Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/809/26
Номер провадження 1-кс/711/272/26
09 лютого 2026 року
м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022250000000297 від 05.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хлистунівка, Черкаського району, Черкаської області, громадянки Українки, розлученої, маючої на утриманні малолітню дитину 2014 року народження, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, -
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що наказом № ЦУП-4/149 від 01.08.2019 «Про затвердження положень про виробничі підрозділи філії ЦУП АТ «Укрзалізниця» (кар'єри)» затверджено, зокрема Положення про виробничий підрозділ «Хлистунівський кар'єр» філії «Центр управління промисловістю» акціонерного товариства «Українська залізниця», згідно якого останнє не має статусу юридичної особи та діє від імені філії «Центр управління промисловістю» акціонерного товариства «Українська залізниця» й в її інтересах, здійснює делеговані філією функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності.
Метою діяльності виробничого підрозділу є задоволення потреби регіональних філій, філій товариства у видобуванні нерудних копалин та виробництві щебеню фракційного, піску, гравію, а також здійснення господарської комерційної діяльності і отримання на цій підставі прибутку.
Наказом директора філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця» № 217-ос/тр від 01.11.2021 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 02.11.2021 призначено на посаду заступника начальника ВП «Хлистунівський кар'єр» філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця», що розташоване за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Хлистунівка, вул. Заводська, 2а (далі - ВП «Хлистунівський кар'єр»).
Відповідно до посадової інструкції затвердженої директором філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця» від 06.03.2019, заступник начальника ВП «Хлистунівський кар'єр» філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця» вирішує питання, що стосуються фінансово-економічної та виробничо-господарської діяльності, забезпечує суворе дотримання режиму економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, проводить роботи з удосконалення планування економічних і фінансових показників діяльності виробничого підрозділу по створенню й поліпшенню нормативів трудових витрат, витрачання товарно-матеріальних цінностей і використання виробничих потужностей, здійснює контроль за порядком обліку надходження і витрачання коштів, використанням матеріальних цінностей, забезпечує контроль за ходом дотримання фінансової дисципліни, в окремих випадках виконує доручення керівництва філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця» та начальника виробничого підрозділу, які не передбачені цією посадовою інструкцією та не суперечать чинному законодавству України, тощо.
В силу займаної посади та покладених службових обов'язків ОСОБА_7 , у відповідності до ст.18 КК України, був особою, яка обіймає на підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій під час виконання обов'язків згідно займаної посади, а тому повинен був знати і неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства.
Так, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, в проміжок часу з липня по листопад 2022 року, ОСОБА_7 , усвідомлюючи пов'язані із своєю посадою можливості, маючи доступ до матеріальних цінностей і виробничих потужностей ВП «Хлистунівський кар'єр» філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця», усвідомлюючи кримінальну караність таких дій, вирішив на систематичній основі вчиняти привласнення майна зазначеного підприємства, а саме: щебеневої продукції з подальшою її реалізацією третім особам.
Розроблений організатором план передбачав організацію відпуску продукції поза бухгалтерським обліком через оформлення «дублюючих» видаткових накладних без проведення реальної оплати по ним, забезпечення безперешкодного виїзду транспорту, подальший продаж щебеневої продукції третім особам, контроль обсягів незаконно відпущеної продукції, припинення вчинення злочину під час перевірок або у разі відсутності ключового виконавця, а також розподіл отриманих грошових коштів між учасниками залежно від форми розрахунків, включно з систематичною виплатою винагород і покриттям особистих витрат організатора.
Для здійснення систематичного привласнення майна філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_7 вирішив утворити злочинне угрупування до якого залучив особу з числа працівників ВП «Хлистунівський кар'єр», які здійснюють зважування автотранспорту, що здійснює вивіз щебеневої продукції та її первинний облік, а також співробітницю приватного підприємства, яка забезпечуватиме вивезення та подальшу реалізацію щебеневої продукції.
Так, ОСОБА_7 в проміжок часу з липня по листопад 2022 року, як виконавця залучено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка, згідно з наказом (розпорядженням) № 21-ос від 02.05.2018, перебувала на посаді машиніста конвеєра навантажувальної дільниці (по відпуску готової продукції) ВП «Хлистунівський кар'єр».
Залучаючи ОСОБА_5 , організатор врахував, що вона мала у своєму віданні щебеневу продукцію, вироблену на ВП «Хлистунівський кар'єр», оскільки, відповідно до покладених на неї завдань та обов'язків, затверджених інструкційною карткою від 24.02.2022, була зобов'язаною тарувати автотранспорт із щебеневою продукцією на спеціальних вагах з послідуючим записом в журналі обліку; зважувати завантажене авто на вагах; за результатами зважування водієві видавати видаткову накладну, котрий після отримання зобов'язаний оплатити за отриману продукцію; вести облік зважених вантажів; складати щодобові звіти про відвантаження та передачу інформації в електронному виді адміністрації підприємства та несла відповідальність за достовірність даних супровідних документів.
Також, на виконання злочинного плану, ОСОБА_7 , в проміжок часу з липня по листопад 2022 року, залучив до злочинного угрупування як виконавця свою знайому - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка, відповідно до довіреності від 23.09.2021, мала право представляти та діяти від імені ТОВ «Максигран», що мало орендований вантажний транспорт та можливості реалізації щебеневої продукції. Залучаючи ОСОБА_8 , організатор врахував, що вона фактично здійснювала повне ведення господарської діяльності ТОВ «Максигран», включаючи організацію закупівель, транспортування, реалізації продукції та можливість розпорядження грошовими коштами підприємства, а саме підприємство хоч формально і не перебувало у власності ОСОБА_7 , однак перебувало під його реальним контролем через довірені та особисті зв'язки з ОСОБА_8 . Також, ОСОБА_7 врахував обізнаність ОСОБА_8 у веденні бухгалтерського обліку, її досвід посередницької діяльності, наявність ділових зв'язків та можливість діяти від імені ТОВ «Максигран». Крім того, довіра та особисте знайомство між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , додатково гарантували збереження конфіденційності та готовність діяти за продуманим організатором планом.
Таким чином, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, заступник директора ВП «Хлистунівський кар'єр», філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_7 , машиніст конвеєра (по відпуску готової продукції) ВП «Хлистунівський кар'єр» філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_5 та представник ТОВ «МАКСИГРАН» ОСОБА_8 вступили у злочинну змову з метою вчинення системних та умисних дій, направлених на привласнення майна ВП «Хлистунівський кар'єр», а саме: щебеневої продукції без відображення її в бухгалтерському обліку та подальшої реалізації третім особам.
Організована група діяла згідно з заздалегідь сформованим організатором, чітким та узгодженим між усіма її учасниками планом вчинення злочинів, що передбачав розподіл функцій та обов'язків кожного учасника групи, спрямованих на досягнення цього плану.
Так, в організованій групі, ОСОБА_7 , виконував роль організатора та, відповідно до розробленого плану вчинення злочинів, з яким попередньо були ознайомлені ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , виконував наступні функції:
-створив та очолив організовану групу;
-будучи організатором злочинної групи, об'єднавши дії інших співучасників, здійснював організацію та керування вчиненням злочинів;
-контролював кількість та об'єми незаконно вивезеної щебеневої продукції з ВП «Хлистунівський кар'єр»;
-координував дії ОСОБА_5 при створенні нею підроблених видаткових накладних;
-попереджав учасників про можливі перевірки, регулював тимчасове припинення незаконних відвантажень;
-організовував заходи щодо прикриття діяльності організованої групи, які полягали у нерозголошенні даних про осіб, які брали участь у вчиненні злочину;
-організував розподіл коштів, отриманих внаслідок злочинної діяльності, у тому числі, особисто надавав ОСОБА_5 грошову винагороду.
ОСОБА_5 , виявивши бажання вчиняти злочини у складі організованої злочинної групи, добровільно увійшовши у її склад і являючись її учасником, виконувала роль безпосереднього виконавця злочинів та здійснювала наступні функції:
-виготовляла дублюючі товарно-транспортні накладні на перевезення необлікованої щебеневої продукції;
-забезпечувала безперешкодний виїзд з території
ВП «Хлистунівський кар'єр» філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця» автомобілей із необлікованою щебеневою продукцією;
-за погодженням з ОСОБА_8 та за вказівками ОСОБА_7 вирішувала, яким автомобілям здійснювати неофіційний відпуск;
-виконувала інструкції ОСОБА_7 щодо поведінки під час перевірок (зупинення неофіційного відпуску, внесення авто «заднім числом» та ін.);
-накопичувала дублюючі товарно-транспорті накладні та в подальшому передавала їх ОСОБА_7 .
ОСОБА_8 , виявивши бажання вчиняти злочини у складі організованої злочинної групи, добровільно увійшовши у її склад і являючись її учасником, виконувала роль виконавця та здійснювала наступні функції:
-забезпечила участь ТОВ «Максигран» у вчиненні злочинів в якості суб'єкта господарювання;
-шляхом надання водіїв та транспортних засобів, забезпечувала перевезення необлікованої щебеневої продукції з території ВП «Хлистунівський кар'єр» до місць їх продажу;
-здійснювала продаж необлікованої щебеневої продукції
ВП «Хлистунівський кар'єр» від імені ТОВ «Максигран» реальним покупцям, виготовляючи відповідні видаткові накладні;
-забезпечувала ведення бухгалтерського обліку ТОВ «Максигран» в частині недопущення завищення кількості проданої необлікованої щебеневої продукції тій, що була офіційно реалізована ВП «Хлистунівський кар'єр»;
-забезпечувала покриття особистих або інших витрат ОСОБА_7 за його вказівкою.
Створена та керована ОСОБА_7 організована група у період з 23.01.2023 по 29.05.2023 здійснювала систематичне привласнення щебеневої продукції, належної філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця», шляхом її вивезення з території ВП «Хлистунівський кар'єр» під виглядом поставки на ТОВ «Максигран», використовуючи «дублюючі» накладні без їх відображення в бухгалтерському обліку та без проведення розрахунків за неї.
Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні запроваджено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України, в тому числі і Указами «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 757/2022 від 07.11.2022 та № 58/2023 від 07.02.2023, які охоплюють періоди вчинення злочинів організованого злочинною групою під керівництвом ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді заступника начальника ВП «Хлистунівський кар'єр», в умовах воєнного стану, діючи спільно з машиністом конвеєра навантажувальної дільниці ВП «Хлистунівський кар'єр» ОСОБА_5 , та зі співробітником підприємства ТОВ «Максигран» - ОСОБА_8 , у період з 23 січня по 29 травня 2023 року, протиправно вчинили привласнення щебеневої продукції філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця» загальною вагою 8 807,87 тонн на суму 2 355 876,60 грн, що є особливо великим розміром.
Так на виконання спільного плану, доведеного ОСОБА_7 всім учасникам організованої групи, ОСОБА_8 забезпечувала прибуття кожного дня до території ВП «Хлистунівський кар'єр» автомобілів з водіями, залученими останньою, які не були обізнані про злочинну діяльність, та координувала кількість рейсів із щебенем різних фракцій, про що повідомляла ОСОБА_5 , яка, перебуваючи на стаціонарній ваговій ВП «Хлистунівський кар'єр», упродовж того ж дня неодноразово формувала дублюючі видаткові накладні, вказуючи фактичні відомості щодо виду продукції, її кількості та вантажоотримувача ТОВ «Максигран».
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, уродженці с. Хлистунівка, Черкаського району Черкаської області, проживаючій та зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.5 ст.191 КК України, а саме: привласнення чужого майна, яке перебувало у віданні особи, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою.
Відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» суд вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Європейський суд з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, вказав, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Згідно ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме:
-матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
-матеріалами отриманими в ході проведення обшуку на
ВП «Хлистунівський кар'єр» філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця»;
-матеріалами отриманими в ході проведення обшуку
ТОВ «Максигран»;
-матеріалами за результатами тимчасових доступів до речей та документів кінцевих покупців щебеневої продукції;
-матеріалами за результатами проведення судової економічної експертизи № 446/489/25-23 від 19.09.2025;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.
З огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , її особу та інші обставини існують ризики, що вона може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших невстановлених осіб у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
Згідно вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Необхідність обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрювана буде залишатись на волі:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
Даний ризик обґрунтовується тим, що тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваній, у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбачає покарання від семи до дванадцяти роківпозбавлення волі з конфіскацією майна та невідворотність вказаного покарання можуть спонукати підозрювану до виїзду до будь - якої країни, чи тимчасово окупованих територій України.
Зокрема даний ризик підтверджується наявністю у ОСОБА_5 паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 від 13.04.2022. Також одним з ризиків втечі є військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
Даний ризик обґрунтовується тим, ОСОБА_5 може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, щодо своєї злочинної діяльності, котрі ще не віднайдені та не вилучені органом досудового розслідування, а також, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази її вини. Також даний ризик підтверджується тим, що інкриміновані ОСОБА_5 діяння вчинені організованою групою осіб. Тому фактор домовленостей заздалегідь також вказує, що учасники таких домовленостей можуть мати змогу координувати дії для приховування злочинної діяльності, чим власне, додатково, засвідчується, як можливість знищення, так і переховування.
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
Даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 не будучи обмеженою у спілкуванні із свідками, іншими підозрюваними, іншими особами яким відомі обставини вчинення злочину, у яких остання підозрюється, може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Тобто, наявність ризику впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
Даний ризик обґрунтовується тим, що без належного контролю за її поведінкою може не з'являтися на виклики для проведення слідчих та процесуальних дій слідчим, прокурором, слідчим суддею.
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням підозрюваної ОСОБА_5 під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, у зв'язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, а також гарантувати виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, виникла необхідність у обранні відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Поряд з тим відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, у разі задоволення клопотання, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідчий вважає за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, беручи до уваги, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується вчинено з корисливих мотивів, вчинене в умовах воєнного стану, організованою групою осіб, просить визначити підозрюваній ОСОБА_5 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400,00 грн.
Саме такий розмір застави, на думку органу досудового розслідування, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб забезпечити виконання покладених на підозрювану ОСОБА_5 обов'язків та недопущення будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків. Разом з тим, у разі внесення застави, слідчий просить покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись за межі населеного пункту в якому остання проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та пояснила, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022250000000297 від 05.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. У вказаному провадженні ОСОБА_5 оголошено підозру за ч.5 ст.191 КК України, за що передбачене покарання від семи до дванадцяти роківпозбавлення волі з конфіскацією майна. Додала, що необхідність обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо остання буде залишатись на волі, а саме: підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку прокурора. Звернув увагу, що свідки не перелічені.
Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні звертає увагу, що кримінальне провадження розслідується із 2023 року. З даного часу вона з'являлася до слідчого на виклики, тощо. Вона може здати паспорт для виїзду за кордон. Додала, що на утриманні є неповнолітня донька, вона змінила прізвище, але це не пов'язано із переховуванням, а розлученням. Підозрювана працює на кар'єрі та має невеликий дохід. Просила врахувати ризики та особу підозрюваної, та застосувати домашній арешт.
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала думку адвоката, вказала, що розлучена, має на утриманні доньку 2014 року народження, яку утримує сама. Додала, що проти домашнього арешту не заперечує.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022250000000297 від 05.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, яке, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
29.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме у привласнення чужого майна, яке перебувало у віданні особи, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується доданими до клопотання та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; матеріалами отриманими в ході проведення обшуку на ВП «Хлистунівський кар'єр» філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця»; матеріалами отриманими в ході проведення обшуку ТОВ «Максигран»; матеріалами за результатами тимчасових доступів до речей та документів кінцевих покупців щебеневої продукції; матеріалами за результатами проведення судової економічної експертизи № 446/489/25-23 від 19.09.2025; іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, слідчий суддя звертає увагу, що «обґрунтована підозра» у вчинені кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)
При цьому, слідчий суддя, на даному етапі провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
На підставі розумної оцінки сукупності наданих доказів, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні зв'язок ОСОБА_5 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення існує, та з урахуванням сукупності наданих доказів, слідчий суддя вбачає причетність ОСОБА_5 до подій розслідуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та обґрунтованість врученої підозри на даній стадії кримінального провадження, що є однією із складових для застосування запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваної, а також убезпечить існуючі ризики.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалася сторона обвинувачення у клопотанні, та позицію захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає наступне.
В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою сторона обвинувачення у поданому клопотанні та в судовому засіданні посилалася на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватися від органів досудового слідства та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_5 інкримінованого їй в провину злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, у зв'язку з цим остання усвідомлюючи суворість покарання, передбаченого за інкриміноване кримінальне правопорушення, у разі необрання запобіжного заходу, матиме реальну можливість змінити місце проживання, а тому існує обґрунтований ризик, що вона з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування.
Також встановлено, що у ОСОБА_5 наявний закордонний паспорт № НОМЕР_1 від 13.04.2022. Таким чином ОСОБА_5 може безперешкодно залишити межі України.
Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Що стосується ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що органом досудового розслідування ще перевіряються та встановлюються всі обставини вчинення кримінального правопорушення, а тому, перебуваючи на волі підозрювана, будучи обізнаною про місцезнаходження таких речей, зможе їх знищити або спотворити.
Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважає, що ризик впливу підозрюваної на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а саме на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з якими вона особисто знайома та постійно контактувала, що вбачається з протоколів за результатами НСРД, про які зазначено у клопотанні не доведений. Адже по вчиненим діям та ієрархії доведених обов'язків вона виконувала розпорядження та мала функції підпорядкування та виконання, що не узгоджується із можливістю впливу, тиску на інших свідків та підозрюваних у кри мінальному провадженні, що вказує на відсутність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.
В той же час, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування також не доведено існування можливості незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, слід зазначити, що ризик впливу на свідків у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі покази отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту в судовому засіданні, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку ст. 225 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього надання ними під час судового розгляду показань й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу. Разом з тим вплив на свідків можливий за обставин перелічення та встановлення вказаних свідків, свідки не можуть бути абстрактними а мають бути доведеними до відома підозрюваної та мати реальну можливість такого впливу, а не фактичну зазначеність у клопотанні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що під час розгляду поданого клопотання, стороною обвинувачення доведено, що підозрювана ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.177 КПК України. Саме встановлені ризики мають доведену ймовірність реалізації.
Слідчий суддя звертає увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України та встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп.«а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
З урахуванням досліджених в судовому засіданні обставин кримінального провадження, вагомість наданих доказів та їх взаємозв'язок, а також характеризуючих даних про особу підозрюваної ОСОБА_5 (має постійне місце проживання, розлучена, на її утриманні знаходиться малолітня дитина 2014 року народження, характеризується позитивно за місце проживання та роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася), а також та обставина, що кримінальне провадження розслідується із 2023 року, а підозрювана навіть на даний час працює на тому ж місці роботи, слідчий суддя прийшов до висновку, що зазначені слідчим та прокурором ризики не є винятковими та не виправдовують застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою. Також варто врахувати при обрані запобіжного заходу і поведінку підозрюваної, погодження на співпрацю із слідством, часткове погодження із доводами клопотання та необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що слідує із доводів сторони захисту для цілей кримінального провадження. До того ж, протягом здійснення досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке було внесено до ЄРДР 04.11.2022 підозрювана ОСОБА_5 місце проживання не змінювала, від явки до органів досудового розслідування не ухилялася, на розгляд вказаного клопотання прибула самостійно через зазначений проміжок часу, так як їй клопотання було вручено 29.01.2026. Та розгляд клопотання переносився не з її вини.
Згідно з вимогами ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та п.2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 та ч.6 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим чи прокурором обґрунтування клопотання.
На думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам у цьому кримінальному провадженні можливо шляхом застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.Обираючи даний вид запобіжного заходу, слідчим суддею проаналізовані застосування всіх їх видів для використання в конкретному випадку до підозрюваної ОСОБА_5 в кримінальному провадженні за №12022250000000297.
Відповідно до положень ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Слідчий суддя вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення та характеризуючих даних про особу підозрюваної існуючі ризики у даному кримінальному провадженні можливо убезпечити, шляхом застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, з покладенням відповідних забезпечувальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які на переконання слідчого судді зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків на даній стадії досудового розслідування.
Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 про те, що у разі невиконання покладених на нею слідчим суддею обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нею може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022250000000297 від 05.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.03.2026, включно.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України зобов'язати підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
-заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора та/чи слідчого в період часу із 22 години до 06 години наступного дня;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет) з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрювану, в межах строку досудового розслідування, тобто до 29 березня 2026 року, включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваною місця свого перебування у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану.
В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваній ОСОБА_5 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця перебування з метою перебування останньої в укритті.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали до 29.03.2026, включно.
Копію даної ухвали вручити підозрюваній, захиснику, прокурору та слідчому.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі її оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено та проголошено 12.02.2026.
Слідчий суддя: ОСОБА_1