Номер провадження 6/754/8/26
Справа № 754/8415/25
Іменем України
02 лютого 2026 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді Саламон О.Б.
за участю секретаря судових засідань Рябенка В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Савчака Ярослава Олеговича про розстрочення виконання рішення Деснянського районного суду міста від 06 жовтня 2025 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До суду надійшла заява від представника відповідача про розстрочення виконання вказаного рішення, в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення суду від 06 жовтня 2025 року у справі № 754/8415/25 строком на 12 місяців зі сплатою коштів рівними частинами щомісячно у сумі 2 465,34 грн. (останній платіж 2 465,31 грн.)
Вимоги заяви обґрунтовані тим, що за рішенням суду відповідач не має можливості одним платежем сплатити всю суму заборгованості у розмірі 29 584,05 грн. у зв'язку з тим, що сума заборгованості є великою для більшості громадян і для відповідача зокрема. Відповідач погоджується з сумою, однак не має змоги протягом місяця чи іншого досить короткого строку сплатити всю суму, при цьому заходи примусового характеру призведуть до збільшення боргу та витрат виконавчого провадження та інших дій примусового характеру, які об'єктивно тільки ускладнять виконання рішення. Він мав дохід до червня 2025 року до 16 тис грн. в місяць, а наразі без доходу, на підтвердження чого надається довідка ОК-5 та ОК-7, при цьому має не один кредит і намагається погашати в міру своїх можливостей та за допомогою рідних і близьких. В кредитній історії поточна заборгованість по кредитам 530 тис. грн. (витяг з кредитної історії додається); у відповідача декілька активних судових справ по кредитам, по яким він намагається владнати питання боргу з кредиторами. Тобто, відповідач має велике фінансове навантаження по іншим кредитам та нестабільний дохід, що наразі робить неможливим виконання рішення суду негайно. Також варто зазначити, що в Україні діє воєнний стан, який впливає на усі сфери суспільного життя.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надав заперечення, у відповідності до яких зазначив, що відповідачем не надано достатніх доказів щодо виникнення виключних обставин в розумінні ст. 435 ЦПК України, які б давали підстави для відстрочки та розстрочки виконання рішення суду, а наведені відповідачем підстави не можуть бути визнанні такими, що вказують на необхідність відповідного розстрочення. Тобто, заявником не обґрунтовано винятковості випадку, у зв'язку з яким можливо відстрочити та розстрочити виконання рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення, а відтак, і про необхідність відстрочення такого. Боржнику повідомлялося неодноразово про заборгованість та важливість її сплати до розгляду даної справи в суді (одним з доказів даних повідомлень є надсилання претензії разом з позовною заявою до боржника-доказ надсилання даної претензії наявний в матеріалах справи), але вона надалі зловживала даним правом та не намагалася вирішити питання досудово. Наразі, відповідач знову намагається уникнути сплати вчасно грошового зобов'язання, а саме направивши заяву про розстрочення виконання грошового зобов'язання.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
06 жовтня 2025 року заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі 27 161,65 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Розстрочка виконання рішення суду - це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення суд виходить з міркувань доцільності та об'єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для розстрочки виконання рішення суд не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, розстрочка має бути компромісом між заінтересованими сторонами.
Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05 липня 2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.
У відповідності до висновку Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19 суд виснував, що обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.
Слід зауважити, що відповідач, посилаючись на обмежені фінансові можливості, які виникли у зв'язку з тягарем кредитних заборгованостей та відсутністю роботи, не надав суду доказів на підтвердження зазначеного.
Зокрема, як зазначено представником ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у клопотанні, боржнику повідомлялося неодноразово про заборгованість та важливість її сплати до розгляду даної справи в суді, але він надалі зловживав даним правом та не намагався вирішити питання досудово. Наразі, відповідач знову намагається уникнути сплати вчасно грошового зобов'язання, а саме направивши заяву про розстрочення виконання грошового зобов'язання.
З огляду на те, що відповідачем не надано достатніх доказів щодо виникнення виключних обставин в розумінні ст. 435 ЦПК України, які б давали підстави для відстрочки та розстрочки виконання рішення суду, а наведені відповідачем підстави не можуть бути визнанні такими, що вказують на необхідність відповідного розстрочення, а відтак суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про розстрочення судового рішення.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Савчака Ярослава Олеговича про розстрочення виконання рішення Деснянського районного суду міста від 06 жовтня 2025 року у справі, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.02.2026.
Суддя О.Б. Саламон