Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/199/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 393/695/24 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
12.02.2026 року. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження матеріали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 21 січня 2026 року, якою задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21.03.2026 року, включно, без визначення розміру застави.
В провадженні судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024121040000408 від 24 07.2024р., за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Під час судового розгляду прокурор звернувся з клопотанням про продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою. Обгрунтував клопотання тим, що на даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 21 січня 2026 року, ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21.03.2026 року.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції зазначив, що ризики, які зазначені у клопотанні прокурора, а саме - те. що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та може вчинити інше кримінальне правопорушення продовжують існувати і є реальними, так як обвинувачений маючи можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу. Суд вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання лід вартою, не може бути застосований до обвинуваченого, так як він не забезпечить уникнення наведених ризиків та не забезпечить належної поведінки обвинуваченого з огляду на особу останнього та обставини кримінального провадження.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та залишити його в СІЗО. Свої вимоги обґрунтовує тим, що доводи прокурора є незаконними та необґрунтованими. Вказує, що він утримується в ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" на підставі рішення суду по іншому кримінальному провадженню, яким призначено йому покарання у виді позбавлення волі та який набрав законної сили.
Прокурор, обвинувачений та його захисник, клопотань про участь сторін під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, при цьому захисник та прокурор подали клопотання про розгляд справи без їх участі, а тому відповідно до вимог ч.4 ст.422-1 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Судом першої інстанції належним чином враховано конкретні обставини даного кримінального провадження, а саме, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, а саме умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням насильства, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти, та особу обвинуваченого, який раніше судимий, не одружений, не працюючий, осіб на утриманні не мас, тобто не має стійких соціальних зв'язків. Суд також враховував, що обвинувачений є військовослужбовцем Збройних Сил України.
Також те, що на даний час ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою, не змінились, та не зменшилися, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи. Крім того відсутні у матеріалах справи дані про появу нових обставин, що свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу або про існування інших перешкод для тримання обвинуваченого під вартою.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено, підстави для скасування оскаржуваної ухвали з тих підстав, на які посилається в апеляційній скарзі обвинувачений, колегія суддів не вбачає.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які знайшли своє об'єктивне підтвердження, не зникли та не зменшилися, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені мотиви.
Крім цього, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку з яким погоджується колегія суддів, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України підстав для визначення застави, або іншого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, у кримінальному провадженні не встановлено.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що ризики нічим не підтверджені, колегія суддів визнає необґрунтованими та безпідставними, оскільки судом першої інстанції при постановленні ухвали правильно встановлено наявність ризиків, які продовжують існувати на даний час та не зменшились, що також підтверджується матеріалами справи, а тому ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та мотивованою.
Також, доводи апеляційної скарги стосовно того, що обвинувачений утримується в ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" на підставі рішення суду по іншому кримінальному провадженню, яким призначено йому покарання у виді позбавлення волі та який набрав законної сили, є безпідставними. Оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаних доводів та до апеляційної скарги таких доказів також не долучено.
Крім того, жодних переконливих доказів з приводу того, що зменшились ризики передбачені ст. 177 КПК України, до суду апеляційної інстанції надано не було.
Більше того, на переконання колегії суддів інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, в судовому засіданні апеляційного суду не доведено.
За таких підстав, на переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, належним чином дослідженими та оціненими судом першої інстанції. Крім того, враховуючи вище викладене, колегія суддів, із урахуванням вищевказаних ризиків, які встановлені, не зменшилися та не перестали існувати, особи обвинуваченого, обставин провадження, не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення колегією суддів не встановлено.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а тому ухвалу суду першої інстанції залишає без зміни.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 21 січня 2026 року, якою обвинуваченому ОСОБА_5 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21.03.2026 року, включно, без визначення розміру застави - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)