Провадження № 2др/712/18/26
Справа № 712/12412/24
11 лютого 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ШЕВЧЕНКО О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката ТКАЧУК-КОВАЛЕНКО Олексія Валерійовича про ухвалення додаткового рішення,
Адвокат позивача Ткачук-Коваленко О.В. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.
Заяву обґрунтовує тим, що в провадження Соснівського районного суду м. Черкаси знаходилася справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортного. Рішенням суду від 30 січня 2026 року позовні вимоги задоволені частково.
Просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з відповідачів на користь позивача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 грн.
Суд не вбачає необхідності викликати сторони в судове засідання, враховуючи характер вирішуваного питання, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 270 ЦПК України.
У зв'язку з цим, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення суду зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 141 ч. 2 п. 2 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача у разі відмови в позові.
Згідно із ст. 141 ч. 8 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, заява про ухвалення додаткового рішення подана адвокатом позивача до суду 04 лютого 2026 року, про що мається відповідна відмітка канцелярії суду. Про вирішення питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу було заявлено адвокатом позивача під час останнього судового засідання до закінчення судових дебатів, що зафіксовано відповідним аудіо записом судового засідання. Таким чином, стороною позивача дотримано строки для подання даної заяви.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду,збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, з аналізу статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката має стягуватись на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Судом встановлено, що 01 жовтня 2024 року між позивачем та адвокатом Ткачук-Коваленко О.В. укладено Договір про надання правової допомоги. Згідно Акту про надані послуги від 04 лютого 2026 року вартість наданих послуг склала 21 680 грн. Позивачем сплачено авансом витрати на правничу допомогу 10 000 грн. Заявник просить стягнути з відповідачів на його користь 20 000 грн.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно роз'яснень, наведених у п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивач дійсно отримав правову допомогу, а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.
Але, з урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 20 000 грн. є завищеними, та неспівмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати осіб утримуватися від вчинення неправомірних дій, які призводять до подання відповідних позовів про захист та відновлення порушених прав.
Таким чином, враховуючи наведені вище положення чинного законодавства та надаючи оцінку наявним у справі доказам суд дійшов висновку про можливість стягнення на користь позивача в рахунок відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням часткового задоволення позову у розмірі 5 000 грн.
На переконання суду зазначений розмір відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу буде відповідати критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду.
При цьому, суд вважає, що вказана сума має бути стягнута з відповідачів з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, та до стягнення з відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь позивача підлягає - 4 000 грн. витрат на правову допомогу, за відповідача - ОСОБА_3 - 1 000 грн.
Керуючись ст.ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268, 270 ЦПК України, суд -
Заяву задоволити частково.
Стягнути з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (адреса: м. Київ, вул. Здолбунівська 7Д, корпус Г, код ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 витрати на правову 4 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.