Справа №752/2345/16-ц
Провадження №2/752/64/26
12 лютого 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Шененка В.В.,
представника позивачів ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «Ліко-Холдінг», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третя особа ОСОБА_11 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_12 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайлова Наталія Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Байдик Тамара Михайлівна, ОСОБА_12 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, визнання недійсним договорів купівлі-продажу, іпотеки та витребування майна з чужого незаконного володіння,-
Адвокат Аполлонова М.В., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «Ліко-Холдінг» (далі - ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг»), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третя особа ОСОБА_11 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_12 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайлова Наталія Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Байдик Тамара Михайлівна, ОСОБА_12 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, визнання недійсним договорів купівлі-продажу, іпотеки та витребування майна з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивачі є батьками ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з майна та майнових прав.
Спадкоємцями за законом після його смерті є батько ОСОБА_3 , матір ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_14 , син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачі звернулись до приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, 22.04.2015 заведена спадкова справа. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус позивачам відмовив через ненадання ними правовстановлюючих документів на майно, що входить до складу спадщини. Крім того, частка померлого у спільному майні подружжя не була виділена.
До складу спадщини увійшли майнові права на квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль Mercedes-Benz СL 550 2007 року випуску, легковий, купе-В, державний номер НОМЕР_1 .
Померлий ОСОБА_13 з 15.10.2011 по день смерті перебував в шлюбі зі ОСОБА_14 , під час якого вони придбали майнові права на спірну квартиру на підставі попереднього договору купівлі-продажу від 22.12.2014, укладеного із забудовником ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг». За цим договором відповідачка за умови повної сплати визначеної договором суми придбавала майнові права на спірну квартиру у забудовника. Вартість майнових прав на квартиру була повністю оплачена в період шлюбу. Також в період шлюбу був придбаний спірний автомобіль.
Спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя та належать кожному з подружжя в рівних частках, тобто по 1/2 частці майнових прав на спірну квартиру та по 1/2 частці спірного автомобіля.
Отже, позивачі як спадкоємці за законом мають право успадкувати по 1/10 частці у майні, що складає спадщину.
ОСОБА_14 приховала, що 1/2 частка майнових прав на спірну квартиру належить до спадкового майна та 03.11.2015 уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з забудовником ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг», який був посвідчений нотаріально.
Цей договір є недійсним, оскільки 1/2 частка майнових прав на спірну квартиру належить до спадкового майна і належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини.
22.04.2015 ОСОБА_14 уклала договір купівлі-продажу спірного автомобіля зі своїм батьком ОСОБА_7
09.06.2015 відбулась перереєстрація автомобіля на ОСОБА_15 , а 24.11.2015 - на матір відповідачки ОСОБА_8 .
Оскільки 1/5 частка спірного автомобіля належить позивачам з часу відкриття спадщини, то відповідачка не мала права укладати договір купівлі-продажу цього автомобіля зі ОСОБА_7 , а уклавши такий договір тим самим порушила права позивачів, здійснивши відчуження автомобіля без їх згоди.
03.11.2015 ОСОБА_14 одночасно з договором купівлі-продажу спірної квартири уклала зі ОСОБА_7 договір іпотеки, відповідно до якого спірна квартира є предметом забезпечення основного зобов'язання за договором позики від 03.11.2015, сума якого складає 4000000 грн.
На підставі договору іпотеки 03.11.2015 було зареєстроване обтяження на спірну квартиру за № 25803949.
Оспорювані договори купівлі-продажу та іпотеки укладені без додержання вимог чинного законодавства, а тому мають бути визнані недійсними.
Спірний автомобіль вибув з володіння позивачів поза їх волею, а тому підлягає витребуванню від власника на їх користь.
Просила:
визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/10 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 206,2 кв.м, житловою площею 100,5 кв.м та на 1/2 частку автомобіля Mercedes-Benz СL 550 2007 року випуску, легковий, купе-В, державний номер НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_13 ;
визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/10 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 206,2 кв.м, житловою площею 100,5 кв.м та на 1/2 частку автомобіля Mercedes-Benz СL 550, 2007 року випуску, легковий, купе-В, державний номер НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_13 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу №156 в будинку АДРЕСА_2 , укладений 03.11.2015 між ОСОБА_14 та ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг», посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Байдик Т.М. серія та номер 1518;
визнати недійсним договір іпотеки від 03.11.2015 між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Байдик Т.М. серія та номер 1522;
визнати недійсним правочин купівлі-продажу автомобіля Mercedes-Benz СL 550, 2007 року випуску, легковий, купе-В, державний номер НОМЕР_1 ., укладений 22.04.2015 між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 ;
витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_8 автомобіль Mercedes-Benz СL 550, 2007 року випуску, легковий, купе-В, державний номер НОМЕР_1 , та ключі від ньогона користь позивачів та інших спадкоємців померлого ОСОБА_16 , припинивши право власності ОСОБА_8 на нього;
визначити розмір судового збору та звільнити позивачів від його сплати;
стягнути з відповідачів судові витрати.
01.10.2019 представник позивачів подала заяву про зміну предмету позову у зв'язку зі зміною фактичних обставин справи, яка була прийнята до розгляду протокольною ухвалою суду від 02.03.2021.
У заяві про зміну предмету позову відповідачами зазначені ОСОБА_14 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг», ОСОБА_17 , ОСОБА_10 .
В обґрунтування заяви про зміну предмету позову зазначено, що 05.07.2016 ОСОБА_14 продала спірну квартиру ОСОБА_9 , а іпотека, що виникла на підставі оспорюваного договору іпотеки від 03.11.2015 припинена 05.07.2016.
Отже, договір іпотеки є припиненим, а тому відпала необхідність його оспорювати.
17.03.2017 ОСОБА_8 продала спірний автомобіль ОСОБА_18 . Автомобіль неодноразово відчужувався та 14.12.2017 право власності на нього набув ОСОБА_10
ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» не мало права відчужувати ОСОБА_14 спірну квартиру, яка на праві власності належала позивачам, що виникло в порядку спадкування за законом.
Спірні квартира та автомобіль відчужувались не його власниками і вибули з володіння позивачів, як спадкоємців померлого, поза їх волею, договори купівлі-продажу повинні бути визнані недійсними, а майно витребувано у нинішніх володільців.
Просила:
визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/10 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 206,2 кв.м, житловою площею 100,5 кв.м та на 1/2 частку автомобіля Mercedes-Benz СL 550 2007 року випуску, легковий, купе-В, державний номер НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_13 ;
визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/10 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 206,2 кв.м, житловою площею 100,5 кв.м та на 1/2 частку автомобіля Mercedes-Benz СL 550, 2007 року випуску, легковий, купе-В, державний номер НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_13 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу №156 в будинку АДРЕСА_2 , укладений 03.11.2015 між ОСОБА_14 та ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг», посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Байдик Т.М. серія та номер 1518;
витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших спадкоємців ОСОБА_13 , припинивши право власності ОСОБА_9 на неї;
визнати недійсним правочин купівлі-продажу автомобіля Mercedes-Benz СL 550, 2007 року випуску, легковий, купе-В, державний номер НОМЕР_1 ., укладений 22.04.2015 між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 ;
витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_10 автомобіль Mercedes-Benz СL 550, 2007 року випуску, легковий, купе-В, державний номер НОМЕР_1 , та ключі від нього на користь позивачів та інших спадкоємців померлого ОСОБА_13 , припинивши право власності ОСОБА_10 на нього;
стягнути з відповідачів судові витрати.
ОСОБА_7 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що 10.10.2013 він надав кошти своїй доньці в розмірі 155000 грн. для придбання спірного автомобіля., що підтверджується розпискою від 10.10.2013. Отже, спірний автомобіль був придбаний відповідачкою за свої особисті кошти, є її особистою приватною власністю та не входить до складу спадкової маси.
На початку 2014 року ОСОБА_14 зі своїм чоловіком ОСОБА_13 виїхали до м. Києва з Донецької області, де почались бойові дії.
ОСОБА_13 знаходився на постійному лікуванні і не мав можливості за станом здоров'я працювати, єдиним джерелом доходу була заробітна плата ОСОБА_14 , яка працювала в Донецькому національному університеті. Через скрутне фінансове становище дочка звернулась до нього з проханням надати гроші для придбання квартири в м. Києві та лікування свого чоловіка.
20.12.2014 ОСОБА_14 отримала від нього в присутності свого чоловіка 3700000 грн., що підтвердила розпискою. 22.12.2014 вона уклала з ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» попередній договір, під час якого ОСОБА_13 склав заяву. Отже, спірна квартира не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та не входить до складу спадкової маси.
03.11.2015 вони звернулись до нотаріуса за укладанням договору позики та іпотечного договору.
Іпотечний договір від 03.11.2015 забезпечував виконання зобов'язання за договором позики від 03.11.2015, отже підстави для визнання його недійсним відсутні.
ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» надало письмові пояснення, в яких заперечувало проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Оспорюваний договір купівлі-продажу квартири від 03.11.2015, укладений зі ОСОБА_14 відповідає чинному законодавству, сторони повністю виконали свої зобов'язання за цим договором, підстави визнавати його недійсним відсутні.
05.05.2016 до суду надійшла заява ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» про розгляд справи без участі представника підприємства.
Адвокат Косьмін Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_14 , подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що твердження позивачів про те, що ОСОБА_13 за життя не підписував заяву про згоду на укладання ОСОБА_14 договорів, в якій зазначив, що гроші, за які купується квартира, є її особистою приватною власністю є необґрунтованим припущенням. Щодо спірного автомобіля позивачами обрано неправильний спосіб захисту права.
Адвокат Апполонова М.В. надала відповідь на відзив, в якій зазначила, що тягар доказування, що квартира придбана за особисті кошти і не є спільною сумісною власністю подружжя, покладається на відповідачку. Спірні автомобіль та квартира входять до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_13
18.02.2016 постановлено ухвалу про відстрочення сплати позивачами судового збору та про відкриття провадження у справі.
19.04.2016, 10.05.2016 постановлено ухвалу про витребування доказів.
30.06.2016 постановлено ухвалу про забезпечення позову.
08.05.2019 постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження.
16.11.2016 постановлено ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
02.10.2019 постановлено ухвалу про повернення заяви про забезпечення позову.
22.11.2019 постановлено ухвалу про забезпечення позову.
09.06.2020 постановлено ухвалу про самовідвід судді Хоменко В.С. від розгляду справи.
23.06.2020 постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
02.03.2021 постановлено ухвалу про витребування доказів (у нотаріуса оригіналу заяви ОСОБА_13 від 22.12.2024).
26.09.2022 постановлено протокольну ухвалу про залучення третьої особи.
01.12.2022 постановлено протокольну ухвалу про відмову в призначенні посмертної почеркознавчої експертизи.
01.03.2023 постановлено ухвалу про відмову в призначенні судової посмертної почеркознавчої експертизи.
20.04.2023 постановлено ухвалу про призначення судової посмертної почеркознавчої експертизи.
02.04.2024 постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
19.07.2024 постановлено ухвалу про витребування доказів.
10.12.2024 постановлено ухвалу про відмову в призначенні судової посмертної почеркознавчої експертизи та ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.
29.05.2024 експерт ДНДЕКЦ Тимошенко О.В. склав повідомлення про неможливість проведення судової експертизи.
10.06.2025 постановлено ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо спірного автомобіля у зв'язку з відмовою представника позивачів від позову в цій частині та скасовано заходи забезпечення позову щодо спірного автомобіля.
Відповідачі та треті особи в судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
15.10.2011 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 зареєстрували шлюб, актовий запис №508, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 15.10.2011.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_6 .
Згідно з виписним епікризом з історії хвороби №80755 ОСОБА_13 перебував на стаціонарному лікуванні ККЛПУ «Донецький обласний протипухлинний центр» в онкохірургічному відділенні з 24.07.2014 по 15.08.2014, діагноз незріла мезенхіома м'яких тканин грудної стінки справа ІІ ст.
08.12.2014 між ОСОБА_19 та ОСОБА_7 укладений договір позики, за умовами якого останній прийняв від позикодавця суму коштів в розмірі 3750000 грн. на власні потреби, які зобов'язався повернути 01.01.2017, про що ОСОБА_7 склав розписку від 08.12.2024.
20.12.2014 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 укладений договір позики, за умовами якого остання прийняла від позикодавця суму коштів в розмірі 3700000 грн. для придбання трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , які зобов'язалась повернути до першої вимоги, про що ОСОБА_14 склала розписку від 20.12.2024.
22.12.2014 ОСОБА_13 склав заяву, згідно з якою він не заперечував та надав згоду своїй дружині ОСОБА_14 на підписання попереднього договору та договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , за ціну та на умовах за її розсудом, за її особисті кошти, яка після укладання договору буде належати їй на праві особистої приватної власності. Зазначена заява була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. за реєстровим №1315.
22.12.2014 між ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» та ОСОБА_14 укладений попередній договір, за умовами якого сторони зобов'язались укласти в нотаріальній формі договір купівлі-продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , протягом одного місяця після державної реєстрації права власності на нерухоме майно здійснене ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» на об'єкт (п.1.1. попереднього договору).
Майнові права на об'єкт (квартиру) належать ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» на підставі договору підряду від 07.07.2010 №25. Ціна об'єкту становить 927900 грн. (п.1.2, 1.3.1. попереднього договору).
Відповідно до п.1.3.3 попереднього договору момент виникнення права власності у ОСОБА_14 , як у покупця, - з моменту нотаріального посвідчення та державного реєстрації основного договору за умови здійснення 100% оплати за об'єкт.
Попередній договір укладений за згодою другого з подружжя ( ОСОБА_13 ), викладеного окремою заявою, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. за реєстровим №1315 (п.4.3. попереднього договору).
Згідно з довідкою ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» від 29.12.2014 №223 ОСОБА_14 сплатила 24.12.2014 за квартиру АДРЕСА_1 , згідно попереднього договору купівлі-продажу від 22.12.2014 гроші в сумі 927000 грн., що становить 100% загальної вартості квартири.
Згідно з випискою з історії хвороби №33 ОСОБА_13 23.01.2015 у Київській міській клінічній лікарні №17 зроблено задню торактомію справа, екзартикуляція 10-11 ребер, трезекція м'язевої частини діафрагми.
Згідно з випискою із медичної карти ОСОБА_13 він перебував на лікуванні у стаціонарі ООД в період з 19.03.2015 по 30.03.2015 з діагнозом злоякісна екстраренальна рабдоїдна пухлина грудної стінки, стан після комбінованого лікування у 2014 та у 2015 році, больовий синдром.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серпії НОМЕР_3 від 21.04.2015 та витягом від 21.04.2015 №00015290557.
Причиною смерті ОСОБА_13 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є злоякісна пухлина м'яких тканин грудної клітини праворуч, що підтверджується копією довідки про причину смерті від 20.04.2015.
03.11.2015 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 укладений договір позики, за умовами якого остання прийняла від позикодавця суму коштів в розмірі 3700000 грн. для придбання трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , на строк до 03.11.2025, позика є безпроцентною (п.1, 1.1., 2, 4 договору від 03.11.2015).
Зазначений договір позики був посвідчений нотаріально, реєстровий №1516.
03.11.2015між ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» та ОСОБА_14 укладений договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого продавець продав належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , а покупець купила цю квартиру (п.1.1. договору).
Згідно з п. 2 договору купівлі-продажу квартири від 03.11.2015 відчужувана квартира належить продавцю ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_4 , індексний номер 36554736, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві 21.04.2015, зареєстрованого в Реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві 01.04.2015, РНОНМ 622393280000.
Згідно з п. 3, 5, 18 договору купівлі-продажу квартири від 03.11.2015 ціна квартири становить 927900 грн. До моменту підписання цього договору покупець в повному обсязі сплатив продавцю кошти в розмірі згідно з п.3 цього договору. Квартира, яка є предметом цього договору, купується за гроші, що є особистою приватною власністю ОСОБА_14 , що підтверджується заявою її чоловіка ОСОБА_13 , посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. за реєстровим №1315.
Цей договір був посвідчений нотаріально, реєстровий №1518.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.11.2015 №46823767 на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2015 за ОСОБА_14 було зареєстровано право власності на одну цілу частку спірної квартири.
03.11.2015 між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 укладений іпотечний договір (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя) за умовами якого, останній, як іпотекодержатель, прийняв в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Іпотека за цим договором забезпечує виконання ОСОБА_14 , як іпотекодателем, зобов'язань, що виникають з договору позики, посвідченого 03.11.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. за реєстровим №1518.
Вартість предмета іпотеки сторони оцінили у 4000000 грн. (п. 1.1., 1.2., 2.1. договору іпотеки від 03.11.2015).
Зазначений договір іпотеки був посвідчений нотаріально, реєстровий №1523.
Згідно з інформаційною довідкою від 09.12.2015 №40457426 ОСОБА_14 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 ; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 1518, виданий 03.11.2015, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М.; 03.11.2015 зареєстроване обтяження цієї квартири, № запису про обтяження 11872414, підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер:1522, виданий 03.11.2015, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М., обтяжувач ОСОБА_7 .
За повідомленням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайлової Н.О. у неї в провадженні знаходиться спадкова справа, заведена 22.04.2015 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_13 , на підставі заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також в спадковій справі знаходяться заяви ОСОБА_14 , ОСОБА_6 та ОСОБА_12 .
11.02.2016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайлова Н.О. відмовила ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_13 , оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності на спадкове майно, про що винесла постанови від 11.03.2016 №13/02-31 та №134/02-31.
Згідно з довідкою ДФС України від 01.06.2016 №/5/99-99-08-02-02-16 за період з 1 кв. 2011 року по 4 кв. 2014 року доходи ОСОБА_7 становили в 2013 році 46283,55 грн., в 2014 році - 1350 грн.
Згідно з інформаційною довідкою від 06.09.2019 №180106822 ОСОБА_9 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 ; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 578, виданий 05.07.2016, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М.; 05.07.2016 припинено право власності ОСОБА_14 на зазначену квартиру, підстава припинення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 578, виданий 05.07.2016, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М.
Також з інформаційної довідки від 06.09.2019 №180106822 встановлено, що 01.04.2015 за ТОВ «ТМО «Ліко-холдинг» було зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право серія та номер: НОМЕР_5 , видане 21.04.2015, видавник: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві; право власності припинене 03.11.2015 (повне відчуження).
Також з інформаційної довідки від 06.09.2019 №180106822 встановлено, що зареєстроване обтяження спірної квартири, номер запису про іпотеку 11873886, припинене 05.07.2016 на підставі листа, виданого 05.07.2016, відомості внесені 05.07.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М., індексний номер рішення: 30321844.
03.11.2020 ОСОБА_20 та ОСОБА_14 зареєстрували шлюб, актовий запис №1498, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_21 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 03.11.2020.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частина 1 ст. 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно з частинами першою-другою ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ст. 1297 ЦК України).
Суд з урахуванням ухвали від 10.06.2025, згідно з якою закрито провадження у справі в частині вимог про:
визнання за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 права власності на 1/10 частку автомобіля MERCEDES-BENZ CL 550 2007 року випуску, легковий, купе - В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_22 ;
про визнання недійсним правочину купівлі-продажу автомобіля MERCEDES-BENZ CL 550 2007 року випуску, легковий, купе - В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , укладеного 22.04.2015 між ОСОБА_14 і ОСОБА_7 ;
про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_10 автомобіля MERCEDES-BENZ CL 550 2007 року випуску, легковий, купе - В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 та ключів від нього на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , припинивши право власності ОСОБА_10 на нього,
розглядає позовні вимоги про:
визнання за ОСОБА_3 право власності на 1/10 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 206,2 кв.м, житловою площею 100,5 кв.м, в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_13 ;
визнання за ОСОБА_4 право власності на 1/10 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 206,2 кв.м, житловою площею 100,5 кв.м, в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_13 ;
визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 03.11.2015 між ОСОБА_14 та ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг», посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Байдик Т.М. серія та номер 1518;
витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших спадкоємців ОСОБА_13 , припинивши право власності ОСОБА_9 на неї.
Позивачі оспорюють договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 03.11.2015 між ОСОБА_14 та ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг», посилаючись на те, що ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» не мало права відчужувати ОСОБА_14 спірну квартиру, яка на праві власності належала позивачам, що виникло в порядку спадкування за законом, а крім того, спірна квартира відчужувалась не його власником і вибула з володіння позивачів, як спадкоємців померлого, поза їх волею, договір купівлі-продажу повинен бути визнаний недійсним, а майно витребувано у нинішнього володільця. Стверджували також, що вартість майнових прав на квартиру була повністю оплачена в період шлюбу. Спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя та належать кожному з подружжя в рівних частках, тобто по 1/2 частці майнових прав на спірну квартиру.
Суд відзначає, що такі підстави викладені у первісному позові та у заяві про зміну предмету позову, які в розумінні ч.1 ст. 174 ЦПК України є заявами по суті справи.
За приписами ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з 15.10.2011 перебували в зареєстрованому шлюбі, який припинився 20.04.2015 внаслідок смерті ОСОБА_13 .
У період шлюбу, 22.12.2014, між ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» та ОСОБА_14 укладений попередній договір, за умовами якого сторони зобов'язались укласти в нотаріальній формі договір купівлі-продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , протягом одного місяця після державної реєстрації права власності на нерухоме майно здійснене ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» на об'єкт.
За приписами ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч.3, 4 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
22.12.2014 ОСОБА_13 склав заяву, яка була посвідчена нотаріально, що він не заперечував та надав згоду своїй дружині ОСОБА_14 на підписання попереднього договору та договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , за ціну та на умовах за її розсудом, за її особисті кошти, яка після укладання договору буде належати їй на праві особистої приватної власності.
20.12.2014 відповідачка уклала зі своїм батьком ОСОБА_23 договір позики на суму 3700000 грн. для придбання трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , про що склала розписку від 20.12.2024.
Також 22.12.2014 відповідачка уклала з ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» попередній договір, за умовами якого сторони зобов'язались укласти в нотаріальній формі договір купівлі-продажу спірної квартири, протягом одного місяця після державної реєстрації права власності на нерухоме майно здійснене ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг», якому майнові права на цю квартиру на підставі договору підряду від 07.07.2010 №25, за ціну 927900 грн.
Цей попередній договір був укладений за згодою ОСОБА_13 , викладеного окремою заявою, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. за реєстровим №1315.
24.12.2014 ОСОБА_14 сплатила за квартиру АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 927000 грн., що становить 100% загальної вартості квартири.
Суд проаналізувавши зміст первісного позову та заяви про зміну предмету позову, відзначає, що представник позивачів не зазначала як підставу позовних вимог ту обставину, що ОСОБА_13 не підписував заяву від 22.12.2014, згідно з якою він не заперечував, що квартира АДРЕСА_1 , придбавається дружиною ОСОБА_14 за її особисті кошти та після укладання договору купівлі-продажу буде належати їй на праві особистої приватної власності.
Представник позивачів вперше почала стверджувати, що підпис ОСОБА_13 на заяві від 22.12.2014 належить не йому, а іншій особі, і ця обставина потребує перевірки в заяві про забезпечення доказів від 18.04.2016.
Отже, керуючись приписами ст.13 ЦПК України, суд оцінює ті доводи, якими представник позивачів обґрунтувала позовні вимоги і які викладені у відповідних процесуальних документах по суті справи (первісному позові та заяві про зміну предмету позову).
Проте, судом перевірялись вищезазначені доводи представника позивачів, оскільки за її клопотанням у справі призначалась судова посмертна почеркознавча експертиза. Однак, за повідомленням судового експерта ДНДЕКЦ МВС України Тимошенко О.В. від 29.05.2024 №СЕ-19-24/16128-ПЧ проведення експертизи є неможливим через відсутність об'єктів дослідження (оригіналу заяви ОСОБА_13 від 22.12.2014) та порівняльних зразків.
Об'єкт дослідження (оригінал заяви ОСОБА_13 від 22.12.2014) за клопотанням експерта надати було неможливо через те, що його оригіналу у приватного нотаріуса Байдик Т.М. не було, а відповідачка ОСОБА_14 після укладання угод втратила цей документ.
Отже, враховуючи викладене, суд оцінює ті доводи позивачів, які викладені в заявах по суті справи та надає їм оцінку у сукупності з тими, доказами, які наявні в матеріалах справи.
Позивачі стверджували, що до складу спадщини увійшли майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .
Суд вважає зазначені доводи помилковим виходячи з наступного.
ОСОБА_14 та ТОВ «ТМО «Ліко-холдинг» у п. 1.2 попереднього договору від 22.12.2014 визначили, що майнові права на об'єкт (квартиру) належать ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» на підставі договору підряду від 07.07.2010 №25.
Відповідно до п.1.3.3 попереднього договору від 22.12.2014 момент виникнення права власності у ОСОБА_14 , як у покупця, - з моменту нотаріального посвідчення та державного реєстрації основного договору за умови здійснення 100% оплати за об'єкт.
Аналізуючи зміст попереднього договору від 22.12.2014, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_14 не набувала майнових прав на спірну квартиру.
Крім того, відповідач ТОВ «ТМО «Ліко-холдинг» 01.04.2015 набуло право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , підстава виникнення права власності: свідоцтво про право серія та номер: НОМЕР_5 , видане 21.04.2015, видавник: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві. Право власності відповідача на цю квартиру припинилось 03.11.2015, після її відчуження ОСОБА_14 , яка, в свою чергу, набула право власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2015.
Зазначені домовленості між ОСОБА_14 та ТОВ «ТМО «Ліко-холдинг» відповідають приписам ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (в редакції, що діяла на момент укладання попереднього договору 22.12.2014) та ч.1 ст. 627 ЦК України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (в редакції, що діяла на момент укладання попереднього договору 22.12.2014) основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).
Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд зауважує, що позивачі правомірність набуття права власності ТОВ «ТМО «Ліко-холдинг» на спірну квартиру не оспорювали та жодних вимог з цього приводу не заявляли.
Отже, ТОВ «ТМО «Ліко-холдинг», як власник, право власності якого на спірну квартиру ніким не оспорюється, розпорядився належною йому квартиру та продав її ОСОБА_14 , яка придбала її вже після смерті свого чоловіка ОСОБА_13 .
Також суд враховує, що відповідачка придбала у власність квартиру за гроші, отримані у позику від ОСОБА_7 , а тому з урахуванням волі ОСОБА_13 , викладеної в нотаріально посвідчений заяві від 22.12.2014, в розумінні вимог ст. 57 СК України спірна квартира є її особистою приватною власністю та до спадкової маси не увійшла.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 03.11.2015 між ОСОБА_14 та ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг», посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Байдик Т.М. серія та номер 1518.
Доводи сторін, які не узгоджуються з вищевикладеними висновками, суд відхиляє.
Щодо позовних вимог визнати за кожним з позивачів право власності на 1/10 частку спірної квартири в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_13 та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_9 спірну квартиру на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших спадкоємців ОСОБА_13 , припинивши право власності ОСОБА_9 на неї, суд відзначає наступне.
Вимога позивачів витребувати квартиру з чужого незаконного володіння ОСОБА_9 на користь інших спадкоємців ОСОБА_13 не підлягає задоволенню, оскільки спадкоємці померлого не позбавлені права самостійно звернутись до суду за захистом , якщо вони вважають, що їх права порушені. Позивачі не наділені правом звертатись до суду за захистом прав інших осіб, які наділені цивільною процесуальною правоздатністю та цивільною процесуальною дієздатністю.
Решта вимог про визнання права власності на частку спірної квартири в порядку спадкування за законом та витребування з чужого незаконного володіння спірної квартири також не підлягає задоволенню.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 05.09.2019 в справі №638/2304/17 вказано, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Суд повторно зауважує, що спірна квартира була особистою приватною власністю ОСОБА_14 та до спадкової маси не увійшла.
Враховуючи, що спірна квартира не увійшла до складу спадкової маси, то неповнолітній ОСОБА_6 , інтереси якого представляє його законний представник ОСОБА_14 , який є спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_13 , є неналежним відповідачем за заявленими до нього вимогами, а тому суд відмовляє у задоволенні цих позовних вимог.
Оскільки право власності на половину квартири АДРЕСА_1 не належало померлому ОСОБА_13 , то за приписами ст. 1218 ЦК України воно до складу спадщини не увійшло, що виключає виникнення у позивачів, як спадкоємців за законом, права спадкувати частку спірної квартири.
Оскільки спірна квартира була особистою приватною власністю ОСОБА_14 , вона як законний власник, мала право розпоряджатись цим майном на власний розсуд, зокрема, продати квартиру, а тому набуття спірної квартири у власність відповідачкою ОСОБА_9 є правомірним та таким, що жодним чином не порушує права позивачів. Отже, на думку суду, за встановлених обставин підстави для витребування цього майна у ОСОБА_9 та припинення її права власності на цю квартиру відсутні.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з кожного позивача окремо на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3073,60 грн. (768,40 грн. х 4 вимоги = 3073,60 грн.).
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в розмірі 3073 (три тисячі сімдесят три) грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в розмірі 3073 (три тисячі сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Позивач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 .
Відповідач: ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_10 .
Відповідач: ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_11 .
Відповідач: ОСОБА_8 , місце проживання: АДРЕСА_6 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «Ліко-Холдінг», місцезнаходження: м. Київ, вул. Самійла Кішки, б. 8, к.71, код ЄДРПОУ 16307284
Відповідач: ОСОБА_17 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_10 , місце проживання: АДРЕСА_7 .
Третя особа: ОСОБА_12 , місце проживання: АДРЕСА_8 .
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайлова Наталія Олександрівна, місцезнаходження: м. Київ, місцезнаходження: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4, прим. 202
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Байдик Тамара Михайлівна, місцезнаходження: АДРЕСА_9 .
Рішення складене 12.02.2026.
Суддя Ж. І. Кордюкова