Універсальна GOLD, 5363542093806652, строк дії - 01/27, тип - Універсальна GOLD, що підтверджується випискою по рахунку.
Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п. 1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.
Проте позичальник кредит не повернув, чим порушив умови договору і внаслідок цього утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.
Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 05 червня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 25.08.2022 у розмірі 187 094,83 грн., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подала апеляційну скаргу, оскільки вважає його частково незаконним, необґрунтованим і таким, що прийнято з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не врахована правова позиція ВП ВС у справі №342/180/17.
Вважає, що відсутні підстави для висновку, що при укладенні договору АТ КБ "Приватбанк" дотримався вимог щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Суд першої інстанції не врахував, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування між сторонами кредитних правовідносин на умовах, обумовлених у позові. Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача та не містять його реквізитів, ідентифікуючих ознак на предмет їх невід'ємності від анкети-заяви.
Вказує, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що надані позивачем Заява про приєднання, Умови та Правила надання банківських послуг, не є належними доказами по справі, оскільки не містять підписані у встановленому порядку електронним підписом відповідача, та не містять підтвердження його цілісності та справжності, а також не ідентифікують особу відповідача. Суд першої інстанції не дослідив, що жодних документів про перевірку належності відповідачу електронного підпису позивачем не надано і суд першої інстанції протиправно визнав встановлено обставиною факт підписання документів, саме відповідачем та у тій редакції, яка додана до позовної заяви.
У матеріалах справи відсутнє підтвердження укладення кредитного договору між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про непогодження між сторонами ціни договору у формі відсотків за користування кредитними коштами, відповідальності за недотримання умов договору у формі неустойки (штрафу чи пені).
Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
11.02.2026 року надійшов відзив на апеляційну скаргу. Представник АТ КБ «ПриватБанк» вказує, що апеляційну скаргу отримано банком 21.01.2026 р., проте доказів не долучено.
Дата отримання АТ КБ «ПриватБанк» в системі ЄСІТС «Електронний суд» - 02.11.2025 року.
Частиною сьомою статті 178 ЦПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Наведене свідчить про те, що право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Матеріали справи свідчать про те, що судом в повній мірі дотримано, а при ухваленні даного рішення враховано, наведені положення закону.
Судом встановлено, що відзив на позовну заяву подано до суду поза межами встановленого строку, протягом якого можуть бути подані відзив, а саме 11.02.2026, при цьому клопотання про поновлення строку стороною не подано.
Сторони в судове засідання не з'явились та причин неявки не повідомили, а представник апелянта до відеоконференцзв'язку з судом не приєднався, тому колегія суддів розглянула справу за їх неявки за доказами наявними в матеріалах справи.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Дослідивши матеріали справі встановлено, що 25 серпня 2022 року ОСОБА_1 підписала ОТП заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг. У заяві визначено розмір процентної ставки 42,0% для карт Універсальна та 40,8% для карт Універсальна Gold, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та невиконання зобов'язань за договором, розмір процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов'язання 84% для карт Універсальна та 81,6% для карт Універсальна Gold.
У розділі 3 наведеної заяви «Угода про використання простого електронного підпису» сторони визнали простим електронним підписом такі способи підписів клієнта: ОТП-пароль, QR-код, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах банку у мережі інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК банку дає клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої клієнт надає банку шляхом підписання способами, що узгоджені сторонами вище. Сторони визнали правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов'язковими для сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження.
При здійснення будь-якої операції та правочинів між сторонами за допомогою ОТП-паролю як простого електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону клієнта.
Того ж дня, 25 серпня 2022 року ОСОБА_1 підписала ОТП паспорт споживчого кредиту (а.с. 22-26).
З довідки АТ КБ «ПриватБанк», поданої до суду першої інстанції, вбачається, що ОСОБА_1 на підставі укладеного кредитного договору б/н видались платіжні картки № НОМЕР_1 , тип картки «Універсальна Gold», дата відкриття 25.08.2022, в подальшому перевипущено платіжну картку № НОМЕР_3 , тип картки «Універсальна Gold», дата відкриття 27.07.2023 термін дії до 01/27 (а.с. 38 з зворотної сторони).
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), старт карткового рахунку відбувся 25.09.2022 року зі встановленим кредитним лімітом 0,00 грн., 09.05.2023 кредитний ліміт змінено 50 000 грн.; 10.07.2023 кредитний ліміт змінено 71 000 грн.; 27.07.2023 кредитний ліміт змінено 73 000 грн.; 07.03.2024 кредитний ліміт збільшено 150 000 грн.; 01.10.2024 кредитний ліміт 0,00 грн. (а.с. 39).
Випискою по рахунку за договором №б/н за період 25.08.2022-14.02.2025 ОСОБА_1 , підтверджується факт користування позичальником кредитними коштами та часткового погашення кредитної заборгованості (а.с. 40-52).
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором б/н від 25.08.2022 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 11.02.2025 року складає 187 094.83 грн, зокрема: заборгованість за тілом кредиту 148906,38 грн; заборгованість за простроченими відсотками 38 188.38 грн (а.с. 53-60).
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 сформульований висновок про те, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській правовій максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.
Банк, пред'являючи вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість за нарахованими відсотками.
Матеріалами справи підтверджено, 25.08.2022 року АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем підписано анкету-заяву клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка разом з Умовами і правилами надання банківських послуг складає договір про надання банківських послуг.
25.08.2022 року ОСОБА_1 підписав за допомогою ОТП-паролю заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка містить умови щодо розміру процентної ставки 42% річних для карт Універсальна та 40,8% для карт Універсальна Gold, порядку повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та невиконання зобов'язань за договором, розмір процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов'язання 84% для карт Універсальна та 81,6% для карт Універсальна Gold.
У п. 3 вказаної заяви сторони погодили, що при здійсненні будь-якої операції та правочинів між сторонами за допомогою ОТП-паролю як простого електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону клієнта.
Отже, відповідач погодив можливість ідентифікувати себе за допомогою, в тому числі, ОТП-паролю як простого електронного підпису сторони.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, підписавши за допомогою ОТП-паролю заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, ОСОБА_1 погодилася з визначеними у ній умовами кредитування, в тому числі і щодо розміру відсотків за кредитом.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в укладеному правочині погоджених сторонами умов щодо нарахування та сплати процентів за кредитом.
З наданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з період 25.08.2022 по 14.02.2025 року убачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, однак належним чином зобов'язань щодо їх повернення не виконувала.
Як свідчить розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором б/н від 25.08.2022 року, борг останнього станом на 11.02.2025 року складає 187 094.83 грн., зокрема: заборгованість за тілом кредиту 148906,38 грн; заборгованість за простроченими відсотками 38 188.38 грн.
З розрахунку заборгованості вбачається, що розрахунок відсотків здійснено позивачем відповідно до погоджених умов кредитування, із розрахунку 3,5% на місяць (42 річних).
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н вд 25.08.2022, у зв'язку з чим апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення , а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374 - 375, 381 - 384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 05 червня 2025 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Боймиструк С.В.
Судді: Хилевич С.В.
Шимків С.С.