12 лютого 2026 року
м. Рівне
Справа № 569/22969/24
Провадження № 22-ц/4815/245/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,
секретар судового засідання - Хлуд І.П.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк"
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2025 року (ухвалене у складі судді Левчука О.В., повний текст рішення суду складено 30.10.2025 року) у справі за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
26 листопада 2024 року Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулося до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява обґрунтована тим, що 28 травня 2020 року Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" на підставі кредитного договору № 20116008972 було надано ОСОБА_1 кредит у сумі 26 947 грн 03 коп, та 19.05.2021 на підставі кредитного договору № 1001873576401 було надано кредит у сумі 41 607 грн.
ОСОБА_1 належним чином свої кредитні зобов'язання не виконує. Заборгованість відповідача за кредитними договорами перед позивачем станом на 09 вересня 2024 року складає 91 339 грн. 97 коп., з яких: по кредитному договору від 28.05.2020 № 20116008972 - 45 028 грн. 98 коп. (26 947 грн. 03 коп. - заборгованість за кредитом; 18 081 грн. 95 коп. - заборгованість за процентами); по кредитному договору від 19.05.2021 № 1001873576401 - 46 310 грн. 99 коп. (24 741 грн. 65 коп. - заборгованість за кредитом; 5 грн. 89 коп. - заборгованість за процентами; 21 563 грн. 45 коп. - заборгованість за комісією).
Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" змінило тип товариства з публічного на акціонерне товариство.
Просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість у сумі 91 339,97 грн, а також вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2025 року позов Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" заборгованість за кредитним договором №20116008972 від 28.05.2020 та кредитним договором № 1001873576401 від 19.05.2021 в розмірі 41 920 грн 14 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" судовий збір у розмірі 1 111 грн 75 коп.
Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів, що відповідач розумів, ознайомився та погодився з умовами та правилами банківських послуг в публічних пропозиціях, підписуючи анкети-заяви про приєднання. Згідно аналізу розрахунків суми заборгованості по кредитному договорі №20116008972 від 28.05.2020, які надав позивач станом на 09.09.2024, вбачається, що заборгованість за такою угодою відповідача перед АТ "ПУМБ" становить 17172 грн 60 коп.- заборгованість за тілом кредиту.
Щодо заяви №1001873576401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 19.05.2021, то безпосередньо в ній її контрагенти узгодили нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99 % та сплату відсотків в розмірі 0,01 %. До стягнення за цим кредитним договором підлягає заборгованість в розмірі 24 747 грн 54 коп., з яких 24 741 грн 65 коп. - заборгованість за кредитом та 5 грн 89 коп. - заборгованість за процентами.
Не погоджуючись із рішенням суду, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20116008972 від 28.05.2020 року, АТ "Перший український міжнародний банк" оскаржило його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що між банком і відповідачем було укладено у письмовій формі договір, згідно якого відповідач отримав кредит, зобов'язався сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредити в порядку та строки, обумовлені договором.
Кредит наданий, а договір укладений шляхом підписання заяви, яка містить усі суттєві умови, притаманні кредитному договору, згідно ЦК України.
Окрім того, відповідач, підписав "Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит", у якому зазначено детальну інформацію про кредитодавця, суму кредиту, строк кредитування; мету отримання кредиту; спосіб та строк надання кредиту; розмір реальної річної процентної ставки та інші умови.
Просить суд скасувати оскаржуване рішення, в частині відмови АТ "Перший Український Міжнародний Банк" у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20116008972 від 28.05.2020 року, ухвалити у вказаній частині нове рішення про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20116008972 від 28.05.2020 у повному обсязі, зокрема, стягнути з відповідача у повному обсязі заборгованість за сумою кредиту та відсотками у загальному розмірі 45028,98 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28.05.2020 ОСОБА_1 підписав заяву №20116008972 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в АТ "ПУМБ", в якій вказував, що підписанням цієї Заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в повному обсязі та просить відкрити йому поточний рахунок, надати кредитну картку та встановити на його поточний рахунок кредитний ліміт у сумі 3 000 гривень (а.с. 19).
Окрім того, 19.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до АТ "ПУМБ" із Заявою №1001873576401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій вказував, що підписанням цієї Заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в повному обсязі та просить надати йому споживчий кредит в сумі 41 607, 00 грн на строк 36 місяців зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99 % та зі сплатою відсотків в розмірі 0,01 %.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки АТ "ПУМБ" не оскаржує рішення місцевого суду в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 19.05.2021 року №1001873576401, у цій частині рішення суду не підлягає апеляційному перегляду.
Особистим підписом ОСОБА_1 підтвердив, що прийняв публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ "ПУМБ" в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийняття ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) (а.с. 19).
У зв'язку з порушенням боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка, за розрахунком банку, станом на 09.09.2024 року, становить 45028,98 грн та складається з: 26947,03 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18081,95 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 78).
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК України).
Так як умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У заяві № 20116008972 від 28.05.2020 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в АТ "ПУМБ" відсутні умови договору про розмір відсотків за користування кредитними коштами та порядок їх нарахування, про відповідальність сторін, зокрема пені за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штрафів за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, їх розміри і порядок нарахування, а також порядок зарахування коштів на погашення заборгованості.
На підтвердження умов укладеного між сторонами кредитного договору від 28.05.2020 № 20116008972 позивач надав суду копії публічної пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Умов надання та обслуговування "автоматичного овердрафту з фіксованою сумою" та "Автоматичного овердрафту"**, Умов надання та обслуговування "Кредитної картки з пільговим періодом та сервісом оформлення покупок "У розстрочку", та інші типові документи, проте зазначені документи відповідачем не підписані.
Позивачем не доведено, а судом не встановлено, що саме ці умови надання та обслуговування кредиту розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи 28.05.2020 заяву № 20116008972 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в АТ "ПУМБ, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови про розмір відсотків за користування кредитними коштами та порядок їх нарахування, про відповідальність сторін, зокрема пені за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штрафів за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, їх розміри і порядок нарахування, порядок зарахування банком коштів на погашення заборгованості.
Надані позивачем роздруківки не можуть бути належним доказом, оскільки такі докази повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Надані позивачем копії публічної пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Умов надання та обслуговування "автоматичного овердрафту з фіксованою сумою" та "Автоматичного овердрафту"**, Умов надання та обслуговування "Кредитної картки з пільговим періодом та сервісом оформлення покупок "У розстрочку", та інші типових документів, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Судова практика у вказаній категорії справ є усталеною, що не може свідчити про порушення прав АТ "ПУМБ" (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року у справі № 697/302/20, провадження № 61-2498св22).
Отже, місцевим судом правомірно відмовлено АТ "ПУМБ" у стягненні заборгованості за відсотками.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми заборгованості за кредитним договором № 20116008972 від 28.05.2020, станом на 09.09.2024, відповідачем було внесено на погашення кредиту 9 774 грн 43 коп.
За відсутності договірного врегулювання порядку списання банком коштів, які вносилися позичальником на погашення заборгованості за кредитом, не можна вважати правомірним зарахування банком таких коштів на погашення заборгованості за відсотками, пеню чи штрафами, оскільки сторони не обумовили у письмовому вигляді їх розмір та порядок нарахування і погашення. Вказані кошти підлягали зарахуванню у погашення тіла кредиту.
З урахуванням встановлених обставин справи, місцевим судом правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ "ПУМБ" про стягнення 18081,95 грн заборгованості за відсотками за кредитним договором № 20116008972 від 28.05.2020 та задоволено частково позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту, стягнувши борг у розмірі 17172 грн 60 коп.
Розмір заборгованості за тілом кредиту № 20116008972 від 28.05.2020 судом першої інстанції обраховано правильно, на підставі поданих позивачем розрахунків, зарахувавши в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту внесені відповідачем кошти у розмірі 9 774 грн 43 коп (26 947 грн 03 коп (тіло кредиту) - 9 774 грн 43 коп = 17 172 грн 60 коп (заборгованість за тілом кредиту).
Доводи апеляційної скарги про підтвердження паспортом споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 , усіх істотних умов укладеного між сторонами кредитного договору, апеляційним судом відхиляються з огляду на наступне.
Термін "паспорт споживчого кредиту" вживається у Законі України "Про споживче кредитування" в розділі II "Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню" та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ "Договір про споживчий кредит" цього Закону. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України "Про споживче кредитування", чинного на момент виникнення спірних правовідносин). З огляду на ці норми закону паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов'язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, підписання такого паспорта не означає укладення кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України "Про споживче кредитування" включає до форми договору про споживчий кредит (стаття 13).
Як роз'яснено Верховним Судом у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суд від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (№ 61-14545сво20) під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.
Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту.
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Ковальчук Н.М.
Хилевич С.В.