Справа № 713/3274/25
Провадження №2/713/57/26
іменем України
09.02.2026 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Троценко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» звернувся в суд з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідачки ОСОБА_1 .
Просять стягнути заборгованість загальною сумою 38400,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 6000,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 22410,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» - 9990,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування..
Свої позовні вимоги обґрунтували наступним.
24.02.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №4762019 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 6000,00 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 24.06.2024 року по 19.06.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На пільговий строк 30 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 1,5 відсотків у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього у як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5 % у день.
Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Згідно з п.3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,5 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору. Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,5 % в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Клієнт до встановленого строку, зазначеного в п. 1.4.2. Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Сума заборгованості за Договором розрахована Первісним кредитором в формі поденного Розрахунку заборгованості, у відповідності до умов Договору
Враховуючи невиконання ОСОБА_1 своїх боргових зобов'язань перед первісним кредитором, 27.02.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 27/02/2025 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до останньої. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу №27/02/2025 від 27.02.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер. Отже, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором.
Заборгованість за кредитним договором №4762019 від 24.06.2024 року становить 38400,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 6000,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 22410,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» - 9990,00 грн.
Заяви (клопотання) учасників справи.
В судове засідання представник ТОВ «ФК «Українські фінансові операції» не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи представник позивача - ТОВ «ФК «Українські фінансові операції» подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі, просить задовольнити.
В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 та її представник Ткач В.В. не з'явились. До початку розгляду справи від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність та відзив, в якому зазначила, що позовні вимоги не визнають, просять відмовити в задоволенні позову, заперечують щодо розміру заборгованості, яка підтверджена тільки випискою, сформованою на свій розсуд. Із наданого позивачем розрахунку боргу, усупереч умовам спірного договору та статті 19 Закону України «Про споживчий кредит» позикодавець весь час проводив нарахування відсотків на всю суму кредиту, без врахування сплачених позичальником сум. ОСОБА_1 вважає необґрунтованим наданий позивачем розрахунок боргу, який не підтверджений первинними бухгалтерськими документами. Стороною позивача у позовній заяві не зазначено залишок заборгованості відповідача за договором, який підлягає стягненню із відповідача на користь позивача, відсутній обґрунтований розрахункок позивачем, відсутність у ньому періодів прострочення та даних про те, яка процентна ставка підлягала застосуванню, з огляду також на те, що умовам договору визначено фактично декілька альтернативних строків, у межах яких здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів, та можливе застосування відсоткової ставки у розмірі 2 % або 3 % залежно від строку внесення платежів. На думку ОСОБА_1 , відсутність детального розрахунку не підтверджує правильності нарахування відсотків за кредитним договором, наявності у позичальника боргу у розмірі, заявленого до стягнення кредитодавцем. Надані позивачем документи лише констатують заборгованість у фіксованій сумі, але не підтверджують її наявність, походження і розмір. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу зазначила, що з розрахунку наданих адвокатом послуг, загальна їх вартість становить 10000,00 грн., що не є неспівмірним складності справи, витраченого адвокатом часу та об'єму наданих послуг. Позивач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви у даній справі вимагала значного обсягу та за своїми характеристиками була віднесено до обсягу складних справ. Предметом даної справи є стягнення заборгованості за кредитним договором. Такі справи є шаблонними і в яких більше законодавчої бази. Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, просять зменшити розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, які відшкодовуються за рахунок відповідача (у разі задоволення позовної заяви) до 3000,00 грн.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що 24.06.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір №4762019 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого сторони погодили наступні умови договору: Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6000,00 гривень. За взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору). Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1. Стандартна процента ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 1.5% та розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100% = (32 400,00/6 000,00)/360x100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях (п.1.3) 1.5. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредитування 9 541,79% річних. 1.6. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 38400,00 грн., що підтверджується копією договору.
Відповідачка ОСОБА_1 зобов'язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, які встановлені кредитним договором.
27.02.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №27/02/2025 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №4762019 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.06.2024 року.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 має заборгованість за договором №4762019 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.06.2024 року в сумі 38400,00 грн., яка складається з наступного: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом (сумою кредиту), 22410,00 - сума заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором, 9990,00 - сума заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».
На виконання ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 30.10.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» надано виписку по рахунку ОСОБА_1 з даних якого вбачається, що на рахунок останньої 24.06.2024 року було зараховано переказ на суму 6000,00 грн.
Невиконання відповідачкою своїх зобов'язань стало підставою для пред'явлення даного позову.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.
Згідно із п.1.ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із п.1.ст.1048 Цивільного Кодексу України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. З положень кредитного договору та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимог цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст.639 ч.2 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надаючи оцінку наданим позивачем та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам судом встановлено, що:
Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором.
Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
При укладенні спірного кредитного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, судом встановлено, що на підставі договору факторингу відбулася заміна первісного кредитора за кредитним договором, на нового кредитора - ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».
Таким чином, з урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених судом доказів та встановлених на їх підставі обставин, Суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, у відповідачки утворилась заборгованість в сумі 38400,00 грн., яка складається з наступного: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом (сумою кредиту), 22410,00 - сума заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором, 9990,00 - сума заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», яка підлягає стягненню.
Вирішуючи позовні вимоги про застосування положень ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов'язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
В свою чергу, згідно ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
Однак, це є правом суду, а не обов'язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 24.06.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.ч.10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача понесені ними і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, в сумі 2422,40 грн.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Пунктом 1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що витрати на правничу допомогу у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1-6 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд, також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
При визначенні суми компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суті виконаних послуг та витраченого адвокатом часу.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 15.11.2021 у справі №320/5284/19.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»; заявка на виконання доручення до Договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 р., датована 21 квітня 2025 року; Детальний опис робіт (наданих послуг) №4762019 від 14.10.2025 року: Види робіт (наданих послуг) Виконавець 1. Зустріч Адвоката та Клієнта, надання Адвокатом усної первинної консультації та роз'яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства ОСОБА_2 . 2. Дослідження наданих Клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи ОСОБА_2 . 3. Аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства ОСОБА_2 . 4. Підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом ОСОБА_2 . 5. Письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів ОСОБА_2 . 6. Проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів. Дідух Є.О. 7. Складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4762019 від 24.06.2024 року, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 до суду: Вижницький районний суд. Дідух Є.О. 8. Складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи) ОСОБА_2 . 9. Складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо Дідух Є.О. 10. Представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою КЛІЄНТА про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4762019 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , в тому числі участь у судових засіданнях; копія Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої (правничої) допомоги №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 р. датована "14" жовтня 2025 року з даних якого вбачається, що загальну сума витрат складає 10000,00 грн.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник частково заперечили щодо заявленого розміру судових витрат на правничу допомогу, просили зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо:
- заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо);
- суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо);
- заявлені судові витрати були недоцільні або не обов'язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).
Системний аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
При визначенні суми компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суті виконаних послуг та витраченого адвокатом часу.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 15.11.2021 у справі №320/5284/19.
Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу. (Постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18)
Таким чином, визначаючи розмір до стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, суд враховує, детальний перелік послуг згідно з актом виконаних робіт, заяви та клопотання з приводу процесуальних питань щодо розгляду справи, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з обставин по даній справи, характеру її складності та обсягу виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 549, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 13, 141, 258-265, 274-276, 354 ЦПК України, Суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за договором №4762019 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.06.2024 року в сумі 38400,00 (Тридцять вісім тисяч чотириста) гривень, яка складається з наступного: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом (сумою кредиту), 22410,00 - сума заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором, 9990,00 - сума заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 гривень, всього стягнути 5422 (П'ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 (Сорок) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», юридична адреса: 03045, м.Київ, вул.Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 40966896.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Суддя Іван КИБИЧ