Справа № 545/887/24 Номер провадження 11-кп/814/917/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
05 лютого 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
представника потерпілого - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023170420002880 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_10 , його захисника - ОСОБА_9 , представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2025 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Проценки Зіньківського району Полтавської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого трактористом в ПАФ «Подоляка», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
засуджено за:
-ч.2 ст.286 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами 2 роки,
-ч. 1ст. 135 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Відповідно ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_10 призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 1000000 гривень.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу, процесуальних витрат, арешту майна та речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_12 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
01.11.2023 приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_12 , керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем MERCEDES-BENZ А 170 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Шкільна у с.Валок Полтавського району Полтавської області з боку вулиці Вишневої у напрямку до вулиці Жовтневої, проявивши неуважність, не стеживши за дорожньою обстановкою та не реагуючи на її зміну, у порушення вимог п. п. 10.1., 11.3. Правил дорожнього руху, у районі будинку №45 по вулиці Шкільна, перед зміною напрямку свого руху, не переконався в безпеці виконуваного маневру, змінив напрямок свого руху ліворуч, виїхав у межі зустрічної смуги для руху, після чого лівими колесами виїхавши за межі проїзної частини дороги на ліве відносно напрямку свого руху узбіччя, та у подальшому скоїв зіткнення із велосипедисткою ОСОБА_13 , яка рухалася по вулиці Шкільній у зустрічному напрямку, та яка для уникнення зіткнення з вказаним автомобілем, що рухався їй назустріч, виїхала на праве (по ходу її руху) узбіччя.
Внаслідок проявленої необережності та порушення водієм ОСОБА_10 правил безпеки дорожнього руху потерпілій ОСОБА_13 , спричинено тілесні ушкодження, від яких остання загинула на місці пригоди. Причиною смерті потерпілої ОСОБА_13 стала гостра крововтрата, яка розвинулась при тупій травмі тулуба з переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів.
Крім того, 01.11.2023 приблизно о 22 год. 30 хв., поблизу будинку №45 по вулиці Шкільній у с.Валок Полтавського району Полтавської області, внаслідок дорожнього-транспортної пригоди водій автомобіля MERCEDES- BENZ А 170 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_10 , спричинивши тілесні ушкодження, поставив потерпілу ОСОБА_13 в небезпечний для життя стан, в якому остання була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану. Будучи причетним до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, нехтуючи моральними і правовими нормами, ОСОБА_10 на автомобілі MERCEDES-BENZ А 170 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 покинув місце дорожньо-транспортної пригоди, завідомо залишивши без допомоги потерпілу ОСОБА_13 , хоча мав можливість і зобов'язаний був це виконати відповідно до вимог п .п. 2.10 а), б), в), г), д), е), є) Правил дорожнього руху.
На вирок суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Свою апеляційну скаргу обгрунтував тим, що вину ОСОБА_10 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях не доведено.
Вказує, що протокол огляду місця ДТП від 02.11.2023 складено без участі судово-медичного експерта, зазначено про наявність слідів, але не вказано, якого саме транспортного засобу, не зрозуміло чи вживалися заходи до вилучення зразків для ідентифікації. Зазначається про наявність сліду транспортного засобу на лівому трав'яному узбіччі та на лівому краю проїзної частини, проте не вказано його ширину, ознаки, малюнок протектора, тобто ознаки ідентифікації транспортного засобу. Не вказано по яким ознакам визначено напрям руху транспортного засобу та хто визначав. У протоколі не вказано чий труп було виявлено та не вказано, що він оглядався окремо. Труп оглядався без участі експерта або лікаря. В протоколі відсутній опис місця розташування велосипеда, чим відрізняється від схеми, на фото 4 та схемі є господарська сумка та полімерний мішок, які не вказано у протоколі огляду. До протоколу огляду додано схему та ілюстративну таблицю, але не додано протокол огляду трупа. Протокол огляду підписаний лише слідчим ОСОБА_14 , проте не підписано слідчим ОСОБА_15 . Відсутні дані про наявність взуття потерпілої (на момент огляду його не було на місці ДТП). Відповідно не було уламків скла.
Вказує, що схему складав не слідчий ОСОБА_14 , а слідчий ОСОБА_15 , який не ставив підпис у протоколі, у той час слідчий ОСОБА_14 не ставив підпис в схемі.
Тобто вважає, що додаток до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, яким є схема ДТП складена невідомою особою, яка не проводила таку слідчу дію, як огляд місця пригоди (злочину). Підпис вказаної особи відсутні у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до квитанції про отримання на зберігання речових доказів дата вилучення велосипеда 02.11.2023. Найменування речових доказів, велосипед червоного кольору (в протоколі він чорний). Не зазначено, що він пошкоджений, марка та модель. Тому вважає, що квитанція не є доказом в даному кримінальному провадженні.
Протокол огляду від 02.11.2023 (огляд трупа) складено слідчим ОСОБА_16 , яка не була учасником огляду місця дорожньо-транспортної пригоди. Огляд проводився 2.04 - 2.35 (одночасно з оглядом місця ДТП). Огляд проводився за участю СМЕ ОСОБА_17 тексті зазначено, що труп знаходиться під парканом, в подальшому під час слідчої дії тіло переміщується для зручності огляду. Проводилося фотографування фотоапаратом "Нікон" (іншим, ніж під час огляду місця ДТП). Тобто дані зазначені у протоколі не співпадають з основним протоколом огляду місця ДТП, в якому, в самому в протоколі відомості про труп відсутні, хоча два огляди проводилися одночасно. В схемі положення трупа вказано.
Вказує, що на фото 1 фототаблиці до протоколу огляду від 01.11.2023 зображено труп та велосипед. Труп лежить на лівому боці вздовж паркану (огляд слідчої Бологової почався після початку огляду місця ДТП слідчим ОСОБА_18 , однак дані в частині положення тіла не співпадають). Велосипед знаходиться в кущах біля паркапу, а не на проїзній частині дороги, тобто в додатку до протоколу огляду, який розпочато пізніше, ніж огляд місця ДТП, інші положення тіла та велосипеда). На фото 4,5 детально зображено частин велосипеда, при цьому криміналістична лінійка інша, ніж при огляді місця ДТП. Тобто вважає, що це дійсно була проведена інша слідча дія.
Огляд проводився 2.04-2.35 одночасно з оглядом місця ДТП 2:00-3:00 ОСОБА_14 , та один понятий ОСОБА_19 брав участь під час двох слідчих дій одночасно, що є грубим процесуальним порушенням. Тому обидва процесуальні документи є недопустимими доказами.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 02.11.2023 слідчу дію проводив слідчий ОСОБА_14 з 11.40 по 11.55. Виявлено на узбіччі фіолетові капці та уламок скла - 55,3 метра від ел.опори № 14/77, у той час як під час первинного огляду слідчі не бачили ні капців, на скла, тому є сумнів в достовірності результатів, тим більше, що огляд проводився вже після обшуку, під час якого виявлено автомобіль та з'ясовано пошкодження на ньому.
Вказує, що матеріали справи не містять докази, які б могли вказати на те, що саме автомобілем "Мерседес Бенц-170" було скоєно наїзд. Даний огляд проведено після того, як слідчі дізналися про те, які саме пошкодження має автомобіль. При цьому під час даного огляду слідчі виявили: взуття, яке начебто належало потерпілій (впізнання не проводилося), при цьому на відкритому місці, де їх не було раніше, під час первинного огляду. Поряд з взуттям, яке хтось поклав на місці пригоди, знаходять уламок скла, який, ніби то підходить до автомобіля "Мерседес Бенц А-170".
Зазначає, що відповідно до протоколу обшуку від 02.11.2023 слідча дія проводилася з 10:23 по 11:32, а додатковий огляд місця події від 02.11.2023 проводив слідчий ОСОБА_14 з 11.40 по 11.55, тобто слідча дія передує огляду місця ДТП від 02.11.2023. При цьому вказує, що автомобіль "Мерседес Бенц А-170" оглянуто не було, внаслідок чого не зафіксовано його стан на момент вилучення, пошкодження, розташування пошкоджень, наявність або відсутність елементів автомобіля. Так, наприклад, під час обшуку виявлено розбиття лівої фари автомобіля, однак не вказано, що частина скла фари відсутня. Не описано характер пошкоджень, їх розташування, розмір пошкоджень та інше.
Звертає увагу, що суд неповно дослідив показання свідка ОСОБА_20 , який вказував, що він нічого не пам'ятає та він спав, у той час як з протоколу огляду телефону, належного ОСОБА_20 вбачається, що він 01.11.2023 о 22.07 телефонував громадянину Квачу, а о 23.12 зробив знімок розбитого скла.
Вказує, що протокол слідчого експерименту від 02.11.2023 не є доказом вини ОСОБА_10 , оскільки місце ДТП вказане ОСОБА_10 явно не відповідає первинному огляду.
Відповідно до висновку СМЕ № 788 від 02.12.2023 та висновку медико- криміналістичної експертизи № 236-МК від 11.12.2023 характер та локалізація травм вказує, що потерпіла отримала тілесні ушкодження за інших умов, ніж вказано в обвинувальному акті, а саме ці ушкодження характерні пішоходу, а не під час руху на велосипеді.
Вказує, що висновок транспортно-трасологічної експертизи № СЕ- 19/117-23/18455-ІТ від 04.12.2023 є справедливим, за умови, що описані в ньому сліди саме автомобілем "Мерседес Бенц А-170", а не іншим транспортним засобом.
Відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи N СН- 19/117-23/18461-ІТ від 14.12.2023 велосипед не має пошкоджень, які б співставлялися з пошкодженнями автомобіля.
Вважає, що висновок трасологічної експертизи N СЕ-19/117-23/18459-Д від 04.12.2023 не є доказом вини ОСОБА_10 .
Висновком експертизи технічного стану № СБ-19/117-23/19318-11 від 22.12.2023 перевірялися гальмівна, рульова система та ходова, але не перевірялися інші системи автомобіля, зокрема не спростовано показання обвинуваченого про те, що автомобіль можна завести лише штовхаючи.
Стверджує, що висновки молекулярно-генетичної експертизи № СЕ- 19/117-23/18457-БД від 06.12.2023, молекулярно-генетичної експертизи N СЕ- 19/117-23/18456-17 від 12.12.2023, та молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-23/72869-БД від 11.01.2024 не є доказами вини ОСОБА_10 .
Вказує, що протокол проведення слідчого експерименту від 19.01.2024 за участю свідка ОСОБА_20 не є належним доказом, оскільки дана слідча дія і її зміст в частині визначення характеру руху транспортних засобів або видимості є виключно припущенням особи, яка її проводила, вона взагалі не пов'язана зі свідченнями особи ( ОСОБА_20 ) з якою вона проводилася, не підтверджується ні свідченнями свідків або обвинуваченого, які це пам'ятають обставин руху автомобіля або велосипедиста (або пішохода), ні висновками експертів, які не змогли встановити ні напрямок руху велосипедиста, ні кут зіткнення, ні швидкість руху автомобіля та мотоцикла.
Висновок автотехнічної експертизи № СЕ-19/117-24/1916-11 від 13.02.2024 є умовним і є справедливим за умови, що ДТП сталося за тих вихідних даних, зазначені в постанові про призначення експертизи. Вважає вказаний висновок неналежним та недопустимим доказом, оскільки зміст вихідних даних, наданих експерту не підтверджуються матеріалами справи.
Щодо свідчень ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , то у зв'язку з тим, що ОСОБА_23 знаходиться в близьких відносинах з ОСОБА_20 всі вказані свідки є особами зацікавленими, жоден з вказаних свідків не може вказати, хто саме знаходився за кермом під час наїзду (якщо такий мав місце), вони вказують лише те, хто саме сідав за кермом.
Тому вважає, що жодних доказів вини ОСОБА_10 стороною обвинувачення не надано.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати вирок суду, а кримінальне провадження закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що стороною обвинувачення не доведено його вину в інкримінованих правопорушеннях.
Вважає, що єдиними доказом того, яким слідчі "прив'язують" автомобіль "Мерседес Бенц А-170" до даного ДТП - це уламок скла, який знайдений під час додаткового огляду місця пригоди, який проведений після обшуку і вилучення автомобіля. Розташування вказаного уламка біля взуття потерпілої, яке явно принесли на місце ДТП вже після первинного огляду місця пригоди викликає сумнів в тому, що цей уламок опинився тут внаслідок пошкодження транспортного засобу.
Відсутні на місці ДТП інших деталей автомобіля (накладки бампера), що відділилася підтверджують вказані вище сумніви.
Експертом не знайдено відповідних точок контактування, не зміг визначити кут зіткнення.
Медико-криміналістична експертиза вказує, що наїзд відбувся на пішохода, а не велосипедиста.
Слідчий експеримент за участю ОСОБА_10 проведений без захисника, не підтверджує обставин ДТП.
Слідчій експеримент за участю свідка ОСОБА_20 , є незаконним, оскільки слідчий визначав вихідні дані для експерта, використовуючи дані про напрямок та характер руху транспортних засобів, швидкість руху, які свідок вказувати не зміг.
Свідчення сім'ї ОСОБА_24 без сумнівів дані на користь свідка ОСОБА_20 , з яким ОСОБА_25 знаходиться в близьких відносинах.
Обставини провадження вказують на те, що на момент ДТП (якщо воно мало місце саме за участю даного автомобіля "Мерседес Бенц А-170") був ОСОБА_20 , як умовний власник, та обставина, що він фотографував пошкодження, телефонував комусь приблизно безпосередньо перед ДТП і пам'ятає кому, вказує на те, що він усвідомлював свої дії.
Вина перекладена на ОСОБА_10 , який не керував автомобілем, жодним об'єктивним (неупередженим) доказом вина не підтверджується.
В апеляційній скарзі представник потерпілого просить вирок суду скасувати в частині відмови у стягненні за цивільним позовом з ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_7 моральної шкоди в сумі 1000000 грн., та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_10 моральну шкоду в сумі 2000000 грн.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд не надав оцінки того, що обвинувачений вчинив два злочини, один з яких характеризується крайнім цинізмом та зневагою до життя іншої особи, що є критично важливим для оцінки моральної шкоди.
Судом неповно враховані обставини, що мають істотне значення. Одним із ключових факторів при визначенні розміру моральної шкоди є ступінь вини відповідача, так як обвинувачений ОСОБА_10 не просто скоїв смертельне ДТП через необережність, він також вчинив злочин за ст. 135 КК України заві доме залишення потерпілої у безпорадному стані. Вчинення двох злочинів, де другий злочин свідчить про свідоме ігнорування загрози життю людини, є фактором, який не залишає сумнівів у максимальному ступені цинізму, що вказує про підвищену моральну шкоду. Після скоєного, ОСОБА_10 не намагався вийти на зв'язок із сім'єю потерпілого, не вибачився і не компенсував жодних витрат, спрямованих на відшкодування шкоди чи витрат на поховання. Ця обставина, яка посилює душевні страждання потерпілого (цивільного позивача), оскільки демонструє повну зневагу обвинуваченого до трагедії сім'ї, що мало бути враховано судом як фактор, що додатково обґрунтовує повне задоволення цивільного позову у розмірі 2000000 грн.
Глибина душевних страждань ОСОБА_7 обумовлена непоправною втратою дружини, з якою він прожив понад три десятиліття, а також травматичним досвідом, пов'язаним з виявленням дружини на місці злочину.
Також моральну шкоду було завдано і чотирьом дітям померлої, які втратили матір. Діти зазнали сильних душевних страждань, перебувають у пригніченому стані та позбавлені материнської турботи та любові на найважливішому етапі свого життя. Ця сума, особливо для неповнолітніх дітей, яким втрата матері завдала тривалих психологічних травм, є явно заниженою та не може вважатися справедливою чи розумною компенсацією.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 2000000 грн є співмірним із характером вчиненого кримінального правопорушення, тяжкістю його наслідків, ступенем вини обвинуваченого ОСОБА_10 та глибиною душевних страждань потерпілого ОСОБА_7 , і відповідає принципам розумності, справедливості та співмірності, передбаченим ст. 23 ЦК України та ст. 128 КПК України.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника в підтримку їх апеляційних скарг, потерпілого та його представника в підтримку апеляційної скарги представника потерпілого та заперечення їх проти апеляційних скарг сторони захисту, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України, за обставин, встановлених судом, є правильним.
Не визнаючи свою вину у вчиненому ОСОБА_10 зазначив, що він автомобілем, яким було здійснено заїзд на ОСОБА_13 , не керував, кримінальне правопорушення вчинено не ним.
Вказані показання обвинуваченого спростовуються дослідженими та належним чином оціненими доказами.
Зокрема, свідок ОСОБА_20 надав суду першої інстанції показання, що 01.11.2023 він разом з ОСОБА_10 разом з батьком та односельцем ОСОБА_26 насмажили шашликів та вживали алкогольні напої. Приблизно о 20:00 год. вирішили з ОСОБА_10 на його ( ОСОБА_20 ) автомобілі, який знаходився у дворі ОСОБА_10 , поїхати в гості до ОСОБА_24 у сусіднє село Лозівку. ОСОБА_10 неодноразово їздив за кермом його автомобіля, бо він дозволяв. Будь-яких пошкоджень на автомобілі перед виїздом не було. ОСОБА_10 підкачав колесо, сів за кермо, а він поруч, та поїхали у с. Лозівка, по дорозі заїхавши у магазин, купили алкогольні напої та дітям шоколадку і гранат. У ОСОБА_24 повечеряли, випили алкогольні напої, які вони привезли. Приблизно о 23:00 вирішили їхати додому. Коли він виходив з будинку ОСОБА_24 , посковзнувся і впав в калюжу. ОСОБА_27 його підняв та посадив на пасажирське сидіння. ОСОБА_10 керував автомобілем. Коли їхали додому, по дорозі придрімав, але чув, що частково автомобіль заїжджав на узбіччя дороги, відчув глухий удар об автомобіль ніби на щось наїхали. Коли приїхали у двір до обвинуваченого, ОСОБА_10 його розбудив та повідомив, що побив автомобіль. На що він сказав обвинуваченому, щоб відремонтував машину, сфотографував пошкодження на автомобілі та пішов додому спати.
Показання свідка ОСОБА_20 щодо обставин перебування у ОСОБА_24 підтвердили свідки ОСОБА_28 та ОСОБА_29 . При цьому свідки стверджували, що за кермо автомобіля, перед виїздом від них, сів саме ОСОБА_10 . Як ОСОБА_10 так і ОСОБА_20 перебували в стані алкогольного сп'яніння, при цьому ОСОБА_20 був більш сп'янілим і при виході з будинку впав. Зазначили, що раніше неодноразово бачили, як ОСОБА_10 їздив за кермом автомобіля ОСОБА_20 . Крім того, свідок ОСОБА_28 повідомила, що зі сторони родичів обвинуваченого на неї чинився тиск. Їй телефонувала сестра ОСОБА_10 . ОСОБА_30 і вимагала, щоб вона сказала, що ОСОБА_10 тієї ночі не був за кермом автомобіля.
Суд правильно оцінив показання вказаних вище свідків, щодо обставин події 01.11.2023 та надав обґрунтовану оцінку їх показанням в сукупності з іншими доказами.
Колегією суддів під час перегляду судового рішення не встановлено обгрунтованих підстав недовіряти показанням свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Зазначені показання свідків узгоджуються між собою та іншими матеріалами провадження, тому відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених цими свідками, оскільки будь-яких даних про їх зацікавленість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам. Під час судового розгляду вказані свідки були приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань. Тому суд обґрунтовано врахував показання даних свідків у своєму рішенні.
Сам факт того, що ОСОБА_10 разом із ОСОБА_20 приблизно о 22.30 год 01.11.2023 на автомобілі MERCEDES-BENZ А 170 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалися по вулиці Шкільна у с.Валок Полтавського району Полтавської області з боку вулиці Вишневої у напрямку до вулиці Жовтневої, стороною захисту не оспорюється.
Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.11.2023 з план-схемою та ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця ДТП, проведено огляд місця наїзду транспортного засобу на велосипедиста на вул. Шкільна, поблизу будинку №45. Здійснено огляд велосипеду чорного кольору, локалізація пошкоджень на велосипеді: часткове від'єднання цепа, деформація переднього щитка, деформація рами велосипеда в середній частині. Наявний передній ліхтарик на кермі велосипеда. Нашарування фарби білого кольору на втулці педалей велосипеда, з лівої сторони; нашарування фарби на лівій педалі (білого кольору). Сліди кочення транспортного засобу на лівому трав'яному узбіччі та лівому краю проїзної частини, суцільні, об'ємні, одинарні, прямолінійні. На дорожньому покритті залишки частинок фарби білого кольору на лівому трав'яному узбіччі та опалому листі. Наявні на місці ДТП сліди контактування транспортного засобу із зеленими насадженнями на лівому узбіччі. Вилучені речі та документи: фрагменти ЛФП з велосипеда (білого кольору), фрагменти ЛФП з лівого узбіччя (білого кольору), велосипед чорного кольору.
Протоколом огляду від 02.11.2023 з фототаблицею до нього, оглянуто чагарникову місцевість узбіччя, що знаходиться за адресою: Полтавський район, с. Валок, вул. Шкільна, поблизу будинку №45. Під парканом подвір'я було виявлено труп жіночої статі гр. ОСОБА_13 , 1973 р. н. Поза трупа: на лівому боці під парканом верхні та нижні кінцівки зігнуті в суглобах, приведені до тулуба спереду. Одяг: куртка плащової тканини темно-зелена з наявністю численних розривів в лівій частині, кофта синтетична сіра, брюки синтетичні сірі, труси синтетичні сірі, шкарпетки синтетичні темні кольорові. Біля тіла знаходився тапок силіконовий фіолетовий. Виявлені пошкодження: рана нижньої лівої кінцівки по зовнішній поверхні в середній третині, патологічна рухливість кісток тулубу зліва та лівої нижньої кінцівки. Інших доступних для огляду місцях тілесних ушкоджень не виявлено.
Вказаний огляд трупа, всупереч тверджень сторони захисту, проведений за участю експерта, що безпосередньо зазначено в протоколі слідчої дії.
Також за протоколом огляду місця події від 02.11.2023 з план-схемою та фототаблицею оглянута відкрита ділянка місцевості поблизу будинку № 45 по вул. Шкільна в с. Валок Полтавського району. На лівому узбіччі вулиці Шкільна (по напрямку до вулиці Жовтнева) в траві виявлено уламок скла та тапки фіолетового кольору.
Вказані протоколи огляду були складені відповідно до вимог КПК України, за участю понятих, підписи яких містяться в протоколах слідчих дій.
Щодо твердження сторони захисту, що вказані огляди проводилися практично одночасно, необхідно зазначити, що нормами КПК України проведення одночасно кількох слідчих дій не заборонено. Необхідно звернути увагу, що огляди проводилися на невеликій ділянці місцевості слідчо-оперативною групою, в склад якої могли входити кілька слідчих для оперативного фіксування обставин події, а також за участю одних і тих же понятих, що не є порушенням чинного законодавства.
Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.11.2023 з план-схемою та ілюстративною таблицею складено уповноваженою особою, а схема його доповнює. Протокол, як і схема підписані понятими, які були присутні під час проведення цієї слідчої дії, заперечень від підписантів протоколу не надходило, тож колегія суддів у даному конкретному кримінальному провадженні констатує, що складання та підписання схеми до протоколу іншим слідчим, який входив у склад слідчо-оперативної групи не є підставою для визнання відображених у ньому фактичних даних недопустимими доказами.
Відповідно до КПК України, слідчий має право залучати спеціаліста для складання схем та планів (ст. 71, 104, 237 КПК України), що не є порушенням. Колегія суддів визнає допустимим складання схеми до протоколу огляду іншим слідчим, який входив до групи, або спеціалістом, сам огляд проведено уповноваженою особою, а порушень прав не зафіксовано.Якщо схема складена іншою особою, але вона є додатком до основного протоколу огляду, підписаного уповноваженим слідчим, суд оцінює доказ у сукупності. Схема не визнається автоматично недопустимою, якщо відповідає фактичним обставинам, зафіксованим у протоколі.
До того ж, необхідно зазначити, що протокол огляду трупа не може бути додатком до протоколу огляду місця події, оскільки це є окремою слідчою дією, яка проведена у відповідності до норм КПК України.
Всі виявлені під час огляду місця ДТП сліди та речі були зафіксовані в протоколі слідчої дії, про що в ньому зазначено.
Щодо твердження сторони захисту про те, що у протоколах оглядів вказані різні положення тіла та велосипеда, необхідно зазначити, що першочергово протоколом огляду місця ДТП фіксується обстановка, а в подальшому тіло та виявлені на місці ДТП предметів, зокрема велосипед, могли бути переміщені, для зручності проведення більш детальних оглядів, що не суперечить нормам КПК України.
Правильність проведення огляду місця ДТП та трупа підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_31 , які у складі групи слідчих проводили огляди місця події.
Доводи сторони захисту про відмінності у протоколах кольору велосипеду є безпідставними. На кольоровому фото фоботаблиці до протоколу огляду місця ДТП зафіксовано велосипед червоно-чорного кольору, а також пошкодження, які вказано у протоколі слідчої дії. При цьому з фото вбачається, що велосипед червоного кольору, проте більшість лако-фартобового покриття червоного кольору на велосипеді стерте, та фактично більша частина рами велосипеду без покриття, тобто чорного кольору. Тому колір велосипеду може відрізнятися в залежності від особистого сприйняття конкретної особи.
Про те, що наїзд на ОСОБА_13 було здійснено саме автомобілем MERCEDES-BENZ А 170 CDI, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 підтверджується дослідженими судом доказами.
Зокрема, протоколом огляду місця ДТП зафіксовані на велосипеді пошкодження, у тому числі нашарування лако-фарбового покриття білого кольору на втулці педалей зліва.
Згідно з протоколу обшуку від 02.11.2023 з відеозаписом до нього вбачається, що на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено автомобіль Mercedes A 170 CDI, білого кольору, який має механічні пошкодження у вигляді від'єднання (відсутності) номерних знаків, деформації та тріщин і подряпин на передньому бампері зліва, відсутності частини пластикової накладки переднього бампера, розбиття скла передньої лівої фари, розбиття лобового скла зліва, деформація капота та переднього лівого крила, відшарування ЛФП на передньому бампері та передній лівій стійці. В салоні автомобіля були виявлені та вилучені - ключ з 2 брелками та номерні знаки цього автомобіля, реєстраційні документи на автомобіль, які поміщені до сейф-пакетів.
Тобто, вказаним протоколом зафіксовано всі пошкодження транспортного засобу, в тому числі відсутність частини елементів автомобіля.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-23/18455-ІТ від 04.12.2023 вбачається, що:
Місце зіткнення автомобіля MERCEDES-BENZ A 170 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_10 із велосипедисткою ОСОБА_13 , знаходиться в с. Валок, Полтавського району, Полтавської області, по вул. Шкільній, в районі буд. №45, на лівому узбіччі по напрямку руху автомобіля MERCEDES-BENZ A 170 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в межах сліду кочення лівих коліс автомобіля (позначка №1), в районі осипу частин ЛФП білого кольору (позначка №3) в план-схемі до протоколу огляду місця ДТП від 02.11.2023 року (зображення 1).
Висновком експерта №СЕ-19/117-23/18461-ІТ від 14.12.2023 встановлено, що в процесі порівняння описаних вище слідів та пошкоджень, які виявлені на автомобілі MERCEDES-BENZ A 170 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипеді, можна дійти висновку про те, що автомобіль MERCEDES-BENZ A 170 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 контактував передньою частиною із лівою боковою частиною велосипеда.
Висновком експерта №СЕ-19/117-23/18254-ТР від 29.11.2023 встановлено, що фрагмент з розмірами по осях - 66х47 мм, товщиною - від 3,3 мм до 3,5 мм, виготовлений з прозорого полімерного матеріалу, який знаходився в сейф-пакеті "PSP 6102223" та пошкоджене скло передньої лівої фари (по ходу руху) наданого на дослідження автомобіля марки "MERCEDES-BENZ", моделі "A 170 CDI", білого кольору до розділення становили єдине ціле - скло передньої лівої фари (по ходу руху) автомобіля марки "MERCEDES-BENZ", моделі "А 170 CDI" білого кольору.
Також, твердження сторони захисту, що частину скла передньої частини фари автомобіля було виявлено після огляду самого автомобіля, не спростовує сам факт наявності пошкодження, як і того, що дану частину було знайдено на місці ДТП. При цьому, окрім вказаного пошкодження на автомобілі були виявлені й інші пошкодження автомобіля, які вказують на контактування з велосипедом.
Враховуючи вказані докази, доводи сторони захисту, що відсутні докази, що саме вказаним вище автомобілем здійснено наїзд на ОСОБА_13 не відповідають дійсності.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-23/19318-ІТ від 22.12.2023 вбачається, що:
Станом на момент проведення огляду (дослідження) робоча гальмівна система та рульове керування досліджуваного автомобіля MERCEDES-BENZ A 170 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходились у працездатному стані. Будь-яких несправностей (пошкоджень), які б впливали на працездатність та утворились до дорожньо-транспортної пригоди, на момент проведення огляду, не виявлено.
Станом на момент проведення огляду ходова частина досліджуваного, автомобіля MERCEDES-BENZ A 170 CDI знаходилась у несправному, але працездатному стані у зв'язку з тим, що, на задні колеса встановлені шини різних розмірів та різних моделей з різним малюнком протектора, що не відповідає вимогам п.31.4.5.г) Правил дорожнього руху, залишкова висота малюнку протектора шини переднього правого колеса становить менше 1,6 мм., що не відповідає вимогам п. 31.4.5.а) Правил дорожнього руху.
Виявлені, станом на момент проведення огляду, несправності (невідповідності) ходової частини виникли до дорожньо-транспортної пригоди (з мотивів, викладених у дослідницькій частині висновку).
В частині ходової системи водій мав змогу виявити наявність несправності (невідповідності) ходової частини досліджуваного автомобіля MERCEDES-BENZ A 170 CDI, шляхом виконання вимог п.п. 2.3а), 31.1., 31.4., 31.4.5.a), 31.4.5.г) Правил дорожнього руху.
Доводи сторони захисту про несправність транспортного засобу не знайшли свого підтвердження. При цьому сторона захисту не зазначає, яким чином заведення автомобіля шляхом штовхання впливає на обставини вчинення ДТП або дії водія транспортного засобу під час ДТП.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-24/1916-ІТ від 13.02.2024 вбачається, що: в заданій дорожній обстановці водій автомобіля MERCEDES-BENZ A 170 CDI д.н.3. НОМЕР_1 ОСОБА_10 , мав технічну можливість запобігти даної дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання п.п.10.1., 11.3. Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля MERCEDES-BENZ A 170 CDI д.н.3. НОМЕР_1 ОСОБА_10 , вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1., 11.3. Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Також не знайшли підтвердження доводи сторони захисту, що отримані ОСОБА_13 травми свідчать про те, що вона була не на велосипеді, а як пішохід.
Відповідно до висновку експерта №788 від 02.12.2023 вбачається, причиною смерті гр. ОСОБА_13 стала гостра крововтрата, яка розвинулась при тупій травмі тулубу з переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів. При судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_13 на її тілі виявлено тілесні ушкодження: двосторонні переломи ребер з крововиливами в оточуючі м'які тканини; перелом кісток тазу з масивними просочуваннями, крововиливами в м'які тканини тазу. Поперечний перелом велико- та малогомілкових кісток лівої ноги з крововиливами в оточуючі м'які тканини. Розрив черевної аорти з масивними крововиливами в оточуючі м'які тканини. Крововиливи у вушок серця. Прикореневі крововиливи легенів. Рана та синці тулубу та кінцівок. Вищевказані тілесні ушкодження носять прижиттєвий характер, утворилися від дії тупих предметів, не виключено при травматизації велосипедиста в момент дорожньо-транспортної пригоди, стосовно живої особи, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя.
Отже доводи сторони обвинувачення, викладені в апеляційних скаргах сторони захисту не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи викладене, місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку, що дослідженими доказами вина обвинуваченого у вчиненні ДТП доведена.
Більше того під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_10 від 02.11.2023 з відеозаписом до нього, останній самостійно розповідав про події 01-02 листопада 2023 року та обставини ДТП. При цьому, не заперечував, що саме він перебував за кермом автомобіляMERCEDES- BENZ. Зазначав, що він відчув якийсь удар під час руху по вул. Шкільній, після чого не пам'ятає нічого, зокрема і як приїхав додому.
Твердження сторони захисту, що вказаний слідчий експеримент є недопустимим доказом, оскільки проведений без участі захисника, є безпідставним, оскільки нормами КПК України не передбачено обов'язкової участі захисника під час проведення слідчого експерименту. Відсутні дані, які б вказували, що ОСОБА_10 заявляв клопотання про обов'язкове залучення захисника та його участь при проведенні такої слідчої дії.
Щодо доводів сторони захисту про надання неправильної оцінки слідчому експерименту зі свідком ОСОБА_20 необхідно зазначити, що вказаний доказ судом у вироку не зазначено, та відповідно протоколом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_20 суд не обгрунтовував доведення вини ОСОБА_10 у вчиненні ДТП.
Факт залишення ОСОБА_13 в небезпечному для життя стані, в якому остання була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, стороною захисту не оспорюється.
З огляду на вказане вина ОСОБА_10 у вчинених кримінальних правопорушеннях підтверджується наявними та дослідженими місцевим судом доказами в їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд правильно критично оцінив показання обвинуваченого про непричетність до вчинення кримінальних правопорушень.
Сукупність досліджених судом першої інстанції доказів підтверджують, що 01.11.2023 приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_12 , керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем MERCEDES-BENZ А 170 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Шкільна у с.Валок Полтавського району Полтавської області з боку вулиці Вишневої у напрямку до вулиці Жовтневої, проявивши неуважність, не стеживши за дорожньою обстановкою та не реагуючи на її зміну, у порушення вимог п. п. 10.1., 11.3. Правил дорожнього руху, у районі будинку №45 по вулиці Шкільна, перед зміною напрямку свого руху, не переконався в безпеці виконуваного маневру, змінив напрямок свого руху ліворуч, виїхав у межі зустрічної смуги для руху, після чого лівими колесами виїхавши за межі проїзної частини дороги на ліве відносно напрямку свого руху узбіччя, та у подальшому скоїв зіткнення із велосипедисткою ОСОБА_13 , яка рухалася по вулиці Шкільній у зустрічному напрямку, та яка для уникнення зіткнення з вказаним автомобілем, що рухався їй назустріч, виїхала на праве (по ходу її руху) узбіччя. Внаслідок ДТПОСОБА_13 спричинено тілесні ушкодження, від яких остання померла на місці пригоди. Після вказаного, ОСОБА_10 залишив місце ДТП, залишивши потерпілу ОСОБА_13 в небезпечному для життя стану, в якому остання була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану.
Суд першої інстанції, при призначенні покарання виконав вимоги, передбачені ст. 50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до положень ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні дитину, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Колегія суддів також враховує поведінку обвинуваченого під час вчинення кримінального правопорушення та після, зокрема, те, що обвинувачений вибачення перед потерпілим не попросив, а також відсутність щирого каяття, критичного ставлення до своїх дій та намагання перекласти вину на іншу особу, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обвинуваченому має бути призначено покарання з відбуттям його в умовах ізоляції.
Таким чином, призначене ОСОБА_10 покарання в повній мірі відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
Також відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги представника потерпілого.
Частиною 5 статті 128 КПК передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до вимог ст. 23 ч. 2, ст. 1167 ЦК України, моральна шкода заподіяна особі підлягає відшкодуванню, якщо шкода заподіяна знівеченням або ушкодженням здоров'я. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала внаслідок знівечення або пошкодження здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, його майнового стану, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення.
Зі статті 23 ЦК України вбачається, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
З роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року (далі - ППВСУ) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб.
Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження в результаті спричинення ДТП за участю ОСОБА_10 , настала смерть ОСОБА_13 , чим потерпілому завдано моральну шкоду.
Встановивши доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненому кримінальному правопорушенні, суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги потерпілого щодо стягнення моральної шкоди і стягнув із обвинуваченого завдану злочинними діями моральну шкоду, розмір якої визначив в сумі 1000000 грн. на користь ОСОБА_7 .
При цьому, судом було встановлено та враховано, що діями ОСОБА_10 . ОСОБА_7 було завдано моральну шкоду, яка виразилася у емоційних та душевних стражданнях, моральних переживаннях, хвилюванні на триваючому нервовому стресі, негативного впливу на стан здоров'я і самопочуття, відчуття стурбованості, постійного остраху у подальшому за життя та здоров'я членів родини, той факт, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого четверо дітей, двоє з яких є неповнолітніми, залишилось без матері.
Суд врахував обставини вчинення кримінальних правопорушень, перенесені потерпілим страждання, те, що у зв'язку зі смертю ОСОБА_13 потерпілий повинен вдатися до вимушених змін та додаткових затрат для організації свого життя.
Разом з цим місцевий суд дійшов правильного висновку, що зазначений потерпілим розмір моральної шкоди в сумі 2000000 грн не відповідає розміру його моральним стражданням. До того ж потерпілим не надано суду доказів, які б доводили моральні страждання потерпілого на заявлену суму.
З огляду на викладене вище, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням фізичних та моральних страждань потерпілого, матеріального стану обвинуваченого та конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд правильно визначив суму моральної шкоди.
З огляду на викладене вище підстав, передбачених ст.409 КПК України, для зміни чи скасування ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_10 , колегія суддів не вбачає. Тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_10 , його захисника - ОСОБА_9 та представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 залишити без задоволення, а вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк, з дня отримання копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4